П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5855/24
Перша інстанція: суддя Брагар В. С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
при секретарі: Шатан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У червні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ НП в Миколаївській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Миколаївської області №478 о/с від 6.06.2024р., за яким підполковника поліції ОСОБА_1 (№0074683), начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вознесенського районного управління поліції було звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.6 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 (№0074683), на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївської області;
- стягнути з ГУ Національної поліції в Миколаївської області на користь підполковника поліції ОСОБА_1 (№0074683) середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він проходив службу в поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вознесенського РУП. Наказом ГУНП в Миколаївській області від 22.04.2024р. за №337 о/с тимчасово виконуючий обов'язки начальника сектору кримінальної поліції ВП №3 Вознесенського РУП.
В подальшому було проведено службове розслідування, за результатами якого, з 6.06.2024р. позивача було звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) згідно наказу №478о/с.
Позивач вважає, що в його діях відсутній склад будь-якого дисциплінарного проступку, а тим більше вчинки, що дискредитують працівників поліції, а тому скасування оскаржуваного наказу є підставою для поновлення позивача на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Миколаївській області від 6.06 2024 року №478 о/с за яким підполковника поліції ОСОБА_1 (№0074683), начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вознесенського районного управління поліції було звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.6 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Поновлено підполковника поліції ОСОБА_1 (№0074683) на службі в поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вознесенського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області.
Стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню.
Стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Представник позивача перед судовим засіданням (17.12.2024р.) подав клопотання про розгляд даної справи за його участю в режимі відеоконференції.
Вказане клопотання було розглянуто судовою колегією під час судового засідання (19.12.2024р.) та вирішено відмовити у задоволенні заяви представника позивача, у зв'язку із пропуском строку такого звернення.
Представник ГУ НП в Миколаївській області та Морозов В.М. в судове засідання з'явились, надали відповідні пояснення по суті справи та не заперечували про розгляд справи без участі представника позивача.
Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння, оскільки останній перебував на лікарняному, а саме лише знаходження позивача в автомобілі в стані алкогольного сп'яніння (позивач спав, що не заперечується і стороною відповідача) не може слугувати підставою для звільнення позивача зі служби. При цьому, суд першої інстанції вважав, що висновки про результати службового розслідування за фактом допущення порушення службової дисципліни під час виконання службових обов'язків позивачем є безпідставним, такими що суперечать обставинам справи та свідчать про відсутність складу дисциплінарного проступку.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вознесенського РУП. Наказом ГУНП в Миколаївській області від 22.04.2024р. №337 о/с тимчасово виконуючий обов'язки начальника сектору кримінальної поліції ВП № 3 Вознесенського РУП.
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 25.04.2024р. за №1170 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування. Також, наказом ГУНП від 25.04.2024р. за №351 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) на час проведення службового розслідування.
Як вбачається із матеріалів справи, що в ході службового розслідування встановлено, що 25.04.2024р. о 09:43год. до чергової частини ВП №3 Вознесенського РУП зі служби «102» надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_2 про те, що 25.04.2024р. о 09:42годю. за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, місто Южноукраїнськ, проспект Незалежності, будинок 24 (біля магазину «Контрабас») знаходиться автомобіль марки «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, за кермом якого перебуває особа з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Вказаний факт зареєстрований до інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП від 25.04.2024р. за №2074.
На відпрацювання вказаного повідомлення направлено групу реагування патрульної поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП, у складі: інспектора сектору реагування патрульної поліції (далі - СРПП) лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора СРПП старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , якими встановлено особу - підполковника поліції ОСОБА_1 , який спав у автомобіль марки «КІА», номерний знак НОМЕР_1 (велась відеозйомка на боді-камеру). Про встановлення вказаної особи поліцейські повідомили т. в. о. начальника ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_5 , який у свою чергу, на виконання вимог наказу ГУНП в Миколаївській області від 30.01.2024р. №330 «Про заходи із забезпечення реалізації завдань, покладених на управління головної інспекції ГУНП в Миколаївській області щодо дисципліни та законності» негайно доповів про вказану подію до керівництва Вознесенського РУП та УГІ ГУНП.
В подальшому, приблизно о 12:00год. працівниками УГІ ГУНП, під час виїзду на місце події, виявлено підполковника поліції ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, бліде обличчя, млява мова, тощо) та не орієнтувався на місцевості, у зв'язку з чим останньому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору видихаємого повітря «DRAGER», на що він добровільно надав свою згоду.
За результатами вказаного огляду на стан сп'яніння, підполковник поліції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (чек драгера - №322 від 25.04.2024р. о 12:02 - 1.94 проміле, чек драгера - №324 від 25.04.2024р. о 12:23 - 1.83 проміле).
Позивач був не згоден з результатами вказаного тесту.
Позивачу було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у комунальному некомерційному підприємстві «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня», на що він добровільно надав свою згоду.
Працівниками УГІ ГУНП було доставлено позивача до вищевказаного медичного закладу, де, за добровільною згодою, у останнього лікарями відібрано біологічні зразки (кров) для виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які направлено на відповідну експертизу. Вказана подія зафіксована за допомогою портативного відеореєстратору працівників УГІ ГУНП.
25.04.2024р. поліцейськими УГІ ГУНП складено акт про перебування на службі у алкогольному сп'янінні (за №4815/63-2024 від 25.04.2024р.).
Враховуючи те, що позивач 25.04.2024р. у період часу з 09:00год. по 12:00год. був відсутній на робочому місці без поважних причин, складено акт відсутності на службі (№4816/63-2024 від 25.04.2024) відносно нього.
У ході службового розслідування, з метою опитування підполковника поліції ОСОБА_1 , відповідно до вимог розділу V Статуту, 26.04.2024р. на мессенджер «Viber», «WhatsApp», направлено виклик (вих.№688/43-2024 від 26.04.2024) про необхідність прибуття 30.05.2024р. в період з 09:00 до 18:00 до адміністративної будівлі ГУНП, яка розташована за адресою: м.Миколаїв, вул.Декабристів,5, каб.69.
30.04.2024р. підполковник поліції ОСОБА_1 прибув до ГУНП для надання пояснення та в якому зазначив, що 24.04.2024р. він спільно з капітаном поліції ОСОБА_6 виконували службові обов'язки (документували ст.307 КК України). 25.04.2024р. близько 08:30 - 08:40 він за кермом свого автомобіля «КІА SPORTAGE», номерний знак НОМЕР_1 , приїхав до м.Южноукраїнськ, в район Нижнього ринку. В цей час, йому зателефонував знайомий ОСОБА_7 та попросив зустрітись. В районі Нижнього ринку він зустрівся з ОСОБА_8 та з чоловіком, який був з останнім. ОСОБА_9 повідомив, що бажає випити спиртних напоїв. У нього в автомобілі була пляшка коньяка «Кахеті» та пляшка віски «Jack Daniels», об'ємом 0.7 л. Після цього, вони почали вживати спиртні напої, він випив два повних пластикових стакана коньяка. Під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_9 з чоловіком вийшли до туалету, а він залишився в салоні автомобіля. Через деякий час вони повернулись та запропонували позивачу випити пива, але він відмовився та залишився в салоні автомобіля, а вони пішли у невідомому напрямку. Він у свою чергу заснув.
У ході службового розслідування, у зв'язку із відсутністю даних, які б підтверджували наявність поважних причин відсутності на службі, 26.04.2024р. було надано запит до ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» (вих.№690/43-2024 від 26.04.2024р.) щодо того чи звертався позивач до вказаного закладу за медичною допомогою та чи перебуває він на лікарняному з 25.04.2024р. по теперішній час, а також чи повідомляв у телефонному режимі про перебування на лікарняному в іншій медичні установі.
Відповідно до отриманої відповіді встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 з 25.04.2024р. по теперішній час до ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» за медичною допомогою не звертався та на лікарняному не перебував. Про перебування на лікарняному в іншому медичному закладі підполковник поліції ОСОБА_1 не повідомляв.
Разом із тим, позивач зазначив, що 25.04.2024 р., він у зв'язку із поганим самопочуттям та погіршенням станом здоров'я о 08.12год. звернувся до КНП «Братський центр первинної медико-санітарної допомоги» Братської селищної ради Миколаївської області, де йому було встановлений діагноз K85 підвищений кров'яний тиск, К74 IXC із стенокардією, скарги на головний біль, голово кружіння, коливання тиску, що підтверджується довідкою лікаря та листком звернення хворого КНП «Братський центр первинної медико-санітарної допомоги» Братської селищної ради Миколаївської області ОСОБА_10 від 25.04.2024р.
Так, цього ж дня, 25.04.2024 р. в медичній книзі ОСОБА_1 поміж іншого був зроблений запис про його стан здоров'я та встановлений діагноз АР ем см 2, Ризик 2, веснибулоанатомічний с.м., лейкополатія порожнини рота.
Судом першої інстанції встановлено, що з 25.04.2024р. з 08.12год. ОСОБА_1 був відкритий лікарняний лист, з цього часу він перебував на лікарняному. В подальшому, випискою із медичної картки, ОСОБА_1 був становлений діагноз А/меріальна гіпертонія 2 см, ступінь 2, веснибулоанатомічний синдром, лейкополатія ротової порожнини, зазначена дата початку лікування - 25.04.2024р. та дата виписки 9.05.2024р.. Позивач зазначає, що зазначену довідку надав до ВКЗ ГУНП в Миколаївській області.
Відповідно до довідки №66 про тимчасову непрацездатність поліцейського видану КНП «Братський центр первинної медико-санітарної допомоги» Братської селищної ради Миколаївської області на ім'я ОСОБА_1 встановлений його діагноз - артеріальна гипертензія 2 ст., та зазначений період звільнення зі служби - з 25.04.2024р. по 29.04.2024р..
9.05.2024р. був оголошений висновок службового розслідування.
На підставі висновку службового розслідування, 15.05.2024р. видано наказ за №1349 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області».
6.06.2024р. видано наказ за №478 о/с про звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач вважає вищевказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваного наказу ГУ НП в Одеській області, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. за №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII) та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018р. за №2337-VIII (надалі - Статут).
Приписами ч.1 ст.1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII чітко встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
До основних завдань, які покладені на поліцію віднесено: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст.2 Закону №580-VIII ).
Відповідно до п.1,2 та 6 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ст.64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
При цьому, відповідно до ч.1 та 2 ст.19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У відповідності до вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Положеннями п.1,4,5 ч.3 ст.1 Дисциплінарного Статуту передбачено, зокрема, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9.11.2016р. за №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (надалі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Серед іншого в Розділі II Правил встановлено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Дотримання вищезазначених вимог ЗУ «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських є обов'язком кожного поліцейського незалежно від того, перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, судова колегія зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Згідно з вимогами ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Положення ст.ст.8, 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до вимог ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ч.1,2 ст.13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, передбачені ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Тобто серед видів дисциплінарних стягнень звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.3,4,6 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч.1, 15 ст.15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Частиною другою даної статті передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Аналогічні правові норми викладені у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 7 листопада 2018р. за №893 (надалі - Порядок проведення службових розслідувань №893), відповідно до п.1 розділу ІІ якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із висновку службового розслідування, що підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог ч.3 ст.1 ч.1 ст. 3 Статуту щодо обов'язку бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни, вживати заходи для припинення порушення службової дисципліни, заборони перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/ або іншого сп'яніння під час несення служби, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, в порушенні вимог ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» від 2.07.2015 №580-VIII, щодо обов'язку поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, вимог ч.1 ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію», що виразилось в порушенні присяги: усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, вимог п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 7.11.2018р. №893, щодо обов'язку кожної посадової особи поліції відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування, вимог п. 5 розділу І, п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 9.11.2016р. №1179, щодо здійснення поліцейським своєї діяльності відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, ЗУ "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, невиконання наказів керівництва, обрання у кожному окремому випадку той захід, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків, інформування безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його перебування на службі, вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», в частині обов'язку поліцейського в умовах воєнного стану до його завершення (скасування) на території України працювати протягом шестиденного робочого тижня в суботу та святкові дні, вимог розподілу службового часу поліцейських, визначеного наказом ГУНП від 5.12.2017р. №1570 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП в Миколаївській області», що призвело до самоусунення від виконання службових обов'язків та відсутності на службі без поважних причин у робочий день 25.04.2024 (всього один день), порушення пунктів 2.16, 2.30 посадової інструкції щодо дотримання правил внутрішнього розпорядку, недопущення перебування під час несення служби в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи зазначеного працівника поліції, ступеня його вини, обставин, що обтяжують його відповідальність, керуючись пп.2 п.1 наказу НПУ №507 від 19.07.2022р. «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння, оскільки останній перебував на лікарняному, а саме лише знаходження позивача в автомобілі в стані алкогольного сп'яніння (позивач спав, що не заперечується і стороною відповідача) не може слугувати підставою для звільнення позивача зі служби.
Проте, під час розгляду даної справи в апеляційному суді встановлено та підтверджено матеріалами службового розслідування, що 30.04.2024р. підполковник поліції ОСОБА_1 прибув до ГУНП для надання пояснення під час службового розслідування та зазначив, що 24.04.2024р. він спільно з капітаном поліції ОСОБА_6 виконували службові обов'язки (документували ст.307 КК України). Цього ж дня, приблизно о 17:00год. вони перебували в с.Панкратове, де зайшли в місцевий магазин та купили цигарки, а також пляшку горілки об'ємом 250 грам, яку віддали двом раніше невідомим чоловікам, які перебували біля вказаного магазину. Після цього, направились додому. Він завіз ОСОБА_6 в с.Костянтинівку, де перебувала його дружина з дитиною, у його тещі. Після цього, поїхав до м.Южноукраїнськ, де близько однієї години спілкувався по телефону, до підрозділу не заїжджав, та в подальшому направився за місцем мешкання.
25.04.2024р. близько 08:30-08:40год. він за кермом свого автомобіля «КІА SPORTAGE», номерний знак НОМЕР_1 , приїхав до м.Южноукраїнськ, в район Нижнього ринку. Цього ж дня, він повинен був бути на робочому місці у підрозділі з 08:00год.. В цей час, йому зателефонував знайомий ОСОБА_7 та попрохав зустрітись. В районі Нижнього ринку він зустрівся з ОСОБА_8 та з чоловіком, який був з ним. ОСОБА_9 повідомив, що бажає випити спиртних напоїв. ОСОБА_1 зазначив, що у нього в автомобілі була пляшка коняка «Кахеті» та пляшка віски «Джек Деніалс», об'ємом 0.7л. Після цього, вони почали вживати спиртні напої, він випив два повних пластикових стакана коняка. Під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_9 ще з одним чоловіком вийшли до туалету, а він залишився в салоні автомобіля. Через деякий час вони повернулись та запропонували йому випити пива, але він відмовився та залишився в салоні автомобіля, а вони пішли в невідомому напрямку. Він у свою чергу заснув.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що на питання дисциплінарної комісії -25.04.2024р. чи був робочий день, позивач відповів, так був робочий день. Крім того, ОСОБА_1 визнав свою провину та зобов'язувався більше не допускати порушень службової дисципліни.
Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги пояснення, які були відібрані у позивача ОСОБА_1 30.04.2024р. під час службового розслідування та які відображені у висновку службового розслідування, та які були враховані дисциплінарною комісією при складанні висновку службового розслідування.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що письмові пояснення порушника службової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Також, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявний акт про перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння вих.№4815/63-2024 від 25.04.2024р. складений працівником УГІ ГУНП капітаном поліції ОСОБА_11 у присутності майора поліції Семенюка А.О., державного службовця 6-го рангу ОСОБА_12 .
Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння документально підтверджено матеріалами службового розслідування, а саме чек драгера - №322 від 25.04.2024р. о 12:02 - 1.94 проміле, чек драгера - №324 від 25.04.2024 о 12:23 - 1.83 проміле.
Разом з цим, судова колегія досліджено надані докази та встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, та вказане не оспорюється самим позивачем.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що під час надання пояснень 30.05.2024р. дисциплінарній комісії позивач не повідомляв та не надавав підтверджуючі медичні документи щодо перебування на лікарняному. Окрім того, під час перебування в медичному закладі у день події, на питання медичних працівників чи є скарги у позивача на здоров'я, він відповів, що відсутні. Вказане підтверджується наданими відеодоказами.
Досліджуючи матеріали справи, судова колегія ознайомилась з випискою із медичної картки позивача, та встановила, що нібито 25.04.2024р. о 08:12год. на прийом звернувся позивач та цього ж дня ОСОБА_1 була видана довідка №66 про тимчасову непрацездатність після завершення прийому у паперовому вигляді.
Разом з тим, ОСОБА_1 маючи на руках 25.04.2024р. у паперовому вигляді довідку №66 про тимчасову непрацездатність не надав та не попередив дисциплінарну комісію та працівників УГІ, які перебували на місці події біля автомобіля позивача, що він перебуває на лікарняному
Вказане зафіксовано на боді камеру під час спілкування з працівниками управління головної інспекції.
Так, відповідно до записів, які долучені до матеріалів справи (папка БК-1 відео 0000000_00000020240425110150_0058.MP4 на 11 год.02 хв.) позивач почував себе добре, на питання працівника УГІ чи перебуває на лікарняному чи у відпустці ОСОБА_13 надав чітку відповідь, що повинен перебувати у м.Миколаєві у службовій необхідності, тобто у позивача був робочий день.
Тобто, жодної інформації стосовно перебування позивача на лікарняному в період з 25.04.2024р. по 9.05.2024р. та підтверджуючих на те документів у роботодавця не було.
Як вбачається із матеріалів справи, що ГУ НП в Миколаївській області здійснено запит до УФЗБО ГУНП в Миколаївській області для надання інформації чи видавалися ОСОБА_1 електронні листки непрацездатності з 25.04.2024р. про які міг би знати відповідач.
Так, УФЗБО ГУНП в Миколаївській області надало відповідь за вих.№1201/28-2024 від 7.08.2024р., що електронні листки непрацездатності ОСОБА_1 видавалися ЛН 12641369-2023629887-1 з 12.06.2024 по 21.06.2024, ЛН 12641369-2023802516-1 з 22.06.2024 по 26.06.2024р..
Отже, відповідно до Електронного кабінету ГУ НП в Миколаївській області вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України відсутній електронний листок непрацездатності ОСОБА_13 в період з 25.04.2024р. по 9.05.2024р., тобто відповідач не володів інформацією стосовно перебування позивача на лікарняному, оскільки електронний листок непрацездатності вже в перший день його відкриття закладом охорони можливо переглянути на вказаному вебпорталі. Оскільки, ОСОБА_13 було видано паперовий листок непрацездатності, а саме довідку №66 про тимчасову непрацездатність, тому відповідач не володів самостійно інформацією стосовно перебування позивача на лікарняному, оскільки останній не повідомляв ні працівників УГІ під час спілкування з ним на місці події, ні дисциплінарну комісії під час проведення службового розслідування ні усно ні в письмовому вигляді.
Крім того, 1.05.2024р. в рамках службового розслідування надав письмові пояснення майор поліції ОСОБА_5 , який в період з 21.04.2024р. по 26.04.2024р. тимчасово виконував обов'язки начальника відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, в яких відсутня інформація про перебування позивача на лікарняному, тобто підполковник поліції ОСОБА_13 не проінформував безпосередніх керівників про факт перебування на лікарняному в КНП «Братський центр первинної медико-санітарної допомоги» Братської селищної ради Миколаївської області з 25.04.2024р..
Так, відповідно до вимог пп.1 п.1 наказу ГУНП від 11.12.2017р. №1606 «Про упорядкування проходження документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність працівників у ГУНП в Миколаївській області та перебування працівників на лікуванні», усі без винятку працівники ГУНП (поліцейські, державні службовці, вільнонайманий працівник усіх категорій персоналу) у разі втрати працездатності внаслідок захворювання чи травмування та відкриття лікарняного у будь-якому державному, комунальному, іншому лікувально-профілактичному закладі негайно, письмово або у інший доступний спосіб (засобами мобільного зв'язку, електронної пошти тощо) інформують про цей факт безпосереднього керівника із зазначенням лікувального закладу, дати початку тимчасової непрацездатності, та за можливістю, діагнозу і орієнтовного періоду непрацездатності.
Також, у ході службового розслідування, у зв'язку із відсутністю даних, які б підтверджували наявність поважних причин відсутності на службі, 26.04.2024р. відповідачем було надано запит до ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» (вих. №690/43-2024 від 26.04.2024р.) щодо того чи звертався підполковник поліції ОСОБА_1 до вказаного закладу за медичною допомогою та чи перебуває він на лікарняному з 25.04.2024р. по теперішній час, а також чи повідомляв у телефонному режимі про перебування на лікарняному в іншій медичні установі.
Відповідно до отриманої відповіді встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 з 25.04.2024р. по теперішній час до ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» за медичною допомогою не звертався та на лікарняному не перебував. Про перебування на лікарняному в іншому медичному закладі підполковник поліції ОСОБА_1 не повідомляв.
Апеляційний суд зазначає, що дисциплінарна комісія наділена багатьма повноваженнями з метою встановити факти та обставини правопорушення, в тому числі проводити опитування, оцінювати пояснення поліцейського, витребувати та вивчати документи та інші докази, отримувати консультації спеціалістів, користуватися базами даних тощо. Комісія встановлює, чи був факт порушення та чи винен у ньому поліцейський, а також визначає вид стягнення до поліцейського, у випадку, коли він визнається комісією винним. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Отже, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що в даних спірних правовідносинах дисциплінарною комісією вжито усіх вичерпних заходів в рамках службового розслідування щодо перевірки інформації чи перебував позивач на лікарняному на день вчинення дисциплінарного проступку та станом на 9.05.2024р. в день затвердження начальником ГУНП в Миколаївській області висновку службового розслідування жодної інформації стосовно перебування позивача на лікарняному у роботодавця не було.
Крім того, ініціатором службового розслідування була Головна інспекція ГУНП в Миколаївській області, а тому позивач оскільки був обізнаний у проведенні відносно нього службового розслідування мав особисто подавати будь-які докази чи відомості того, що перебував з 25.04.2024р. на лікарняному, а саме на ім'я голови комісії службового розслідування шляхом направлення на юридичну адресу чи адресу офіційної електронної пошти. Проте, позивачем таких дій вчинено не було.
Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що підполковник поліції ОСОБА_1 своїми умисними діями, скоїв дисциплінарний проступок під час дії на території України воєнного стану та посиленого варіанту несення служби, а тому службове розслідування проведено об'єктивно, без порушень засад неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом, з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а і з врахуванням реального військового стану в Державі, а тому відсутні законні підстави для скасування оскаржуваного наказу ГУ НП в Миколаївській області.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024р. - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 грудня 2024р.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко