18 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/11094/23 пров. № А/857/25135/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року (судді Плеханової З.Б., розглянуту в м. Ужгород) у справі №260/11094/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 через свого представника Биркович О.І. 25.12.2023 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС в Закарпатській області, в якій просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Закарпатській області форми “Ф» на загальну суму податкового боргу у розмірі 155218,92 гривні, а саме: - №0063677-5233-0706 від 05.05.2020 на суму 15749,60 грн.; - №1071203-2405-0706 від 29.12.2021 року на суму 29021,56 грн.; - №12341-5033-0701 від 06.03.2020 року на суму 15749,60 грн.; - №12339-5033-0701 від 06.03.2020 року на суму 7316,64 грн.; - №36415-2403-0701 від 06.04.2021 року на суму 29021,56 грн.; - №36414-2403-0701 від 06.04.2021 року на суму 7З16,64 грн.; - №942402-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 31923,71 грн.; - №942402-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 31923,71 грн.; - №942401-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 10283,99 грн.; - №7326092-5223-0709 від 29.05.2020 року на суму 3164,54 грн; - №6939024-2405-0706 від 24.05.2021 року на суму 3164,54 грн.; - №125517-5233-0709 від 19.06.2020 року на суму 1284,90 грн.; - №578675-2405-0706 від 19.06.2021 року на суму 1284,90 грн.; - №1065-23 за 2015 рік на суму 7253,48 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позовну заяву до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень разом з доданими до неї матеріалами було повернуто позивачеві.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року справі №260/11094/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №260/11094/23 скасовано та прийнято постанову, якою справу №260/11094/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у відкритті провадження відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі №260/11094/23 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 через свого представника Биркович О.І. звернулася в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позовну заяву до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень разом з доданими до неї матеріалами було повернуто позивачеві.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року справі №260/11094/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №260/11094/23 скасовано та прийнято постанову, якою справу №260/11094/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у відкритті провадження відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі №260/11094/23 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
11 червня 2024 року адміністративна справа №260/11094/23 надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Надано позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків. Вказавши, що в даному адміністративному позові не зазначено: - реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача - Биркович О.І.; - місце проживання чи перебування позивача, оскільки відповідно до Відповіді №785934 від 16.09.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, адреса реєстрації ОСОБА_1 є Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, номер будинку 117, позаяк у адміністративному позові зазначено номер будинку позивача - 119; Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч.6 ст. 18 КАСУ), однак, в даному адміністративному позові представником позивача - адвокатом Биркович О.І. не зазначено: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року було направлено через систему Електронний суд та доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Биркович О.І. - 16.09.2024 о 19-10 год.
Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
За правилами частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Як встановлено статтями 160, 161 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно із приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позовну заяву до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень разом з доданими до неї матеріалами було повернуто позивачеві.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року справі №260/11094/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №260/11094/23 скасовано та прийнято постанову, якою справу №260/11094/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Надано позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року було направлено через систему Електронний суд та доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Биркович Олександра Івановича - 16.09.2024.
Також ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року було направлено ОСОБА_1 на її поштову адресу, проте суд першої інстанції, не отримавши повідомлення (про доставлення поштового відправлення), повернув її позовну заяву.
В даному випадку, необхідність сповіщення учасників справи про залишення без руху їхніх позовних заяв та апеляційних скарг усіма наявними засобами зв'язку неодноразово зазначалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 12 серпня 2019р. (справа №1340/5463/18), у постанові від 30 вересня 2019р. (справа №1740/1950/18), у постанові від 30 березня 2020р. (справа №240/2765/19).
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що в силу вимог частини 7 статті 169 КАС України, приймаючи до провадження розгляд даної справи суд позбавлений права повторного повернення позовної заяви.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 13.01.2000 в справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» («Miragall Escolano v. Spain», заява №38366/97, пункти 38-39) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням статті 6 Конвенції.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 справа «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) пункт 52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».
У справі «Мушта проти України» (Заява № 8863/06) від 18.11.2010 в пункті 32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви і обмежив право позивачки в аспекті доступу до суду, що стало перешкодою для захисту на її думку порушених прав щодо прийнятих відповідачем рішень, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а апеляційна скарга задоволенню.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції у апеляційного суду немає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 328 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі №260/11094/23 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 18.12.2024