Справа № 333/8640/24
Провадження № 2-а/333/127/24
18 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р. за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., розглянувши справу за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 адвоката Шулякової Маріїх Василівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
01.10.2024 року до суду звернулася представника ОСОБА_1 адвокат Шулякова Марія Василівна, з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 663 від 23.09.2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
В обґрунтуванням вимог, вказала, що з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 категорично не погоджується та вважає її незаконною. Посилається на те, що 30.08.2024 року йому було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.09.2024 року, з метою визначення призначення на особливий період. Оскільки він з вересня 2022 року як ВПО зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 та, відповідно, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , має ряд захворювань та є інвалідом третьої групи. 01.09.2024 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем перебування на військовому обліку, оскільки саме в ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходились його документи. В ІНФОРМАЦІЯ_5 йому видали направлення для проходження ВЛК та повідомили, що вони самостійно повідомлять ІНФОРМАЦІЯ_6 про його явку за місцем обліку. Його було викликано на 02.09.2024 року, він прибув в ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримав оновлений військово-обліковий документ та у період з 02.09.2024 року по 03.09.2024 року проходив військово-лікарську комісію. Після проходження ВЛК ОСОБА_1 подав документи для оформлення відстрочки у зв'язку з інвалідністю. У подальшому ОСОБА_1 до 19.09.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні.
20.09.2024 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив, про наявність відстрочки, а також обставини, у зв'язку з якими у нього не було можливості з'явитися за повісткою та надав всі документи на підтвердження викладених обставин. Але оператором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 відносно позивача було складено протокол № 833 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а 23.09.2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено постанову № 663 від 23.09.2024 року по справі про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
З постановою позивач не згодний, оскільки представники ІНФОРМАЦІЯ_3 не мали права вручати позивачеві повістку. Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 і у групи оповіщення відповідача не було підстав викликати позивача з метою визначення призначення на особливий період, оскільки розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_9 його вже призначено до команди на особливий період. Ця мета виклику не відповідає положенням підпункту першого пункту 27 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою КМУ від 16.05.2024 №560. Крім того, номер повістки проставлено від руки, визначити його неможливо, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не внесено20.09.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 видано довідку про відстрочку від мобілізації з підстав інвалідності.
09.10.2024 через систему “Електронний суд» відповідач подав відзив, в якому позов не визнав, послався на те, що не встановлені поважні причини неприбуття ОСОБА_1 . Зазначив, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи оповіщення та призову громадян незалежно від місця їх перебування на військовому обліку, що передбачено абз. 6 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154. Крім того, ОСОБА_1 у разі неприбуття зобов'язаний був з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у найкоротший строк, але не пізніше 3-х діб, повідомити про причини неприбуття з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує 7 календарних днів.
Ухвалою судді від 03.10.2024 провадження по справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Шулякова М.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилалися на обставини вказані в позовній заяві. Додатково повідомила, що позивачу була вручена повістка на вулиці, він повідомив групі оповіщення відповідача про перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 20.09.2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив, про наявність відстрочки, а також про проходження ВЛК за направлення ІНФОРМАЦІЯ_9 та перебуванні на лікуванні, у зв'язку з якими у нього не було можливості з'явитися за повісткою та надав всі документи на підтвердження викладених обставин. Однак, оператором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 відносно позивача було складено протокол № 833 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Після складання протоколу ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09-00 23.09.2024 року. 23.09.2024 року о 09-00 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та намагався надати письмові пояснення та копії документів до матеріалів для розгляду та врахування керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 при вирішенні питання. Пояснення та документи прийняті від ОСОБА_1 не були та 23.09.2024 року відповідачем в особі ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 було винесено постанову № 663 від 23.09.2024 року по справі про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Вважає, що в діях позивача відсутній склад інкримінованого правопорушення. Просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 663 від 23.09.2024 року, а провадження у справі закрити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнають в повному обсязі, а також, просять розглянути справу за відсутності їх представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Постановою № 663 від 23.09.2024 рокуначальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , - військовозобов'язаний ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Згідно цієї постанови 30.08.2024 групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик на 08-00 год. 01.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: ( АДРЕСА_2 ) для визначення призначення на особливий період. Вказану повістку ОСОБА_1 отримав, проте у визначений у повістці час, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Уповноваженою особою у відповідності до ч.6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від № 833 від 20.09.2024 в якому ОСОБА_1 сповіщено про місце і час розгляду справи, а саме 23.09.2024 о 09-00 год. в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 . Належних і допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не надав. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Копію оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 отримав 23.09.2024 року.
З наданої копії повістки № 285 судом встановлено, що вона видана на ім'я ОСОБА_1 , який проживає АДРЕСА_1 . В ній зазначено, що йому відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.05.2024 №102 належить з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 01.09.2024 на 8-00 год. з метою визначення призначення на особливий період.
Правовідносини, що склалися між сторонами стосуються притягнення до адміністративної відповідальності громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зазначені правовідносини регулюються наступними правовими нормами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абзацу 11статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У відповідності до абзацу 2 частини 1статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Згідно з абз. 2,8 частини 3статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України №560 був затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Цей Порядок визначає , в тому числі, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Так, згідно п. 21 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 27 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №560 передбачені випадки, коли під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів. А саме: для взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
П. 79 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022року №1487 організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
Відповідно до пункту 2 частини 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Але, з військово-облікового документу ОСОБА_1 № 0309202414299272700004 квитка судом встановлено, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройшов ВЛК 03.09.2024 року та визнаний придатним до військової служби. Відповідно до довідки № 8941 від 18.09.2024 року ОСОБА_1 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 09.11.2024 року як особі з інвалідністю. Відповідач не оспорював той факт, що позивач надавав йому вказані документи.
Отже, слушними є доводи позову що повістка № 295103 видана ОСОБА_1 безпідставно.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 833 від 20.09.2024 року, у такому взагалі відсутні посилання на документи, на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
При цьому, вищевказаний протокол взагалі не містить відомостей про місце та час вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Крім того, суд вважає, що постанова № 663 від 23.09.2024 року, яку оскаржує позивач, не відповідає вимогам статті 282 КУпАП, яка встановлює вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Така постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
За змістом резолютивної частини оспорюваної постанови № 663 від 23.09.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 грн., але не зазначено за якою статтею його притягнуто до відповідальності, тобто, не зазначений нормативний акт, що передбачає відповідальність.
Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 7,8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи встановлені у ході судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов представника ОСОБА_1 адвоката Шулякової Маріїх Василівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 663 від 23 вересня 2024 року тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Ю.Р. Піх