Справа № 495/4608/24
Номер провадження 2/495/2823/2024
18 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Білгород-Дністровським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області, зроблено відповідний актовий запис № 237.
В шлюбі в сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
20 жовтня 2023 року за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області шлюб між позивачем та чоловіком було розірвано.
За час спільного проживання у шлюбі, сторонами, як подружжям, 21.08.2020 р. було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м. та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,0629 га, кадастровий номер 511030000:01:002:0675, за адресою: АДРЕСА_1 .
А також сторонами було накопичено грошову суму готівкою у розмірі 180 000,00 гривен, які зберігаються за місцем проживання чоловіка та які є спільною власністю чоловіка та дружини.
Право власності на зазначену нерухомість: будинок та земельну ділянку було зареєстровано на ім'я відповідача, а підставою набуття права власності є відповідні договори купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу.
Позивач переконана, що вказане майно, а саме: житловий будинок, земельна ділянка та грошові заощадження у сумі 180 000, 00 грн. відносяться до спільної власності подружжя та підлягають поділу між подружжям.
Ухвалою суду від 23.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
За час спільного проживання у шлюбі сторонами було придбано:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу від 21 серпня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю. (зареєстровано у реєстрі за № 953), за яким ОСОБА_4 продала та передала у власність, а ОСОБА_2 купив та прийняв у власність житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається в цілому з: житлового будинку, житловою площею 34,2 кв.м., загальною площею 45,5 кв.м. літ. «А», літньої кухні літ. «Б», котельні літ. «Ж», сараїв літ. «В», «Г», «Є», вбиральні літ. «Д», гаражу літ. «З», споруд № 2-7, на земельній ділянці площею 0,0629 га, кадастровий номер: 5110300000:01:002:0675; та
- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,0629 га, кадастровий номер 511030000:01:002:0675, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 21 серпня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю. (зареєстровано у реєстрі за № 954), за яким ОСОБА_4 продала та передала у власність, а ОСОБА_2 купив та прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0629 га, розташовану в АДРЕСА_1 , що належить Продавцю на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою 30.08.2017 року за реєстром № 3249.
А також сторонами було накопичено грошову суму готівкою у розмірі 180 000,00 гривен, які зберігаються за місцем проживання чоловіка та які є спільною власністю чоловіка та дружини.
Норми права, якими керувався суд.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 63 Сімейного кодексу України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно частини першої статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно до частини 1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як відзначається у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Згідно частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 370 Цивільного кодексу України передбачено право співвласників на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19) конструкція норми статті 22 КпШС України та статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя,за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Враховуючи викладене та те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про поділ майна подружжя.
Керуючись ст. 57, 60, 61, 70, 104, 105, 110, 112, 114 СК України, ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Поділити майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином:
- визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., який складається з літ. «А» житловий будинок, літ. «а» ганок, літ. «Б» літня кухня, літ. «б» підвал, літ. «б1» тамбур, літ. «В» сарай, літ. «Г», сарай, літ. «Д» вбиральня, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» котельня, літ. «З» гараж, літ. «з» оглядова яма, № 2-7 споруди; та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,0629 га, кадастровий номер 511030000:01:002:0675, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .;
- залишити в порядку поділу майна подружжя грошові кошти у сумі 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч) гривень ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Суддя Н.Д. Анісімова