Справа № 308/19223/24
(заочне)
19 грудня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Микита М-Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9487213 від 09.09.2023 р. в сумі 16 625, 00 грн., 2422, 40 грн. витрат з оплати судового збору та 9 000, 00 грн. понесених витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором кредитної лінії щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін відкрито провадження та призначено судове засідання, роз'яснено відповідачу право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.
Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій до суду позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечив.
В судове засідання відповідачка не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, в т.ч. шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб. сайті судової влади України, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Відзиву у визначений судом строк відповідачка не надіслала. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачкою у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9487213 від 09.09.2023 року.
На виконання вимог кредитного договору Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор 4Y627 для підписання договору №00-9487213 від 09.09.2023 року. Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 5 000, 00 грн.;- строк кредитування - 120 календарних днів; - процентна ставка - 2. 50 %;
Як визначено у ст. 11 ЦК України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що 10.04.2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Факторинг Партенрс» було укладено Договір факторингу №1-10042024 про відступлення права вимоги за Кредитними договорами.
Отже, на підставі договору факторингу №1-10042024 від 10.04.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло прав кредитора у зобов'язанні, що виникло з Договору кредитної лінії №00-9487213 від 09.09.2023 року, укладеного між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 .
Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
На виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №00-9487213 від 09.09.2023 року ТОВ «Качай Гроші» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі - 5 000,00 грн.
Проте, ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість, яка станом на 13.11.2024 становить 16 625, 00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 375, 00 грн. заборгованість за відсотками та 250, 00 грн. - заборгованість за комісіями.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Факторинг Партнерс», ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.10.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії №00-9487213 від 09.09.2023 року у розмірі 16 625,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 375, 00 грн. заборгованість за відсотками та 250, 00 грн. - заборгованість за комісіями є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову сплачено судовий збір у розмірі 2422, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0477320088 від 27.11.2024.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422, 40 грн. у відшкодування судових витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
Позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги, платіжну інструкцію.
Оскільки, витрати на правничу допомогу підтверджуються наданими до позовної заяви доказами, але є неспівмірними зі складністю справи, тому підлягають стягненню у розмірі - 5 000, 00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 205, 207, 525, 526, 530, 551, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 16, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371), заборгованість за кредитним договором №00-9487213 від 09.09.2023 в розмірі -16 625,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 375, 00 грн. заборгованість за відсотками та 250, 00 грн. - заборгованість за комісіями.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 16, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати в розмірі: 2422, 40 грн. судового збору та 5 000 ,00 грн. витрат на правничу допомогу.
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.
Повний текст рішення суду складено 19.12.2024 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк