Справа № 308/17812/24
20 грудня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «Коллект Центр» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір №75348975, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 8000 грн. на строк 30 днів з процентною ставкою (базова, фіксована) 1,99% в день, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Крім того, 11.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір №624839, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 2000 грн. на строк 30 днів з процентною ставкою (базова, фіксована) 2% в день, яка нараховується з другого дня користування позикою до дати повернення позики.
27.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №27/01/2022, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 10.08.2021 №75348975.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 10.08.2021 №75348975.
23.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №23/02/2022/1, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 11.08.2021 №624839.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 11.08.2021 №624839.
У зв'язку із порушенням позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за договорами, у неї виникла заборгованість, а саме:
за договором від 10.08.2021 №75348975 у розмірі 16543,39 грн., з яких: 8000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 8396,98 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 128 грн - інфляційні збитки, 18,41 грн - нараховані 3% річних;
за договором від 11.08.2021 №624839 у розмірі 4160,16 грн., з яких: 2000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 2160 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,16 грн - нараховані 3% річних.
На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договорами від 10.08.2021 №75348975 та від 11.08.2021 №624839 у розмірі 20703,55 грн., сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою позовом. Розгляд справи постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому у прохальній частині позову просить розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що вручено 28.11.2024, відзив на позов не подано. Разом з тим, представником відповідача - Товтин М.А. подано до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без його участі, а також зменшити правові витрати у зв'язку із станом здоров'я ОСОБА_1 та скрутним матеріальним становищем, про що додав до заяви копії відповідних документів (свідоцтва про укладення шлюбу, виписки із медичної карти стаціонарного хворого та висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі).
За приписами статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №75348975, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики становить 8000 грн. Строк позики - 30 днів. Процентна ставка (базова) / день - 1,99% (фіксована). Дата надання позики - 10.08.2024, дата повернення позики (останній день) - 09.09.2021, знижена процентна ставка / день, % (застосовується відповідно до умов Програми лояльності) - 0,60 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка % - 642,24%, орієнтовна загальна вартість позики - 9432,80 грн. (а.с. 13)
Згідно з пунктом 3 договору позики №75348975 позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту в разі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 5 договору позики №75348975 підписанням цього договору, позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті в мережі інтернет http://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також з правилами постійно діючої акції для споживачів. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, розміщених на сайті в мережі інтернет http://mycredit.ua/ua/documentts-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору. Позичальник доручає позикодавцю ініціювати списання коштів з відповідного банківського рахунку позичальника при отриманні або поверненні позики, сплаті процентів за користування, та направляти їх на виконання грошових зобов'язань позичальника за цим договором.
Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 17 договору позики №75348975).
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Крім того, 11.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №624839, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики становить 2000 грн. Строк позики - 30 днів. Базова процента ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2%. Дата надання позики 11.08.2024, дата повернення позики (останній день) - 09.09.2021, процентна ставка за перший день користування позикою % - 29,71, знижена процентна ставка з другого дня користування позики до дати повернення позики % - 0,01 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики - 2600 грн. (а.с. 6)
Згідно з пунктом 3 договору позики №624839 позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту в разі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 6 договору позики №624839 підписанням цього договору, позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті в мережі інтернет http:// clickcredit.ua/documents-license.html з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також з правилами постійно діючої акції для споживачів. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на сайті http://clickcredit.ua/documents-license.html, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору. Позичальник доручає позикодавцю ініціювати списання коштів з відповідного банківського рахунку позичальника при отриманні або поверненні позики, сплаті процентів за користування, та направляти їх на виконання грошових зобов'язань позичальника за цим договором.
Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 20 договору позики №624839).
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаних договорів, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюються до укладеного в письмовій формі.
Зазначені договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписано накладенням електронних підписів, відтворених шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів.
Із змісту листів, наданих ТОВ «ФК Фінекспрес», вбачається, що 10.08.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало кошти у розмірі 8000 грн за відповідним номером платіжної карти на ім'я ОСОБА_1 , номер договору 75348975, та 11.08.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало кошти у розмірі 2000 грн за відповідним номером платіжної карти на ім'я ОСОБА_1 , номер договору 624839 (а.с. 21, 23 на звороті).
Отже, вбачається, що позивач свої зобов'язання за договорами позик виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договорами.
27.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №27/01/2022, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 10.08.2021 №75348975 (а.с. 41-45).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 10.08.2021 №75348975 (а.с. ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №75348975, з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 8396,98 грн. - сума заборгованості за процентами; 146,41 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена статтею 625 ЦК України (а.с. 57).
23.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №23/02/2022/1, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 11.08.2021 №624839 (а.с. 36-40).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором від 11.08.2021 №624839 (а.с. 48-51, 54, 55).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №624839, з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 2160 грн. - сума заборгованості за процентами; 0,16 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена статтею 625 ЦК України (а.с. 56).
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договорами перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», чи сплати такої ТОВ «Вердикт Капітал» або позивачу після укладання договорів про відступлення прав вимоги.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за договорами позик від 10.08.2021 №75348975 та від 11.08.2021 №624839.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладення договорів позики між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними договорами за договорами відступлення прав вимоги.
Умовами договору передбачено, що строк договору становить 30 днів.
Розрахунок загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором позики від 10.08.2021 №75348975 зазначені у таблиці обчислення, яка є додатком №1 до договору, з якої вбачається, що загальна вартість позики складає 9432,80 грн., з яких: 8000 грн. - сума кредиту, 1432,80 грн. - проценти за користування кредитом (а.с. 13 на звороті).
Розрахунок загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором позики від 11.08.2021 №624839 зазначені у таблиці обчислення, яка є додатком №1 до договору, з якої вбачається, що загальна вартість позики складає 2600 грн., з яких: 2000 грн. - сума кредиту, 600 грн. - проценти за користування кредитом (а.с. 6 на звороті).
Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12; від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц; від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц; від 4 лютого 2020 року у справі №912/1120/16; від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладених договорів позики від 10.08.2021 №75348975 та від 11.08.2021 №624839 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а остання зобов'язувалася повернути надану позику у повному обсязі до 09.09.2021 відповідно.
Водночас, згідно з підпунктом 6.5 пункту 6 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за допомогою мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) та підпункту 6.5 пункту 6 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування (а.с. 7-12, 14-19).
Таким чином, хоч у договорах позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самих договорах позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
Відтак, підставним є нарахування відсотків за користування позикою за 120 (30+90) календарних днів.
У той же час, як вбачається із наявних у справі розрахунків, позивачем нараховані проценти за користуванням кредитом за договором від 10.08.2021 №75348975 за 170 календарних днів, а за договором від 11.08.2021 №624839 - 196 календарних днів (а.с. 25-30).
Враховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку кредитування, а тому у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом за договорами позики, починаючи з 10.12.2021, слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Виходячи з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору позики 10.08.2021 №75348975, проценти за користування кредитом з урахуванням пролонгації строку користування позикою (120 календарних днів) становлять 5731,20 грн., а виходячи з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору позики 11.08.2021 №624839 - 2400 грн.
Разом з тим, вимоги позивача про стягнення відсотків за період з урахуванням пролонгації строку користування позикою (120 календарних днів) за договором позики від 10.08.2021 №75348975 у сумі 8396,98 грн. та за договором позики від 11.08.2021 №624839 у сумі 2160 грн. також не підлягають до задоволення, оскільки, як вбачається з розрахунків заборгованості, які сформовано ТОВ «1 агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 за договором позики від 10.08.2021 №75348975 у період з 10.08.2021 по 27.01.2022 погашено 10707,02 грн., а за договором позики від 11.08.2021 №624839 у період з 11.08.2021 по 23.02.2022 - 2640 грн., які кредитором зараховано у рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитними коштами; за тілом кредиту за договором позики від 10.08.2021 №75348975 рахується заборгованість у сумі 8000 грн., а за договором позики від 11.08.2021 №624839 - 2000 грн.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 8000 грн. за договором позики від 10.08.2021 №75348975 та 2000 грн. за договором позики від 11.08.2021 №624839 є доведеною та підлягає до задоволення.
З приводу вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 18,41 грн. та інфляційних втрат в розмірі 128 грн. за договором позики від 10.08.2021 №75348975, а також інфляційних втрат в розмірі 0,16 грн. за договором позики від 11.08.2021 №624839, суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, позивачем не враховано положення пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у періоди з 20.03.2019 по 23.02.2022 та з 25.11.2020 по 23.02.2022, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов'язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 25.10.2024, тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними, оскільки не відповідають приписам пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Також позивачем не враховано пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, з огляду на вказану норму ЦК України, а також з урахуванням того, що договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за договорами позики, був укладений 10.01.2023, тобто після початку введення воєнного стану в Україні, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики у розмірі 10000 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) за договором позики від 10.08.2021 №75348975; 2000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) за договором позики від 11.08.2021 №624839.
Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками договору.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №205 від 14.08.2024, сторони погодили надання наступних правових послуг адвокатським об'єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 3000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6000 грн.
Згідно з витягом з акту №2 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 сторони погодили надання наступних правових послуг адвокатським об'єднанням товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації - 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6000 грн
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Представником відповідача заявлено про зменшення витрат на правничу допомогу у зв'язку із станом здоров'я ОСОБА_1 та скрутним матеріальним становищем.
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, а також заяви представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд визнає обґрунтованими (такими, що мають враховуватись для цілей розподілу судових витрат у цій справі) витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Беручи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України.
Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені частково на 48%, витрати позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1920 грн.
На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 1453,44 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 89, 137, 141, 206, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами позики в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, з яких: 8000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) за договором позики від 10.08.2021 №75348975; 2000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) за договором позики від 11.08.2021 №624839.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) гривні 44 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик