Справа № 308/18925/24
19.12.2024 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді угоду про визнання винуватості, укладену 26.11.2024 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078170000421 від 29.10.2024, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Галоч, Ужгородський район, Закарпатська область, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, має на утриманні 5 неповнолітніх дітей, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України,
Згідно з пред'явленим обвинуваченням 13.07.2021, точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою незаконного отримання соціальної допомоги одиноким матерям та особистого збагачення, знаходячись в приміщенні УСЗН Ужгородської РДА за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, всупереч вимогам абзацу 4 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», діючи умисно, шляхом обману, проживаючи з особою, від якої народила дітей та перебуває у цивільному шлюбі з батьком своєї дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вела спільне господарство, раніше внесла неправдиву інформацію та приховала таку інформацію шляхом умисного замовчування при перевірці її соціальними працівниками, до заяви від 13.07.2021 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, однак про вказаний факт уповноважених службових осіб УСЗН Ужгородської РДА вона не повідомила, хоча була обізнана про обов'язок повідомляти органи соціального захисту населення про факти зміни у складі сім'ї, що підтверджується її підписом у заяві від 13.07.2021.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , шляхом обману, незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей, в період з 01.07.2021 по 31.12.2021, чим завдала збитків державі в особі УСЗН Ужгородської РДА у вигляді незаконного отримання коштів на загальну суму 28064,34 грн.
Крім того, 09.02.2022, точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою незаконного отримання соціальної допомоги одиноким матерям та особистого збагачення, знаходячись в приміщенні УСЗН Ужгородської РДА за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, всупереч вимогам абзацу 4 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», діючи умисно, шляхом обману, проживаючи з особою, від якої народила дітей та перебуває у цивільному шлюбі з батьком своєї дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вела спільне господарство, раніше внесла неправдиву інформацію та приховала таку інформацію шляхом умисного замовчування при перевірці її соціальними працівниками, до заяви від 09.02.2022 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, однак про вказаний факт уповноважених службових осіб УСЗН Ужгородської РДА вона не повідомила, хоча була обізнана про обов'язок повідомляти органи соціального захисту населення про факти зміни у складі сім'ї, що підтверджується її підписом у заяві від 09.02.2022.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , шляхом обману, незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей, в період з 01.02.2022 по 31.07.2022, чим завдала збитків державі в особі УСЗН Ужгородської РДА у вигляді незаконного отримання коштів на загальну суму 4511 грн.
18.01.2023, точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою незаконного отримання соціальної допомоги одиноким матерям та особистого збагачення, знаходячись в приміщенні УСЗН Ужгородської РДА за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40, всупереч вимогам абзацу 4 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», діючи умисно, шляхом обману, проживаючи з особою від якої народила дітей та перебуває у цивільному шлюбі з батьком своєї дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вела спільне господарство, раніше внесла неправдиву інформацію та приховала таку інформацію шляхом умисного замовчування при перевірці її соціальними працівниками, до заяви від 18.01.2023 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністра праці та соціальної політики України №441 від 21.04.2015, однак про вказаний факт уповноважених службових осіб УСЗН Ужгородської РДА вона не повідомила, хоча була обізнана про обов'язок повідомляти органи соціального захисту населення про факти зміни у складі сім'ї, що підтверджується її підписом у заяві від 18.01.2023.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 , шляхом обману, незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей, в період з 01.01.2023 по 30.06.2023, чим завдала збитків державі в особі УСЗН Ужгородської РДА у вигляді незаконного отримання коштів на загальну суму 21203,82 грн.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 26.11.2024 між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій міру покарання, визначену в угоді.
Обвинувачена у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала, просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.
Захисник обвинуваченої просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Представник потерпілого Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області у судове засідання не з'явився, при цьому завідувач сектором по контролю за призначенням та виплатою пенсій управління ОСОБА_9 подала заяву, згідно з якою відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України надає прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваною ОСОБА_4 .
Із змісту угоди про визнання винуватості від 26.11.2024 вбачається, що прокурор та підозрювана виклали формулювання обвинувачення за ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження.
Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувала такі обставини: представник потерпілого ОСОБА_9 відповідно до ст. 469 КПК України надала згоду для укладання угоди про визнання винуватості підозрюваної ОСОБА_4 з прокурором ОСОБА_3 ; під час досудового розслідування підозрювана активно сприяла розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань, які є істотними для дослідження всіх обставин вказаного кримінального провадження, а також щиро розкаялася у вчиненні кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання; підозрювана вчинила кримінальне правопорушення, яке є нетяжким злочином; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду провадження та заощадженні бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальну правопорушень.
Підозрювана ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Сторони дійшли згоди, що за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, підозрюваній необхідно призначити покарання у виді громадських робіт тривалістю двісті годин, а за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, підозрюваній необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на 2 роки. Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та за сукупністю злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити підозрювану від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз'яснено.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Як роз'яснено у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 №13, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК визначаються виключно судом. У зв'язку з цим визначені сторонами угоди тривалість іспитового строку та обов'язки, що покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, не враховуються судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, та не є підставою для відмови у затвердженні угоди.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, відноситься до категорії проступку, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України - до категорії нетяжкого злочину, представником потерпілого надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.
Крім того, у рамках даного кримінального провадження представником потерпілого Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 53779,26 грн.
18.12.2024 представником потерпілого Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області - ОСОБА_9 подано заяву про залишення поданого цивільного позову без розгляду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи наведене, а також те, що подання заяви про залишення позову без розгляду є безумовним правом позивача, наданим йому ЦПК України, суд вважає, що вказаний цивільний позов слід залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Процесуальних витрат та речових доказів немає.
Керуючись ст. ст. 128, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.11.2024 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078170000421 від 29.10.2024.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання:
за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин;
за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1