П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10766/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:01.07.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області з нарахування ОСОБА_1 пенсії з втрати годувальника у розмірі 30% грошового забезпечення ОСОБА_2 без врахування додаткових видів грошового забезпечення, які зазначені в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) №ЮО89845 від 05 травня 2021 року;
- зобов'язання ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 лютого 2024 року з урахуванням права на пенсію з втрати годувальника у розмірі 30% грошового забезпечення ОСОБА_2 яке вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ЮО89845 від 05 травня 2021 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми пенсії, які підлягали виплаті її покійному чоловікові ОСОБА_2 , на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року № 420/9443/21; від 21 січня 2022 pоку, №420/26424/21; від 03 березня 2023 pоку, №420/794/23, що набрали законної сили, і залишилася недоодержаною ним у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати ГУПФ в Одеській області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, яка підлягала виплаті її покійному чоловікові ОСОБА_2 , на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року №420/9443/21; від 21 січня 2022 pоку, №420/26424/21; від 03 березня 2023 pоку, №420/794/23, що набрали законної сили, і залишилася недоодержаною ним у зв'язку з його смертю.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я померлого чоловіка позивачки видано довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, проте, види грошового забезпечення, вказані в розрахунку пенсії позивача відрізняються від видів грошового забезпечення, вказаних у довідці.
Позивач вказувала, що вона 04 березня 2024 року звернулася із заявою до ГУПФ України в Одеській області щодо виплати пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. При житті, її чоловік ОСОБА_2 тричі позивався до Одеського окружного адміністративного суду і Одеський окружний адміністративний суд, розглянувши позовні заяви до ГУПФ України в Одеській області своїми рішеннями у адміністративних справах від 14 вересня 2021 року №420/9443/21; від 21 січня 2022 pоку, №420/26424/21; від 03 березня 2023 року, №420/794/23 усі позовні вимоги у цих справах задовольнив на користь позивача. Відповідачем надано 03 квітня 2024 року відповідь датовану 01 квітня 2024 року №10245-7304/C-02/8-1500/24 з текстом на третину сторінки аркуша, в якому повідомлять про таке: ... оскільки Ви не є стягувачем по справі №420/9443/21, №420/26424/21, №420/794/23, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підставі відсутні.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області відсутні. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області як одержувач пенсії в разі втрати годувальника, призначеної на ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон 2262-ХІІ). Пенсію обчислено з грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) станом на 01 березня 2018 року.
Відповідач також вказував, що ч.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 є саме правонаступником померлого ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано. Належним доказом правонаступництва заявника та підставою для її заміни сторони правонаступником, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов'язки померлого ОСОБА_2 перейшли до заявника, а саме виданого на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину. При цьому, ОСОБА_1 не надано до суду відповідних доказів (свідоцтва про право на спадщину), з яких би вбачалось, що вона набула право на все майно (або відповідну частину) позивача в справі - ОСОБА_2 , в зв'язку з чим відсутні підстави для заміни в цій справі сторони її правонаступником.
Відповідач зазначав, що належним доказом правонаступництва заявника та підставою для її заміни сторони правонаступником, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов'язки померлого ОСОБА_2 перейшли до заявника, а саме виданого на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину. Оскільки спадкоємці не є стороною по справам №420/9443/21, №420/26424/21, №420/794/23 в розумінні ст. 46 КАС України, право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду, вони матимуть у разі зміни сторони виконавчого провадження по вищевказаній справі в порядку, передбаченому ст. 379 КАС України. Оскільки, ОСОБА_1 , не є стягувачем по справам №420/9443/21, №420/26424/21, №420/794/23, то для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеним рішенням суду правові підстави відсутні.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії ГУПФ України в Одеській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії з втрати годувальника у розмірі 30% грошового забезпечення ОСОБА_2 без врахування додаткових видів грошового забезпечення, які зазначені в довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ЮО89845 від 05 травня 2021 року.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 лютого 2024 року з урахуванням права на пенсію з втрати годувальника у розмірі 30% грошового забезпечення ОСОБА_2 яке вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ЮО89845 від 05 травня 2021 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії ГУПФ України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми пенсії, які підлягали виплаті її покійному чоловікові ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 420/9443/21, від 21 січня 2022 року у справі №420/26424/21 та від 03 березня 2023 року у справі №420/794/23, що набрали законної сили, і залишилися недоодержаними ним у зв'язку з його смертю.
Зобов'язано ГУПФ в Одеській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, які підлягали виплаті її покійному чоловікові ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №420/9443/21, від 21 січня 2022 року у справі №420/26424/21 та від 03 березня 2023 року у справі №420/794/23, що набрали законної сили, і залишилися недоодержаними ним у зв'язку з його смертю.
В апеляційній скарзі ГУПФ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. На переконання Головного управління існує об'єктивна неможливість розгляду справи, оскільки конституційність чи неконституційність присів ч.1 ст. 61 Закону 2262-ХІІ щодо осіб, звільнених з військової служби впливатиме на результати вирішення даної справи;
- ГУПФ України в Одеській області включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, необхідно дшти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема України в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань Тобто, пенсійні виплати здійснюються ГУПФ України в Одеській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат ГУПФ України в Одеській області не має.
- судом першої інстанції безпідставно задоволенні позовні вимоги щодо виплати недоотриманої пенсії, виходячи з наступного. При винесенні рішення судами були проігноровані приписи ст.ст. 73, 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та ст. 121 БК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини:
ОСОБА_1 є пенсіонеркою, якій з 07 лютого 2024 року призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ по втраті годувальника, а саме чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Пенсія позивача призначена у розмірі 30% грошового забезпечення з таких складових:
- посадовий оклад - 6 340,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1 410,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 3 875,00 грн.
При цьому, 05 травня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я померлого чоловіка позивача підготовлено та видано довідку №ЮО89845 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, відповідно до якого:
- посадовий оклад - 6 340,00 грн.;
- оклад за військовим званням (підполковник) - 1 410,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 3 875,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби (65%) - 7 556,25 грн.;
- надбавка за таємність (10%) - 634,00 грн.;
- премія (35%) - 2 219,00 грн.
Судом встановлено, що рішеннями Одеського окружного адміністративного суду:
- від 14 вересня 2021 року у справі №420/9443/21 зокрема зобов'язано ГУПФ України в Одеській області з 01 квітня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 №ЮО89845 від 05 травня 2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат;
- від 21 січня 2022 року у справі №420/26424/21 зокрема зобов'язано ГУПФ України в Одеській області провести з 01 січня 2018 року ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії;
- від 03 березня 2023 року у справі №420/794/23 зокрема зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням вже виплачених сум та зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2022 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач 04 березня 2024 року звернулась до ГУПФ України в Одеській області із заявами в яких просила:
- здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО89845 від 05 травня 2021 року;
- повідомити, чи було виплачено померлому чоловіку позивача заборгованість по пенсії, яка виникла за результатами виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №420/9443/21, від 21 січня 2022 року у справі №420/26424/21 та від 03 березня 2023 року у справі №420/794/23 та якщо ні, то чи буде таку заборгованість виплачено позивачу як вдові та колишній дружині померлого військового пенсіонера, отримувачу пенсії по втраті годувальника.
Листом від 01 квітня 2024 року №10245-7304/С-02/8-1500/24 ГУПФ України в Одеській області позивачу повідомлено, що оскільки вона не є стягувачем по справам №420/9443/21, №420/26424/21, №420/794/23, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні.
Також ГУПФ України в Одеській області у листі від 01 квітня 2024 року №10186-7303/С-02/8-1500/24 позивачу зазначено, що пенсія по втраті годувальника ій була призначена відповідно до ст. 36 Закону №2262-ХІІ з 07 лютого 2024 року у розмірі 30% відповідних сум грошового забезпечення. ГУПФ України в Одеській області на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі №420/794/23 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії. Оскільки позивач не є стягувачем у справі №420/794/23, тому для перерахунку їй пенсії на підставі довідки від 05 травня 2021 року №ЮО89845 правові підстави відсутні.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч.3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки нарахування ОСОБА_1 пенсії та суми пенсії, які підлягали виплаті її покійному чоловікові ОСОБА_2 не допускають правонаступництва, відтак доводи відповідача є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, ч.ч.1-3 ст. 61 Закону України від 09 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ,абз.3 п.4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 52 Закону №1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.1). У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3).
Тобто, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини.
В іншому випадку, якщо у цей проміжок часу такі особи не звернулися, то сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової природи - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 61 Закону №2262-XII, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №200/10269/19-а.
Крім того, у постанові від 09 червня 2022 року у справі №200/12094/18-а Верховний Суд зазначив, вищевказаний висновок стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч.1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
В ухвалі Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №520/19364/2020 сформовано правовий висновок про те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ст. 61 Закону №2262-ХІІ.
З урахуванням вищенаведених правових висновків, колегія суддів зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Так, ч.1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.
Законом №2262-ХІІ визначено спеціальне правило, згідно з яким недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Відповідно абз.3 п.4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ (далі - Порядок №3-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, у визначених чинним законодавством випадках членам сім'ї та іншим особам можуть бути виплачені суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю. При цьому, виплаті підлягають лише нараховані, але не виплачені пенсіонеру, який помер, суми пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент смерті ОСОБА_2 відповідно розрахунку на доплату пенсії, здійсненого на виконання рішення суду у справі №420/9443/21, сума доплати становить 237 943,83 грн. та відповідно розрахунку на доплату пенсії, здійсненого на виконання рішення суду у справі №420/26424/21, сума доплати становить 125 726,57 грн.
Крім того, відповідно до листа відповідача від 16 травня 2023 року №12071-10902/С-02/8-1500/23, який було надано ОСОБА_2 , повідомлено, що рішення суду від 03 березня 2023 у справі №420/794/23, отримано. Перерахунок пенсії буде проведено в порядку черговості, тому надати інформацію та копії документів про перерахунок пенсії немає можливості. При цьому, відповідач не заперечує наявність заборгованості по пенсії ОСОБА_2 , що виникла на виконання рішення суду від 03 березня 2023 року у справі №420/794/23.
Позивач є членом сім'ї (вдовою) померлого , та проживала разом із пенсіонером на день його смерті, що підтверджується довідкою ОСББ "Ексклюзив" (а.с.13) та паспортними даними(а.с.8-9), а саме відміткою щодо місця проживання.
07 лютого 2024 року позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого чоловіка.
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що позивач звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 61 Закону №2262-ХІІ
Отже, позивач звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Доводи апелянта про необхідність заміни стягувача з виконання судового рішення є помилковими, адже спірні відносини не передбачають переходу права вимоги від померлого пенсіонера до його спадкоємців.
Аналогічного правового висновку у подібних правовідносинах наведений у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2022 року у справі №200/10136/20-а, від 09 червня 2022 року у справі №200/12094/18-а, від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суми пенсії, які підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини та мають бути виплачені за процедурою, визначеною ч.1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, а саме ОСОБА_1 .
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 грудня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.