про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
19 грудня 2024 року 320/60737/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення, яким надати відстрочку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що враховуючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль. Зауважує, що в разі призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 заява передана на розгляд судді Колесніковій І.С.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 - 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно приписів статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Щодо твердження заявника про протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", суд зазначає, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті суд надає повну, всебічну та об'єктивну оцінку оскарженому рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Сама лише незгода заявника з рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повновжень та звернення (або імовірне звернення) до суду з позовом про визнання таких протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Твердження заявника мають суб'єктивний характер та обумовлені його процесуальним становищем зацікавленої сторони.
Відповідно до пункту 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Згідно пунктів 81, 82, 88, 89 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Наказ про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправки військової команди до військових частин (установ) у разі призову резервістів командиром військової частини, резервістів та військовозобов'язаних керівником розвідувального органу або визначеного ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу).
На основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання такої повістки або невиконання вимог щодо прибуття для відправлення до військової частини (установи) у визначений у повістці час та місце такі особи несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.
Зі змісту викладеного слідує, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
У свою чергу документальне оформлення призову включає в себе, зокрема, прийняття наказу про призов військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Тобто, твердження заявника про його подальшу мобілізацію базуються виключено на припущеннях, з огляду на те, що матеріали справи не містять жодних інакших процесуальних документів.
Більше того, набуттю заявником статусу військовослужбовця передує низка юридично значимих дій/рішень, щонайменше (1) виклик до ТЦК та СП, (2) проходження ВЛК та визнання особи придатною до проходження військової служби, (3) прийняття керівником ТЦК та СП рішення про призов особи на військову службу з огляду на доцільність прийняття саме такого рішення (з урахуванням віку, стану здоров'я, військово-облікової спеціальності особи тощо) та скерування до військової частини, (4) прийняття командиром військової частини рішення про зарахування особи до списків особового складу. Отже, заборона призову особи на військову службу можлива шляхом зупинення дії рішення про призов особи за мобілізацією - за умови, що таке буде прийняте. За таких обставин забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі в принципі не допускається на підставі норми пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України.
Безумовно, рішення, бездіяльність чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів взаємовідносин. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Крім того, якщо виходити із припущень заявника щодо негативних наслідків заявника у вигляді призову на військову службу, то суд не погоджується із твердженнями заявника про незворотність таких наслідків, адже положеннями статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено можливість звільнення військовослужбовців з військової служби.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.
Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи наведене, позивач не довів необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, заява про забезпечення позову не належить задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150 - 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №320/60737/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.