19 грудня 2024 року № 320/30527/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.05.2024 № 42678240207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 3 619 148,91 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 2 895 319,13 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 723 829,78 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 21.05.2024 № 42673240207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 301 595,74 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 241 276,59 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 60 319,15 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 21.05.2024 № 42670240207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 5 587 523,75 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 4 470 019 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 117 504,75 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 11666240207 від 21.02.2024 яким донараховано 334 626,16 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкцій у розмірі 167 313,08 грн;
- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2024 року № ф-11662 складену Головним управління ДПС у м.Києві, згідно якої станом на 22 січня 2024 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 334 626,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначила, що всі задекларовані витрати підтверджені документально та безпосередньо пов'язані з отриманням доходів. Також позивач вважає необґрунтованими висновки Акта перевірки, в частині, щодо податкових зобов'язання по операціях з придбання товарів (тканини, фурнітура, яка використовуються у пошитті трикотажних виробів), які станом на 31.12.2019 не використовувались ФОП ОСОБА_1 в господарських операціях, та були відсутні в залишках товару в грудні 2019 року, оскільки вказане спростовується наданими ФОП ОСОБА_1 до перевірки документами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що до валового доходу ФОП ОСОБА_1 віднесено дохід, отриманий від продажу сорочок, кальсонів зимових, фуфайок (з короткими рукавами) з трикотажного бавовняного кулірного полотна Міністерству оборони України; продажу білизни для холодної погоди, сорочок та зимових кальсонів військовим частинам НОМЕР_1 та № 1498 Державної прикордонної служби України; продажу трикотажного полотна ТОВ Торговий Дім «Промінь».
За результатами перевірки враховувалися витрати на оплату праці найманим працівникам та нарахування на неї, витрати на придбання товарів, які були реалізовані, інші витрати (суборенда приміщення, комісія банку, транспортування ТМЦ, канцтовари, офісні меблі, крій логотипів маркування та пакування фуфайок), транспортні послуги, послуги Інтернету).
Разом з тим, перевіркою правильності доходу, відображеного ФОП ОСОБА_1 в податкових деклараціях про майновий стан і доходи з даними про суми доходу, встановленими в ході перевірки, визначено заниження оподатковуваного доходу на загальну суму 2 895 319,13 грн, чим порушено вимоги п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 ПК України.
Також, за результатами перевірки було встановлено, що з врахуванням допущених порушень, які зазначені вище, ФОП ОСОБА_1 занижено військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування, на суму 241 276,59 грн.
Крім того, в порушення п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов'язання у сумі 4 470 019,00 грн по операціях з придбання товарів (тканини, фурнітура, яка використовується у пошитті), які станом на 31.12.2019 не використовувались платником податків в господарських операціях та були відсутні в залишках товару, у зв'язку з чим встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на вказану суму.
Контролюючим органом за результатами перевірки встановлено також не нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 334 626,16 грн, чим порушено пункт 1 частини другої статті 6, абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
На підставі наведеного Головним управлінням ДПС у м. Києві вказано, що оскаржувані рішення є правомірними та такими, що винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду клопотання предстанвика відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - залишено без задоволення.
Протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача 18.12.2024 подав до суду клопотання в якому просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Представник відповідача залишив розгляд клопотання представника позивача про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрована 26.03.2004 як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.
Позивач здійснює діяльність за такими видами КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 14.14 Виробництво спіднього одягу; 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в'язаного одягу; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 98.10 Діяльність домашніх господарств як виробників товарів для власного споживання; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.10 Складське господарство; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 73.11 Рекламні агентства; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 46.64 Оптова торгівля машинами й устаткованням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва; 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям.
Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складено Акт № 4569/Ж5/26-15-24-02-07/2877707766.
