1Справа № 332/4890/24 2/335/3677/2024
16 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді - Романько О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Корсунової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 поданою через представника-адвоката Студенцова Олександра Олександровича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
30.09.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла справа за позовною заявою ОСОБА_1 поданою через представника-адвоката Студенцова О.О. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 06 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що 06 жовтня 2018 року виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області зроблено відповідний актовий запис за № 72.
Далі в позові зазначили, що від вказаного шлюбу сторони мають спільних малолітніх доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З позову слідує, що спільне життя з відповідачем не склалося, подружні стосунки сторони не підтримують, проживають окремо. Сімейне життя не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя.
Далі в позові зазначила, що з відповідачем втрачене взаєморозуміння, різні характери, різні погляди на сімейне життя, з цього приводу у них в сім'ї почали виникати конфлікти, що приводили до погіршення відносин та розладу в сім'ї. Спільного господарства не ведуть. Проживання однією сім'єю є неможливим, подальше спільне життя та збереження подружніх відносин суперечать їх інтересам.
Спору щодо поділу майна та місця проживання дітей між сторонами не має.
В результаті позивач прийшла до висновку, що поновлення шлюбних відносин між нею та відповідачем неможливе, почуття кохання втрачено.
Прохає розірвати шлюб між нею та відповідачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06 жовтня 2018 року виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, відповідний актовий запис за № 72.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином. В позові та заявах від 28.11.2024, 16.12.2024 зазначили про розгляд справи за їх відсутності, наполягали на задоволенні позовних вимог, проти винесення заочного рішення не заперечували, вказали на те, що позивач бажає залишити після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи чи надання подружжю строку для примирення до суду не надавав.
Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 06.10.2018 виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Мала Білозірка, Василівський район, Запорізька область, Україна, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна, зареєстрували шлюб, про що 06.10.2018 виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, зроблено відповідний актовий запис за №72. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 » (а.с.24).
Відповідно до копії паспорту громадянки України № НОМЕР_2 виданого органом 2322 від 09.07.2019, гр. ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в сщ. Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область (а.с.6).
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2304-5003140759 від 29.02.2024, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , має фактичне місце проживання як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 (а.с. 9).
Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Ясинуватським МВ ГУДМС України в Донецькій області від 05.09.2013, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народився в с. Мала Білозірка, Василівський район, Запорізька область (а.с7 -8).
З позову встановлено, що сторони мають спільних малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 14.05.2013 виконкомом Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис №10, яка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , селише Опитне, Донецька область та відповідно до довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи № 2304-5003140761 від 29.02.2024 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 28.07.2015 виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, актовий запис № 93, яка має зареєстроване місце проживання за адресою» АДРЕСА_3 , селише Опитне, Донецька область та відповідно до довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи № 2304-5003140761 від 29.02.2024 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10-11,13-14).
Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Ясинуватським МВ ГУДМС України в Донецькій області від 05.09.2013 гр. ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Мала Білозірка Василівського району Запорізької області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
За інформацією, наданою на виконання ухвали суду Міністерством соціальної політики України станом на 17.10.2024 в ЄІБД ВПО обліковується з 07.11.2022 громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_7 , за адресою фактичного проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 .
З матеріалів справи вбачається, що подружні відносини між сторонами припинилися. На теперішній час, відносин, які притаманні подружжю, сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, фактично мешкають за різними адресами. На час розгляду справи, сторони не намагаються зберегти сім'ю.
Відповідач, зазначені обставини у справі не оспорював, відзиву на позов не надавав.
Відповідно до ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно положень ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини, не клопотали про надання строку для примирення, відповідних заяв не надавали.
За такої сукупності обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим, воно суперечить інтересам одного з подружжя.
Тому, за таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Так, відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд вважає, що шлюб підлягає розірванню, так як сімейні відносини не склалися з вини сторін, які в порушення вимог ч.1 ст.55 СК України перестали піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач про відновлення їй дошлюбного прізвища не клопотала. Натомість представник позивача в своїй заяві від 16.12.2024 зазначив, що позивач бажає залишити після розірвання шлюбу для подальшого іменування прізвище « ОСОБА_5 ».
Згідно з ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В позові позивач прохала стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір в сумі 1211,20 гривень та всі інші судові витрати понесені в даній справі, зокрема, на правничу допомогу.
Згідно ч.1 та п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу позивачеві надавав адвокат Студенцов О.О. на підставі договору про надання правничої допомоги від 31 липня 2024 року та ордеру серії АР № 1191322 від 08.08.2024 (а.с. 5-15).
Відповідно до п. 3.1 Розділу 3 Договору розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін. Гонорар сплачується до підписання договору. Оплата послуг адвоката може бути сплачена готівкою або шляхом здійснення безготівкового платежу (п. 3.2, п. 3.3 Договору).
Згідно п. 3.6 Договору гонорар складається з 10 000,00 грн..
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такого висновку дійшов ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що ні позивачем, ні її представником не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Так, у справі відсутні такі відомості та документи на їх підтвердження як: акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу через їх недоведеність.
Таким чином, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку ч.4 ст.268 ЦПК України.
Згідно ч.5 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81-82, 137, 141, 211, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 272-273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 подану через представника-адвоката Студенцова Олександра Олександровича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою селища Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Мала Білозірка, Василівський район, Запорізька область, Україна, зареєстрований 06 жовтня 2018 року виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, актовий запис за №72.
Залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого іменування прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_7 , тел. НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В задоволення іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення повністю складене 19.12.2024.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.О. Романько