Справа № 640/7815/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.
18 грудня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Оксененка О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу зарахувати до трудового стажу на пільгових умовах періоди роботи з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до трудового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи позивача з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017 та призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 28.08.2021.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу на пільгових умовах періодів роботи з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017 та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до трудового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи ОСОБА_1 з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 28.08.2021, з урахуванням виплаченого.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відсутні, позаяк подані документи для підтвердження роботи в шкідливих умовах за вказаною професією є недостатніми.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до рішення від 28.09.2021 №262940008041 позивачу призначено пенсію на пільгових умовах з 28.08.2021 з урахуванням страхового стажу 35 років 10 місяців 16 днів, у тому числі страхового стажу з шкідливими та важкими умовами праці 27 років 11 місяців 23 дні.
В подальшому, відповідачем прийнято рішення про призупинення призначеної позивачу пенсії та призначено перевірку документів наданих позивачем, зокрема, на підставі яких видана довідка №38 від 10.12.2019 Публічного акціонерного товариства «Київміськбуд-3».
Листом від 27.10.2021 позивача повідомлено про призупинення виплати пенсії та призначення перевірки поданих ним документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.11.2021 № 262940005041 скасовано рішення від 28.09.2021 №262940008041 про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах та прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови зарахувати до трудового стажу на пільгових умовах періоди роботи з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017 та щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а отже відмова у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах оформлена рішенням від 05.11.2021 №262940005041 є протиправною.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин). України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Також, частиною першою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003).
Згідно з частиною четвертою статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина перша статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії (посади) та виробництва в конкретному Списку, а й підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня установленого для такого виробництва, робіт, професій та посад.
Відсутність хоча б однієї із цих умов не дає права працівникові на таку пенсію.
Згідно зі статтею 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637.
Відповідно до пункту 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, посада муляр передбачена підрозділом 2290000а-12680 - муляри, які постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.
Згідно з розділом XXVII «Будівництво» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають муляри, зайняті в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.
Отже, право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з цією позицією мають муляри, якщо вони повний робочий день зайняті в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад та в разі підтвердження відповідного права за результатами атестації цього робочого місця.
Згідно наявної в пенсійній справі позивача довідки Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» від 10.12.2019, позивач у періоди з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017 працював повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Трест «Київміськбуд-3» на посаді муляр в спеціалізованій ланці мулярів комплексної бригади, інших робіт не виконував, відпустки без збереження заробітної плати не надавались.
Вказана довідка містить відомості про проведення атестації робочих місць в 1995 році (наказ №6 від 22.02.1995), в 2000 році (наказ №32 від 30.03.2000), в 2005 році (наказ №21 від 15.04.2005), в 2010 році (наказ №14 від 14.04.2010), в 2015 році (наказ №25 від 10.04.2015), які підтвердили, що професія муляра в спеціалізованій ланці мулярів комплексної бригади дає право на пенсію на пільгових умовах.
Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що матеріалами справи підтверджено право позивача на зарахування до пільгового стажу період роботи з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017 на посаді муляра в бригаді мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад в Публічному акціонерному товаристві «Трест «Київміськбуд-3».
Стосовно тверджень апелянта про те, що довідка Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» від 10.12.2019 завірена печаткою відділу кадрів названого товариства, та, при цьому, містить приписку про відсутність у Публічному акціонерному товаристві «Трест «Київміськбуд-3» відділу кадрів, то з наявної копії довідки Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» від 10.12.2019 неможливо встановити, де й ким було зроблений запис від руки «посада відділу кадрів відсутня».
Крім того, працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем.
Щодо посилання відповідача на відсутність наказів по Публічному акціонерному товариству «Трест «Київміськбуд-3» про створення комплексних бригад, суд зауважує, що накази про створення комплексних бригад по товариству не є документами, які має подавати фізична особа із заявою про призначення пенсії, отже відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах із вказаної підстави є необґрунтованою.
У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей
З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи позивача з 09.08.1988 по 30.08.1990, з 18.09.1990 по 08.01.2014 та з 09.01.2014 по 13.01.2017, призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з 28.08.2021 - дня набуття права на пенсію.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Судова колегія вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.
Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
О.М. Оксененко