Справа № 308/20116/24
19 грудня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільницький Сергій Михайлович, до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільницький Сергій Михайлович, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість позивачем в позовній заяві зазначено, що він звільняється від сплати судового збору, згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», так як він являється учасником бойових дій, на підтвердження цього факту додає до матеріалів справи копію посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Таким чином, громадяни України, які належать до вказаної категорії, звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
В даному випадку позивач звернувся до суду із позовною заявою про зміну розміру аліментів.
Відповідно до правових позицій викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про судовий збір» вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Таким чином, хоча вищезазначена норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак вони нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не стосуються усіх прав людини і громадянина, які, в свою чергу, встановлені Конституцією України та іншими законами.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
В даному випадку, вимоги позовної заяви про зміну розміру аліментів не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень гривні.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У порушення вказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору, або ж документу, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Беручи до уваги наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у сумі 1211, 20 грн, або ж документу, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Між тим, слід зазначити, що у даному випадку сплата судових витрат не буде перешкоджати доступу позивача до суду, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:
отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895
банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
код банку отримувача (МФО) - 899998
рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493
код класифікації доходів бюджету - 22030101
призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільницький Сергій Михайлович, до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда