Справа № 308/12737/21
18 грудня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Павлюх Л.М.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгород заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2023 по справі №308/12737/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна про усунення від права на спадкування у зв'язку із відкриттям спадщини після смерті
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищезгадана заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2023 по справі №308/12737/21.
Заява обґрунтована наявністю підстав для скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2023 по справі №308/12737/21 про відмову в задоволенні позовних вимог та ухвалення рішення про задоволення позову.
До суду від відповідачки надійшло клопотання про визнання дій заявника зловживанням процесуальними правами, у якому вона проти заяви заперечила.
Ухвалою від 13.11.2024 суддя залишив заяву ОСОБА_2 без руху.
Ухвалою від 21.11.2024 суддя продовжив заявнику строк для усунення недоліків заяви, встановлений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2024.
Ухвалою від 02.12.2024 суддя прийняв заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалами від 18.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання заявника про витребування додаткових доказів, зміну процесуальних статусів учасників провадження у справі, залучення свідка із застосуванням заходів безпеки та виклик свідків.
Ухвалою від 18.12.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідачки від 16.12.2024 про визнання дій заявника зловживанням процесуальними правами.
У судовому засіданні третя особа вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримала, просила задовольнити відповідну заяву.
У судове засідання інші учасники процесу не з'явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали, відповідачки у поданому клопотання від 16.12.2024 просила розгляд справи провести за її відсутності, проти заяви заперечила.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2023 по справі №308/12737/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна про усунення від права на спадкування у зв'язку із відкриттям спадщини після смерті, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07.06.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, з який погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не доведено сукупність обставин, які відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України можуть бути підставою для усунення від спадкування.
Заявник, виходячи з наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Із урахуванням заяви ОСОБА_2 про усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд кристалізував такі обставини, які заявник вважає нововиявленими:
-з'ясування 08.11.2024, що у створення, покращення, збільшення, придбання, утримання, збереження спадкового майна відповідачка не внесила особистих грошових, матеріальних цінностей, не вклала матеріальні цінності, у тому числі й грошові цінності та інші коштовності, які входять у перелік спадкового права придбано завдяки здійсненню подружжям спадкодавця трудової діяльності;
-лист СБУ №58/3/Б-424/3497/25 від 24.10.2024 про відсутність особи на ім'я « ОСОБА_4 » у штатному розписі співробітників УСБУ в Закарпатській області;
-30.06.2024 після відвідування ОСОБА_1 за місцем його проживання виявлено ряд обставин, які свідчать про причетність позивачки до вчинення кримінальних правопорушень;
-відповідачем у змові з іншими особами виготовлялися сфабриковані документи, які стали підставою для ухвалення рішення Вознесенським районним судом Миколаївської області;
-вчинення третьою особою шахрайських дій, які призвели до незаконного набуття відповідачкою спадкового майна;
-03.11.2021 відповідачка придбала квартиру у м. Ужгороді, інсценуючи джерело отримання доходу на купівлю квартири шляхом отримання позики від біологічного батька ОСОБА_5 . Позивач спроможний довести факт того, що грошові кошти для придбання квартири відповідачем було отримано із джерел наслідків вчинення ряда кримінальних злочинів;
-позивачем виявлено фактичну мету відвідування відповідачем матері ОСОБА_6 , яка проживала у с. Прибужани, Вознесенського району Миколаївської області, а також мотиви приїзду відповідача до місця постійного проживання позивача та членів його родинної сім'ї у м. Рівне;
-фабрикування третьою особою матеріалів спадкових справ №№4/2021 та 5/2021, що виявлено упродовж період з квітня по теперішній час;
-лист приватного нотаріуса Хребтань Н.М. від 08.11.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - щодо зняття із предмету спадкового договору обмежень запобіжний захід, а також здійснити перереєстрацію частки у долі предмету спадкового договору, хоча, як слідує із заяви про поновлення процесуального строку, третя особа, а саме - ОСОБА_1 , зверталася до нотаріуса 21.10.2024;
-виявлення 28-30.10.2024 за місцем постійного проживання третьої особи ОСОБА_1 у м. Ужгороді записів із блокноту ОСОБА_1 , за якими вбачається те, що смерть спадкодавців настала за результатом несвоєчасної госпіталізації спадкодавців до медико-лікувальної установи, що і призвело до повного руйнування цілісності та функціональної спроможності легень спадкодавців.
Частинами 1 та 2 статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною 4 статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження№ 12-7звг22, пункт 5.3).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження № 61-8675св21).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження№ 14-549зц18, пункти 27, 28).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20, пункт 6.38).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти росії», від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22).
На переконання суду, заявником не доведено наявність обставин, які в розумінні процесуального закону можуть вважатися нововиявленими.
Так, лист приватного нотаріуса Хребтань Н.М. від 08.11.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, як і лист СБУ №58/3/Б-424/3497/25 від 24.10.2024 про відсутність особи на ім'я « ОСОБА_4 » у штатному розписі співробітників УСБУ в Закарпатській області, є новими доказами, а не новивиявленими обставинами.
Твердження про виявлення фактичної мети відвідування відповідачем матері ОСОБА_6 , яка проживала у с. Прибужани, Вознесенського району Миколаївської області, а також мотивів приїзду відповідача до місця постійного проживання позивача та членів його родинної сім'ї у м. Рівне не заслуговують на уваги, оскільки вказане не являється явищем об'єктивної дійсності та ґрунтується на припущеннях заявника про його обізнаність щодо ознак суб'єктивних міркувань відповідачки при вчиненні певних дій.
Посилання заявника на виявлення ряду обставин стосовно вчинення кримінальних правопорушень, фабрикування третьою особою матеріалів спадкових справ, вчинення третьою особою шахрайських дій, які призвели до незаконного набуття відповідачкою спадкового майна, фальсифікація документів, які стали підставою для ухвалення рішення Вознесенським районним судом Миколаївської області є неприйнятними, оскільки заявником не надано будь-яких належних доказів на підтвердження притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому суд зауважує, що належним доказом підтвердження вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є обвинувальний вирок суду.
З аналогічним міркувань суд відхиляє аргументи заявника про спроможність довести факт того, що грошові кошти для придбання квартири відповідачем було отримано із джерел наслідків вчинення ряду кримінальних злочинів.
Також, на переконання суду, неспроможними є доводи заявника про виявлення 28-30.10.2024 за місцем постійного проживання третьої особи ОСОБА_1 у м. Ужгороді записів із блокноту, за якими вбачається те, що смерть спадкодавців настала за результатом несвоєчасної госпіталізації спадкодавців до медико-лікувальної установи, що і призвело до повного руйнування цілісності та функціональної спроможності легень спадкодавців.
Із цього приводу суд вказує на те, що заявник фактично покликається на нові докази. При цьому в ході первісного розгляду суд з'ясував, що таке: « ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.03.2021 № НОМЕР_1 . Згідно з довідкою про причини смерті (до форми №106/о №183) від 13.03.2021 причина смерті: «2019-n COV. гостра респіраторна хвороба. Дихальна недостатність».
Отже, в ході первісного розгляду суд встановив причини смерті ОСОБА_7 .
Суд повторно зазначає про те, що обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися ново виявленими.
Твердження заявника про у створення, покращення, збільшення, придбання, утримання, збереження спадкового майна відповідачка не внесила особистих грошових, матеріальних цінностей, не вклала матеріальні цінності, у тому числі й грошові цінності та інші коштовності, які входять у перелік спадкового права придбано завдяки здійсненню подружжям спадкодавця трудової діяльності є недоречними з огляду на предмет доказування у справі про усунення від права на спадкування.
Із урахуванням наведеного суд доходить до переконання, що аналіз наведених доводів заявника являється зайвим.
Інших суттєвих аргументів заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявником не представлено.
Керуючись статтями 258-260, 423 ЦПК України, суд
відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2023 по справі №308/12737/21в силі.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.Й. Данко