Справа №443/1829/24
Провадження №1-кп/443/163/24
іменем України
19 грудня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024141130000792 від 03.08.2024, стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогізно, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, пенсіонера, непрацюючого, раніше не судимого, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 02.08.2024 о 19 год, перебуваючи на подвір'ї власного житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптового виниклого словесного конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, руками штовхнув ОСОБА_5 внаслідок чого останній впав на землю, та кулаками обох рук наніс йому декілька ударів по тілу та голові.
Внаслідок вчинення таких неправомірних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій боковій поверхні грудної клітки та закритий перелом ІІІ-ІХ-го ребер зліва, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, та дав покази, що 02.08.2024 о 19 год, перебуваючи на подвір'ї власного житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптового виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_5 руками штовхнув його, внаслідок чого останній впав на землю, після чого кулаками обох рук наніс йому декілька ударів по тілу та голові.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просить суд не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. При обранні виду покарання просить обрати покарання у виді 1 року позбавлення волі та із урахуванням статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, просить суд його суворо не карати.
Отримавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Аналізуючи представлені суду докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні ним кримінального правопорушення доведеною в судовому засіданні повністю.
Таким чином, суд вважає доведеним факт нанесення ОСОБА_3 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінального правопорушення, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, пенсіонеор, на обліку лікаря-нарколога та лікарі-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем реєстрації. Обставини, що пом'якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення експертизи відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370,371,374, 615 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речовий доказ:
трость із металу, довжиною 80 см, ручка чорного кольору, яку відповідно до постанови про визнання предмету в якості речового доказу від 03.08.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024141130000792 від 03.08.2024 та яка відповідно до розписки зберігається в ОСОБА_3 - залишити в останнього за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1