На підставі Акта від 22 січня 2024 року № 4569/Ж5/26-15-24-02-07/2877707766 Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2024 року:
- № 11640240207, яким ОСОБА_1 на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- № 11657240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 1 64.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6 811 731,95 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 5 449 385,56 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 362 346,39 грн;
- № 11658240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 567 644,33 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 454 115,46 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 113 528,87 грн;
- № 11706240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 198.5 ст. 198, п. 199.4, п.199.5 ст. 199 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 5 883 791,25 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 4 707 033,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 176 758,25 грн;
- № 11740240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 2 354 325,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- № 11725240207, яким ОСОБА_1 на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, ч. 1 п. 119.2 ст. 119 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн;
- № 11728240207, яким ОСОБА_1 на підставі пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, ст. 58, п. 176.2.а) ст. 176 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 8 465,45 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 6 772,36 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 693,09 грн;
- № 11734240207, яким ОСОБА_1 на підставі пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, ст. 58, пп. 16.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору із сум заробітної плати, що підлягають сплаті до бюджету на суму 860,49 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 688,39 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 172,10 грн;
- № 11653240207, яким ОСОБА_1 на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції.
Також, в подальшому на підставі Акта від 22 січня 2024 року № 4569/Ж5/26-15-24-02-07/2877707766 Головне управління ДПС у м. Києві прийняло:
- Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2024 року № ф-11662, згідно якої станом на 22.01.2024 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 334 626,16 грн;
- Рішення № 11666240207 яким донараховано 334 626,16 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкцій у розмірі 167 313,08 грн;
- Рішення № 11661240207 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафні санкції до ОСОБА_1 у розмірі 340,00 грн.
- Рішення № 11677240207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 504,70 грн, в тому числі у розмірі 308,30 грн (20% з 01.01.2015) за період з 21.09.2018 по 25.01.2019, та нараховано пеню в розмірі 195,77 грн;
- Рішення № 11674240207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 3433,26 грн, в тому числі штраф у розмірі 3394,08 грн (20% з 01.01.2015) за період з 20.10.2016 по 20.07.2018, та нараховано пеню в розмірі 39,18 грн.
08.03.2024 ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями Головного управління ДПС у м.Києві подала скаргу до Державної податкової служби України в порядку передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України та ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якій просила скасувати зазначені вище рішення та призначити відповідну документальну позапланову перевірку на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1. ПК України.
Вказана скарга обгрунтована тим, що в період проведення перевірки з 04.01.2024 по 15.01.2024, ФОП ОСОБА_1 перебувала за межами території України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон та листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 07.03.2024 № 19/Л-2869/3321.
В подальшому, на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова перевірка платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої Головним управління ДПС у м. Києві складено Акт перевірки від 24 квітня 2024 року № 35155/Ж5/26-15-24-02-07/ НОМЕР_2 (далі - Акт від 24.04.2024).
Посадові особи контролюючого органу в Акті від 24.04.2024 вказали наступні порушення вимог податкового законодавства платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 :
- неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за III квартал 2017 року, чим порушено пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (чинного на 23.05.2020);
- заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, на загальну суму 2 895 319,13 грн, а саме за 2017 рік на суму 1 124 441,31 грн, за 2018 рік на суму 1 245 004,11 грн, за 2019 рік на суму 525 873,71 грн, чим порушено пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями;
- заниження податкового зобов'язання по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування, на загальну суму 241 276,59 грн, а саме за за 2017 рік на суму 93 703,44 грн, за 2018 рік на суму 103 750,34 грн, за 2019 рік на суму 43 822,81 грн, чим порушено п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями;
- подання з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за IV квартал 2017 року, чим порушено пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями;
- неперерахування до бюджету самостійно визначеного податку на доходи фізичних осіб із сум заробітної плати на загальну суму 6 772,36 грн, а саме за листопад 2017 року на суму 6 772,36 грн, чим порушено п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями;
- неперерахування військового збору із сум заробітної плати, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 688,39 грн, а саме за листопад 2017 року, чим порушено пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV зі змінами та доповненнями;
- ненарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 334 626,16 грн, а саме за 2017 рік на суму 42 790,00 грн, за 2018 рік на суму 137 602,08 грн, за 2019 рік на суму 154 234,08 грн, чим порушено пункт 1 частини другої статті 6, абзацу 3 частини 8 статті 9 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ зі змінами та доповненнями;
- несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2017 року, І квартал 2018 року та II квартал 2018 року, чим порушено абзац 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ зі змінами та доповненнями;
- несвоєчасна сплата єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності за серпень 2019 року, чим порушено абзац 1 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ зі змінами та доповненнями;
- заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 4 470 019 грн, а саме за грудень 2019 року, чим порушено п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями;
- нереєстрація податкових накладних на суму 22 358 181,41 грн без урахування податку на додану вартість, чим порушено п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями;
- неподання до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, чим порушено пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями;
- ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, чим порушено п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Рішеннями про результати розгляду скарги від 10 травня 2024 року № 13623/6/99-00-06-02-01-06, № 13758/6/99-00-06-01-03-06 частково задоволено скаргу ФОП ОСОБА_1 .
