П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9095/24
Головуючий першої інстанції Бульба Н.О.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 07.10.2024р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
27.09.2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2023 № 0247530-2411-1423-UA-48060030000055210, від 12.03.2024 № 0044886-2411-1423-UA-48060030000055210.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2024р., на підставі ч.1 ст.169 КАС України, позовну заяву залишено без руху у зв'язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду, а також не надання документів, зазначених в додатках до позовної заяви до відповідача.
02.10.2024р. ОСОБА_1 , на виконання вимог вищезазначеної ухвали, подав до суду заяву про поновлення процесуальних строків звернення до суду зазначаючи про застосування строку давності у 1095 днів для оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень. Крім того, посилається на воєнний стан та бойові дії на території Миколаївської області, що унеможливило вчасне звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2024р., на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України, визнано неповажними вищезазначені причини пропуску строку звернення з позовом до суду та повернуто позовну заяву.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву, оскільки він звернувся до суду з позовом з дотриманням 1095 днів строку звернення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції встановив наявність подання позову після закінчення шестимісячного строку, установленого законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Предметом розгляду даної справи визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2023 №0247530-2411-1423-UA-48060030000055210, від 12.03.2024 №0044886-2411-1423-UA-48060030000055210.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно врахував висновок Верховного Суду у справі 160/11673/20 щодо питання застосування пп.56.18 ст.ст.56 і 102.1 ст.102 ПК України і дійшов правильного висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом визначається ст.122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з відповідними Указами Президента України та триває й досі.
Отже, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
За позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із військової агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст.ст.55, 124, 129 Конституції України, ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції поверхнево підійшов до вирішення порушеного позивачем питання про поновлення строку звернення до суду, обмежившись лише загальним висновком щодо недотримання строків, встановлених ст.122 КАС України.
Дослідження змісту клопотання про поновлення строку звернення до суду дає підстави для висновку, що позивач чітко та послідовно вказав обставини, які унеможливили своєчасне звернення до суду, що свідчить по помилковість висновку щодо повернення позовної заяви, на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України, у зв'язку з поданням особою позову після закінчення строків звернення до суду.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання невірно застосував норми процесуального закону, ухвала суду першої інстанції в порядку ст.320 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв