Справа № 308/18132/24
19 грудня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши заяву представника заявника - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення вартості майна набутого у зареєстрованому шлюбі,
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення вартості майна набутого у зареєстрованому шлюбі.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою. Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
18.12.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, яку мотивовано тим, що у справі предметом позову є стягнення грошових коштів як компенсація позивачу за проведені невід'ємні поліпшення квартири АДРЕСА_1 , а тому заходи забезпечення позову узгоджуються з заходами та є адекватними по відношення до предмета спору та наслідками, за якими суд може ухвалити рішення по суті спору. Відповідачка отримані доходи розміщує на депозитах у банківських установах, а отже за рахунок коштів, розміщених на підставі депозитних договорів, може бути виконано рішення суду про стягнення боргу. Та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі підлягає примусовому виконанню, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно, як гарантія повернення грошових коштів на суму 146800 грн. компенсації судових витрат, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
На підставі наведеного, просить у порядку забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення вартості майна набутого у зареєстрованому шлюбі накласти арешт на грошові кошти відповідачки ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , які розміщені у банківських установах на суму 146 008 грн. та квартиру АДРЕСА_3 та заборонити її відчуження у будь-який спосіб до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
В силу положень ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову, яку подано після відкриття провадження у справі.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимогами статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову шляхом: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім цього, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1ст. 151 ЦПК України).
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам (ч. 3 ст. 151 ЦПК України), а також мають бути безпосередньо пов'язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Однак, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявником не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, а також доказів того, що відповідачка отримані доходи розміщує на депозитах у банківських установах, вживає заходи із відчуження нерухомого майна. В той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, а також на нерухоме майно може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує заявника у праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч.2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви представника заявника - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення вартості майна набутого у зареєстрованому шлюбі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда