П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28480/24
Головуючий першої інстанції Хлімоненкова М.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 02.10.2024р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.09.2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо застосування з 29.01.2020р. по 31.12.2020р. при обчисленні розміру його грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020р. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р. та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язання здійснити перерахунок сум його грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 31.12.2020р., грошової допомоги на оздоровлення за 2020р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017р., та проведення їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльність щодо застосування з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. при обчисленні розміру його грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2021р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021р. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р. та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язання здійснити перерахунок сум його грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 31.12.2021р., грошової допомоги на оздоровлення за 2021р., матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2021р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р., та проведення їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльність щодо застосування з 01.01.2022р. по 19.09.2022р. при обчисленні розміру його грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022р. грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р. та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язання здійснити перерахунок сум його грошового забезпечення з 01.01.2022р. по 19.09.2022р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022р., грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та проведення їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159; зобов'язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024р. позовну заяву залишено без руху на підставі ч.6 ст.161 КАС України, а саме у зв'язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
18.07.2023р. ОСОБА_1 , на виконання вимог вищезазначеної ухвали, подав до суду заяву про поновлення процесуальних строків звернення до суду, у якій зазначив, що дізнався про порушення свої прав щодо оплати праці під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 після отримання відповіді на своє звернення, а саме 16.08.2023р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024р., на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України, визнано неповажними вищезазначені причини пропуску строку звернення з позовом до суду та повернуто позивачу позовну заяву в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо застосування з 19.07.2022 по 19.09.2022 при обчисленні розміру грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт із зобов'язанням здійснити перерахунок сум грошового забезпечення з 01.01.2022 по 19.09.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та проведення їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву, оскільки вона подана до суду першої інстанції 11.09.2024р., тобто, з дотриманням тримісячного строку звернення з позовом до суду з моменту коли він дізнався про порушення свого права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції встановив наявність подання позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, 18.07.2023р. ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху, подав до суду заяву про поновлення процесуальних строків звернення до суду, у якій зазначив, що дізнався про порушення свої прав щодо оплати праці під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 після отримання відповіді на своє звернення, а саме 16.08.2023р.
Вищезазначені доводи визнані судом першої інстанції неповажними, з чим не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.3, 5 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП, в редакції від 19.07.2022р., працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).
Тобто, з 19.07.2022р. трудовим законодавством змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду щодо стягнення належної заробітної плати, а саме встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи, листом військової частини від 16.08.2023р. №357/ФСС повідомлено ОСОБА_1 про виплату йому грошового забезпечення у період за 2020-2022р,р. згідно законодавства, відсутність підстав для проведення його перерахунку та пропуску заявником строку для такого звернення. /а.с.19-22/
Отже, ОСОБА_1 дізнався про порушення військовою частиною НОМЕР_1 вимог законодавства щодо оплати його праці у період 2020-2022р.р. лише 16.08.2023р., а тому строк звернення до суду закінчився 16.11.2023р.
Водночас, позовна заява подана до суду першої інстанції 11.09.2024р., тобто, з дотриманням позивачем тримісячного строку звернення з позовом до суду з моменту коли він дізнався про порушення своїх прав.
Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо повернення позовної заяви, на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України, у зв'язку з поданням особою позову після закінчення строків звернення до суду.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання невірно застосував норми процесуального закону, ухвала суду першої інстанції в порядку ст.320 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв