Справа № 320/12884/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.
18 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,
Рух спрви.
20.03.2024 Приватне підприємство «Будпостач» (надалі - ПП «Будпостач») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 25.01.2024 № UA902080/2024/000010/2 та від 03.02.2024 № UA902080/2024/000020/1 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки ним у митній декларації було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) і на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, і подані документи не містять розбіжностей.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 р. (прийняте у спрощеному провадженні) позов задоволено у повному обсязі.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірного рішення, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень протилежне не довів.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення всіх обов'язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Відтак, відомості, що містяться в наданих декларантом документах є необ'єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги частини 2 статті 52, частини 21 статті 58 та частини 2 статті 52 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 року справу витребувано з Київського окружного адміністративного суду, та після її надходження призначено до слухання в порядку письмового провадження.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому наголошено на правильності висновків суду першої інстанції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який на сьогоднішній день подовжено.
Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів з урахуванням запровадження на території України воєнного стану вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Будпостач» (код ЄДРПОУ 24267110, зареєстроване 07.03.1996, його місцезнаходження - 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314; основний вид діяльності - 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.
Інші види діяльності: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт; Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інша поштова та кур'єрська діяльність; Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; Виробництво інших виробів із пластмас; Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; Надання в оренду вантажних автомобілів.
Так, 19.06.2023 ПП «Будпостач» (покупець) уклало контракт №1559 із компанією XINGTAI TRACTOR СО. LTD. (Китай) (продавець), за умовами якого продавець виробляє та продає товари (трактори, мотоблоки, культиватори, генератори, мотопомпи, двигуни, приладдя і запасні частини до них), а покупець - приймає і оплачує товари. Найменування (перелік), кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару, умови та строки поставки вказуються у проформах-інвойсах та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту (а.с.14-19).
Товар поставляється окремими партіями. Поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлення покупця (пункт 1.3 контракту).
Сторони за названим контрактом керуються правилами Інкотермс 2020. Строки та умови поставки вказуються в інвойсах. Товар поставляється для ввезення на митну територію України (пункт 3.1 контракту).
За умовами пункту 3.4 контракту партія товару повинна супроводжуватися наступними відвантажувальними документами: транспортний документ відповідно до виду перевезення; інвойс; пакувальний лист.
19.06.2023 продавець надав підприємству прайс-лист щодо ціни товарів (а.с.21).
05.10.2023 виписано комерційний інвойс №ТDВР23-1 на загальну суму 118514 доларів США (трактори Forte XT-244 - 22 одиниці, 2768 доларів за од., усього - 60896; трактори Forte XT-244Lux - 18 одиниць, 3201 доларів за од., усього - 57618). Умовами оплати тут же зазначено попередню оплату, термін поставки - листопад 2023. Умови поставки - FOB Xingang (а.с.22-23).
18.10.2023 продавець передав товари у двох контейнерах перевізнику для доставки в Україну, що підтверджується коносаментом №232107240 (а.с.24-26).
У подальшому, 31.10.2023 на перераховані у комерційному інвойсі товари було виписано сертифікат походження №23С1305А0743/00006 (а.с.27-28).
Як видно із платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №88 від 08.11.2023, підприємством «Будпостач» перераховано контрагенту XINGTAI TRACTOR СО. LTD грошові кошти у сумі 118 514 доларів США (а.с.29).
06.12.2023 підприємством позивача виписані специфікація №1 та специфікація №2 до комерційного інвойсу від 05.10.2023 №ТDВР23-1 на товари, що перевозилися у двох контейнерах на загальну суму 118 514 доларів США (а.с.30-31).
Також з'ясовано, що для організації перевезення товарів до України позивачем 24.02.2020 укладено з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711 (а.с.128-129).
Для перевезення товарів до України позивачем 14.02.2022 укладено з компанією Maersk A/S (Данія) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів (а.с.122-127).
07.12.2023 експедитором ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписано рахунок-фактуру №5653293741 для оплати транспортних послуг у сумі 68914,98 грн.(а.с.32-33).
Також, 07.12.2023 ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписали інвойси №5653293742 (на 495,53 долари США) та №5653293744 (на 3600 доларів США) для оплати транспортних послуг, а також інвойс від 04.01.2024 №5653307724 (на 800 доларів США) (а.с.34-36).
05.01.2024 товариством «Мерск Україна Лтд» виписано довідку про транспортні витрати №27 за загальну суму 68914,98 грн. із деталізацією (а.с.37).
Як видно із залізничної накладної УМВС від 07.01.2024 №00000182 (а.с.38-39), товари у контейнерах були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» (м. Тернопіль).
У подальшому, товари були доставлені до Черкаської митниці (товарно-транспортні накладні від 19.01.2024 №8086 та №0461).
24.01.2024 підприємство склало лист для Державної митної служби України, повідомило про відповідний вантаж і оплату за нього. Зазначили і те, що по відповідній поставці вантаж ними не страхувався, також перевізнику не оплачувалося страхування. Вказали, що експортна декларація не надавалася через втрату зв'язку з постачальником (а.с.40).
Так, 25.01.2024 підприємством до Черкаської митниці подано митну декларацію №24UA902080800277U7, у якій для митного оформлення задекларовано товар у одному контейнері, вказаний у специфікації №2 (а.с.41-42).
Митна вартість товару зазначена у 57618 доларів США і визначена за основним методом (ціною договору).
У свою чергу, 25.01.2024 митниця направила декларанту електронне повідомлення №997075 (а.с.43-44), у якому зазначила, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме - надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов'язали декларанта надати додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
8) копію митної декларації країни відправлення.
25.01.24 - підприємство повідомило про відсутність можливості подати інші документи (а.с.45).
25.01.24 відповідачем прийнято рішення №UA902080/2024/000010/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.46-50); визначено митну вартість товарів, перерахованих у специфікації №2, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 2,92 долари США за кг.
У цей же день виписано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902080/2024/000011 (а.с.51-52).
25.01.2024 підприємство заявило товари, перераховані у специфікації №2, за митною декларацією №24UA902080800281U7 (а.с.53-54), з урахуванням визначеної відповідачем митної вартості.
03.02.2024 підприємством до Черкаської митниці подано митну декларацію №24UA902080800422U3, у якій для митного оформлення задекларовано товар у одному контейнері, вказаний у специфікації №1 (а.с.55).
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) у сумі 60896 доларів США.
03.02.2024 митниця направила декларанту електронне повідомлення №997344, зі змістом ідентичним до такого ж повідомлення від 25.01.2024 (а.с.57-58).
03.02.2024 позивач повідомив митницю про неможливість подання інших додаткових документів (а.с.59).
03.02.2024 відповідачем прийнято рішення № UA902080/2024/000020/1 про коригування митної вартості товарів; визначено митну вартість товарів, перерахованих у специфікації №1, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 2,92 долари США за кг (а.с.60-64).
Також, 03.02.2024 виписано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902080/2024/000023 (а.с.65-66).
03.02.2024 позивач заявив товари, перераховані у специфікації №1, за митною декларацією №24UA902080800423U27 (а.с.67-68), з урахуванням визначеної відповідачем митної вартості.
На підтвердження заявленої підприємством митної вартості товару, разом із митними деклараціями, до митного органу подано наступні документи (що стверджувалось позивачем і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами):
- контракт від 19.06.2023 №1559 між позивачем та компанією XINGTAI TRACTOR СО. LTD (Китай) з додатками;
- прайс-лист продавця від 19.06.2023 щодо ціни товару;
- комерційний інвойс від 05.10.2023 ТDВР23-1В;
- сертифікат походження товару від 31.10.2023 №23С1305А0743/00006;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті від 08.11.2023 №88 про оплату товару;
- договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- договір від 14.02.2022 №ІІА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія);
- коносамент від 18.10.2023 №232107240;
- рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 07.12.2023 №5653293741 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 07.12.2023 №5653293742 для оплати послуг з перевезення товарів;
- інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 07.12.2023 №5653293744 для оплати послуг з перевезення товарів;
- довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 05.01.2023 №27;
- залізничну накладну УМВС від 07.01.2023 №00000182;
- товарно-транспортну накладну від 20.12.2023 №8086;
- товарно-транспортну накладну від 20.12.2023 №0461;
- специфікацію №1 до комерційного інвойсу від 06.12.2023;
- специфікацію №2 до комерційного інвойсу від 06.12.2023;
- листи про оплату від 24.11.2023 та від 24.01.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезень від 05.01.2024;
- відомості з мережі інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;
- витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів;
- видаткові накладні;
- лист із серійними номерами;
- технічну довідка від 25.01.2024;
- декларації митної вартості.
В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено, що надані документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару, а також щодо числових значень складових митної вартості.
Так Черкаська митниця у рішенні про коригування митної вартості від 25.01.2024 № UA902080/2024/000010/2 вказала наступне: «Декларантом заявлено митниці відомості про умови поставки FOB-XINGANG (Китай). Для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 07.12.2023 № 5653293741 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 07.12.2023 № 5653293742 та № 5653293744, від 04.01.2024 № 5653307724 від імені MAERSK A/S; митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 2247,77 дол. США. В рахунку від 07.12.2023 № 5653293742 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 440,47 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 55,06 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 07.12.2023 № 5653293742 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в графі 21 ДМВ, не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.
Відповідно відомостей коносамента від 18.10.2023 № 232107240, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничної накладної від 07.01.2024 № 00000182 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна). Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту. В наданих до митного оформлення рахунках від 07.12.2023 № 5653293741, № 5653293742, № 5653293744 та від 04.01.2024 № 5653307724 відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості - обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів. Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені. Відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження, обробку є самостійними поняттями складових митної вартості, кожна з яких повинна додаватись до ціни товару, якщо не була до неї включена. - В рахунку від 07.12.2023 № 5653293741 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 07.12.2023 № 5653293742, № 5653293744, від 04.01.2024 № 5653307724 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 25.01.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно частини другої статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов'язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, відповідно до положень ст. 60, 61 Митного кодексу України. При коригуванні за основу взято митну вартість (Товар №1) на рівні 2,92 USD/кг, оформленого у митному відношенні за МД від 12.12.2023 №UA100190/2023/567086».
Аналогічні доводи викладено і у рішенні про коригування митної вартості від 03.02.2024 № UA902080/2024/000020/1.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно стаття 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ст. 246 МК України , метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.
Для виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові.
У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.
Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до положень частини четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 55 МК України встановлює.
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Висновки суду.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України.
Довід апелянта щодо недостатності документів суд першої інстанції правильно оцінив, зазначивши, що надані документи позивачем і додаткові пояснення підтверджують правомірність заявленої позивачем митної вартості товару.
Так, як зазначено вище, позивач на підтвердження вартості заявлених транспортних послуг підприємством «Будпостач» подано митному органу довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 05.01.2024 №27 (а.с.37), в якій відображено вартість послуг транспортування придбаного товару до кордону України по одному контейнеру у сумі 34457,49 грн. та 2247,77 доларів США, по іншому - 34457,49 грн та 2247,76 доларів США (разом 68 914,98 грн. та 4495,53 доларів США), які включені до митної вартості. При цьому, відповідачем не наведено жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві. У довідці деталізовані усі складові транспортних витрат (доплата за низький вміст сірки у паливі, морський фрахт по порту Гданськ (Польща), паливний збір по порту Гданськ (Польща), оформлення документації у Гданську (Польща), залізничні перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Перемисль - Мостиська, Польща/Україна, залізничне перевезення пункт пропуску Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна).
Зазначені у цій довідці складові вартості транспортних послуг співпадають із відображеними в рахунках-фактурах (інвойсах) від 07.12.2023 та 04.01.2024 (а.с.32-36).
Отже, довідка про транспортні витрати містить, у тому числі, вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 55,06 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) у сумі 440,47 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.
Щодо твердження відповідача про те, що митниці не подані рахунки про оплату за надані послуги перевезення і вказівку про оплату таких послуг протягом 30 днів у рахунку 07.12.2023 № 5653293741 від імені Мерск Україна ЛТД, а в рахунках від 07.12.2023 № 5653293742, №5653293744, від 04.01.2024 від імені MAERSK А/S - протягом 21 дня, то суд першої інстанції зробив висновок, що самі по собі обставини ненадання платіжних документів, що підтверджують факти оплати транспортно-експедиційних послуг, не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним, оскільки він зроблений з урахуванням норм закону, сукупності наданих позивачем документів, та відповідно до правової позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.04.2021 у справі №808/1402/18.
Таким чином, приймаючи до уваги вказані вище документи, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач безпідставно їх не прийняв до уваги, оскільки у сукупності з іншими документами вони підтверджують заявлену митну вартість товару, а висновок відповідача про те, що для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано документи, у яких відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження, є хибним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Щодо решти доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно прийнято до уваги правові позиції Верховного Суду висловлену у справах № № 815/1718/16, 820/3767/16, №813/7272/13-а, 804/2997/17, 820/3231/16, 813/1229/16, оскільки відповідно до ст.242 КАС України такі висновки є обов'язковими, і вони спростовують доводи відповідача.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував і дав оцінку всім обставинам у цій справі і всім доводам відповідача, і тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач подав документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а відповідач не довів правомірність спірно рішення належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, хоча такий обов'язок законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк