ЄУН: 336/6025/23
Провадження №: 1-кп/336/502/2024
іменем України
20 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023082370000048 від 06 квітня 2023 року, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м Запоріжжя, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, номера обслуги 11 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
Відповідно до пред'явленого обвинувачення, будучи військовослужбовцем військової служби солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
14 березня 2023 року солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені чинним законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, маючи умисел на тимчасове ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби та до 14 червня 2023 року безпідставно не прибував до місця несення служби, час проводив на власний розсуд.
Таким чином, 14 березня 2023 року солдат ОСОБА_3 , умисно, без поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби та до 14 червня 2023 року обов'язки військової служби не виконував, до місця несення військової служби, а саме військової частини НОМЕР_1 , яка дислокуються за адресою: АДРЕСА_3 , безпідставно не прибував, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до місця несення військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 і захисник адвокат ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки ОСОБА_3 бажає продовжувати військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Командування військової частини НОМЕР_2 , розглянувши кандидатуру ОСОБА_3 , надало письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_3 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Сторона захисту просить звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, провадження у справі закрити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 судом було роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, про які заявив його захисник, передбачає закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, що в такому разі він буде зобов'язаний продовжувати проходити військову службу, а в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення закону, передбачені ч. 5 ст. 401 КК України до нього більше не можуть бути застосовані.
Після роз'яснення вказаних положень кримінального та кримінально-процесуального закону обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як слідує з положень ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан.
Також Президентом України було видано Указ N 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією. До відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року за №43 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 5 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 червня 2022 року за №150 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 11 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду номера обслуги 11 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , 14 березня 2023 року, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення статутних вимог, без поважних причин, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 та був відсутній за місцем несення військової служби до 14 червня 2023 року.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника та заявив, що він виявив бажання продовжити військову службу.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 за № 3155 від 14 грудня 2024 року військова частина надає письмову згоду на продовження військової служби ОСОБА_3 на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, виявив бажання повернутися до військової служби, наявність згоди від командира військової частини НОМЕР_2 , суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 , на підставі ч. 5 ст. 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Крім цього, судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 284-286, 288, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023082370000048 від 06 квітня 2023 року, стосовно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: