20.12.2024
ЄУН № 335/11895/23
Провадження № 1-в/337/158/2024
20 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Хортицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Запорізькій області ОСОБА_3 про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 , -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Запоріжжя, громадянин України, українець, освіта загальна середня, одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований і фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, 23 травня 2024 року засуджений Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч.4 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
15 жовтня 2024 року до суду надійшло подання, про звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року (далі Закон України №3886-IX).
До судового засідання від прокурора і представника органу пробації надійшли заяви про задоволення подання в повному обсязі.
Згідно абз.2 ч.5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
За таких обставин, оскільки в поданні ставиться питання про покращення становища засудженого, суд не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутності всіх учасників.
Перевіривши справи та надані до суду докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
23 травня 2024 року ОСОБА_4 засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя за ч.4 ст. 185 КК України.
Вирок набрав законної сили 25 червня 2024 року.
Згідно з вироком, ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні 19 жовтня 2023 року таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, на суму 426,47 гривень.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України №3886-IX, яким визначено, що адміністративним правопорушенням, відповідно до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
На час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та ухвалення вироку стосовно нього, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення діяла в наступній редакції: викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно, крадіжка майна на суму понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 185 КК України.
Починаючи з 09 серпня 2024 року, відповідно до статті 3 Закону № 3886-IX диспозиція частини другої статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладена в наступній редакції: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальним правопорушенням, відповідно до статті 185 КК України є крадіжка майна на суму понад 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а аналогічні дії щодо чужого майна вартістю від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян наразі складають склад адміністративного, а не кримінального правопорушення.
Таким чином, Законом № 3886-IX усунена кримінальна караність крадіжки чужого майна, вартість якого становить від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною 1 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, для вирішення питання по суті подання, необхідно встановити, чи перевищує вартість викраденого ОСОБА_4 майна визначений Законом критерій розмежування адміністративного та кримінального правопорушень 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення.
Частина 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України визначає, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2023 року на рівні 2684 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановлена законом на 01.01.2023 року, становить 1342 грн. (2684 грн *50% = 1342 грн).
ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні крадіжки чужого майна 19 жовтня 2023 року, відповідно, для розрахунку має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року.
Відповідно, діянням, передбаченим статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в 2023 році є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України в 2023 році настає за вчинення крадіжки чужого майна вартістю понад 2684 гривень.
ОСОБА_4 скоїв в жовтня 2023 року крадіжку чужого майна на суму 426,47 гривень.
У зв'язку із викладеним, його діяння відноситься до адміністративних правопорушень, а його кримінальна караність усунена Законом №3886-IX.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 74 Кримінального кодексу України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений за діяння, караність якого усунена Законом №3886-IX, він підлягає негайному звільненню від покарання, призначеного вироком суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
Подання - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2024 року у справі Провадження №1-кп/335/461/2024, ЄУН №335/11895/23.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня проголошення може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1