П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3671/24
Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н.О.
Дата і місце ухвалення 25.10.2024 р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 30 000 гривень за період з 01.06.2023 по 31.12.2023 пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.06.2023 по 31.12.2023.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що у період з 01.06.2023 до 31.12.2023, зокрема у липні-жовтні 2023 року, позивач здійснював бойові (спеціальні) завдання, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та мав право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., проте зазначену додаткову винагороду в повному обсязі не отримував. На думку апелянта, відповідач, ні на адвокатський запит, ні на ухвалу суду про витребування доказів, умисно не надав суду доказів виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань за періоди липень, серпень, вересень та жовтень 2023 року.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить строкову військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 07 жовтня 2021 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2024 №6255 сума нарахованої додаткової винагороди становить: червень 2023 року 30000,00 грн., липень 2023 року 30000,00 грн., серпень 2023 року 0,00 грн., вересень 2023 року 0,00 грн., жовтень 2023 року 15096,78 грн., листопад 2023 року 6000,00 грн., грудень 2023 року 18000,00 грн.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення виплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачу за період з 01.06.2023 по 31.12.2023 виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 пропорційно розрахунку на місяць, що підтверджується довідкою від 29.03.2024 № 6255.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 ухвалена постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану:
- військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Військовослужбовцям строкової військової служби щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 6000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
За положенням пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Згідно з п. 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п. 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у Порядку №260 врегульовані розділом XXXIV.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV цього Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах (….)
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Як обумовлено пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктом 10 розділу XXXIV Порядку № 260 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до абзацу 27 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 додаткова винагорода виплачується, зокрема, також в розмірі 6000 гривень - військовослужбовцям строкової військової служби в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Положення абзацу 27 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 застосовуються з 01.06.2023 (тобто мають зворотну дію в часі) згідно з пунктом 4 наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023.
З урахуванням цього (після набрання чинності відповідними змінами) в жовтні місяці військовослужбовці строкової служби почали отримувати додаткову винагороду розміром 6000 грн., зокрема, за минулі місяці (з червня 2023) незалежно від включення до бойових наказів (розпоряджень).
Колегія суддів зазначає, що для виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень повинна бути підстава, а саме: виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), відповідний рапорт безпосереднього командира та наказ командира військової частини, де зазначено коли (період) та відповідно до яких бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовець виконував завдання та має право на отримання додаткової винагороди.
Зважаючи на ту обставину, що у липні - жовтні 2023 року позивач не виконував бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) та відсутні відповідні рапорти безпосередніх командирів про виконання таких завдань, тому суд дійшов висновку, що позивач до відповідних завдань не залучався, відповідно підстави виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. відсутні.
Посилання апелянта на виконання позивачем у вказаний період бойових (спеціальних) завдань жодними належними та допустимими доказами, перелік яких визначений пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260, не підтверджено. Посилання апелянта на можливість підтвердження зазначених обставин показами свідків колегія суддів оцінює критично, оскільки згідно ч.2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що відповідач заперечує факт виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у період липень - жовтень 2023 року, колегія суддів звертає увагу апелянта, що гарантованому у ч.2 ст. 77 КАС України обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч.1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів від 15.07.2023 № 1297, від 17.10.2023 №1954, від 20.11.2023 № 2162 та від 21.12.2023 № 2368 позивачу нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) та 6000,00 грн. за період проходження строкової військової служби відповідно.
При цьому, за період невключення позивача до бойових розпоряджень та відповідно незалучення до виконання бойових (спеціальних) завдань у позивача не виникло права на отримання даного виду додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, чим спростовуються доводи апелянта.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій Військової частини НОМЕР_1 та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням наведеного, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 19.12.2024 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька