с-ще Новомиколаївка
Іменем України
19 грудня 2024 рокуСправа № 317/5158/24
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Губанова Р.О.,
секретар судового засідання Блажко О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів на утримання дитини.
Короткий зміст позовних вимог, рух справи.
З Запорізького районного суду Запорізької області до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла вказана цивільна справа. В заяві представник позивачки просив суд: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 7000,00 грн, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду та до повноліття дитини.
В обґрунтування позову зазначив таке.
Позивачка та відповідач не перебували в зареєстрованому шлюбі. Останні мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Сторони проживають окремо, спільного бюджету не мають. Дитина проживає разом з позивачем.
Відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Представник позивачки посилається на положення ст.ст.150, 181, 182, 191 СК України, просить задовольнити вимоги.
Ухвалою від 31 жовтня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
22.11.2024 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого випливає, що відповідач частково визнає позовні вимоги, погоджується на сплату аліментів в сумі 2563,00 грн. В обґрунтування своїх доводів посилається на положення п.2 ч.1 ст.182 СК України.
Інших заяв по суті справи від сторін не надійшло.
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представниками надані заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановлені судом,
застосовані норми права і мотиви з яких виходив суд.
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 30.12.2021.
ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (ВПО), що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.04.2022 за №№2323-5000959770, 2323-5000959922.
Відповідач має у приватній власності житловий будинок, який розташований адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №390162018 від 08.08.2024 та транспортні засоби марки «SKODA OKTAVIA», 2001 року випуску, VIN-код: НОМЕР_3 і марки «ЗАЗ 110207», 2005 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4 , що підтверджується відповіддю РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях) за №31/29/14/486-аз/10-2024-467-2024 від 12.09.2024.
ОСОБА_2 має третю групу інвалідності по зору, безстроково, що підтверджується Довідкою до акту МСЕК серії АД №120038 від 23.03.2009 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 .
Згідно з довідкою про доходи №0550755568115525 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Гуляйпільському об'єднаному управлінні ПФУ в Запорізькій області і отримує пенсію по інвалідністю. Сума пенсії за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 складаю 17880,00 грн.
У відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.11.2024 окрім згаданої пенсії про інший заробіток/дохід ОСОБА_2 не зазначається.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Положеннями ч.1 ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилом ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Факт проживання дитини з матір'ю, утримання нею доньки, факт окремого проживання батька, визнається відповідачем.
Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі 7000,00 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Разом з тим, останньою не надано доказів того, що відповідач в змозі виплачувати аліменти саме у цій сумі.
Відповідач в свою чергу, частково визнаючи позов, надав до суду докази, які б свідчили про те, що вказана позивачкою сума для утримання дитини є непомірно високою для нього.
Враховуючи встановлені обставини справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Встановлюючи розмір аліментів у твердій сумі, суд виходить з того, що кожний з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини в однаковому (або хоча близько до цього) розмірі, тому дійшов висновку, що стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини в сумі 3500,00 грн (середня сума між заявленою позивачкою і трішки більша ніж зазначав відповідач), адже навіть той розмір суми який відповідач погоджувався сплачувати, дає підстави вважати, що окрім пенсії він має додатковий дохід, тому в цьому випадку саме така сума аліментів (3500,00 грн) відповідатиме принципам розумності, співмірності і справедливості.
Документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.
Позивачка, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилом частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 по справі №161/4985/17 зроблено висновок щодо застосування норми ч.6 ст.141 ЦПК України, відповідно до якого у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Відповідач у вказаній справі не звільнений від сплати судового збору.
При цьому, відповідно до п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Отже, виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, що, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статі 4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог становить 605,60 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2024 року, до повноліття ОСОБА_3 .
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп).
Реквізити учасників справи:
- позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (за реєстрацією), АДРЕСА_4 (як ВПО), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 19 грудня 2024 року.
Суддя Р.О. Губанов