Справа № 462/7562/24
провадження 1-кс/462/2206/24
19 грудня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна
встановив:
Представник заявника ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту, в якому просить скасувати арешт на транспортний засіб легковий автомобіль марки «КІА Forte» д/н НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли агрегати та інше обладнання), зняття заборони на його відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація), який належить ОСОБА_3 на праві власності, накладений у кримінальному провадженні № 12024141390000939 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, зобов'язати слідчого СВ відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12024141390000939 повернути ОСОБА_3 автомобіль марки «КІА Forte» д/н НОМЕР_1 . Клопотання мотивоване тим, що 25.09.2024 близько 23:35 год в м.Львові на вул. Любінська, поблизу із вул. Караджича, сталася ДТП за участі транспортного засобу марки «КІА Forte» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження. Згідно із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141390000939 від 26.09.2024 розпочатого кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. 30.09.2024 слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова розглянув клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова про накладення арешту на автомобіл марки «КІА Forte», реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація), який на праві власності належить ОСОБА_3 . Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.09.2024 року по справі №462/7562/24 клопотання було задоволено. В ході проведення досудового розслідування було оглянуто транспортний засіб та проведені судові транспортно-трасологічна експертиза та експертиза щодо технічно справного стану транспортного засобу «КІА Forte» д/н НОМЕР_1 . Водію ОСОБА_5 оголошено про підозру та обрано запобіжний захід. Транспортний засіб «КІА Forte» д/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 на праві власності, яка не є стороною кримінального провадження. Враховуючи, що у кримінальному провадженні, в рамках якого було накладено арешт на автомобіль, що перебуває у власності ОСОБА_3 , вже проведено ряд необхідних слідчих дій, автомобіль оглянуто та проведені відповідні судові експертизи, то і підстав для подальшого зберігання вказаного автомобіля немає, так як всі необхідні слідчі дії проведені. Просить клопотання задоволити.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, представник заявниці ОСОБА_4 подала заяву по розгляд клопотання без її участі.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та надані матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідча суддя дійшла до наступного висновку.
У відповідності до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході судового розгляду встановлено, що згідно постанови про визнання речовими доказами від 26.09.2024 автомобіль марки"Кіа Forte", р.н. НОМЕР_1 , визнано по матеріалах кримінального провадження речовим доказом.
Ухвалою слідчої судді Залізничного районного суду м. Львова від 30.09.2024 накладено арешт на автомобіль марки «Кіа» модель «Forte» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація), який на праві власності належить ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
Пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як встановлено судом, у крримінальному провадженні №12024141390000939 від 26.09.2024 триває досудове слідство, а відтак дане клопотання є передчасним, оскільки станом на момент розгляду клопотання підстави, з яких виходив суд при накладенні арешту на спірний автомобіль, а саме збереження речових доказів, не відпали, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.376, 131, 132, 170,174 КПК України, слідча суддя -
постановила:
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя: ОСОБА_1
Оригінал ухвали