21 травня 2024 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 42678240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 3 619 148,91 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 2 895 319,13 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 723 829,78 грн;
- № 42673240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 301 595,74 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 241 276,59 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 60 319,15 грн;
- № 42670240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 198.5 ст. 198, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 5 587 523,75 грн, в тому числі збільшено суму податкового зобов'язання на суму 4 470 019 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 117 504,75 грн;
- № 42667240207, яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф в розмірі у сумі 3 400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 21.05.2024 № 42678240207, № 42673240207, № 42670240207, рішення від 21.02.2024 № 11666240207, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2024 року № ф-11662, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про їх скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Як визначено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
За приписами пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку; г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг; ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності; д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги; е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Отже, об'єктом оподаткування доходу позивача є його чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі, отримані позивачем) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з його господарською діяльністю.
Відповідно до п. 177.4 ст. 174 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; - витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); - обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; - суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; - інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно з пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту; документально не підтверджені витрати.
Щодо заниження ФОП ОСОБА_1 оподатковуваного доходу на загальну суму 2 895 319,13 грн відповідач зазначив, що за результатами перевірки враховувалися витрати на оплату праці найманим працівникам та нарахування на неї, витрати на придбання товарів, які були реалізовані, інші витрати (суборенда приміщення, комісія банку, транспортування ТМЦ, канцтовари, офісні меблі, крій логотипів маркування та пакування фуфайок), транспортні послуги, послуги Інтернету).
Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків (у розумінні статті 15 Податкового кодексу) (далі - платники податків) дотримання податкового, валютного законодавства, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - законодавство з єдиного внеску) та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (далі - Порядок № 727).
Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 727 визначено, що в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Крім того, пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 727 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання;
- документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
- у разі відмови платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
- у разі надання платником податків, посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Проте, з Акта перевірки від 24.04.2024 не можливо встановити, які саме витрати були прийняті перевіряючими, оскільки інформація, зазначена в частині розміру завищення витрат не є деталізованою, а вказано тільки загальну суму.
Таким чином, Акт перевірки від 24.04.2024, всупереч вказаним вище вимогам чинного податкового законодавства, не містить аналізу суті порушення в частині заниження оподатковуваного доходу на загальну суму 2 895 319,13 грн, у чому виявились такі порушення, коли вони вчинені.
Разом з тим, вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві (що включає в себе витрати на виготовлення готової продукції, витрати на придбання готової продукції та матеріалів для подальшої реалізації, вартість виготовлення готових виробів у підрядника) деталізовано у Довідці щодо витрат на собівартість виготовлення/придбання готової продукції за період 01.07.2017-31.12.2019, і підтверджується довідками щодо собівартості виготовлення готової продукції за вказаний період, довідкою щодо собівартості придбання готової продукції для подальшого перепродажу за період 01.07.2017-31.12.2019, довідкою щодо витрат на виготовлення готової продукції у підрядника для подальшого перепродажу за період 01.07.2017-31.12.2019, довідкою щодо витрат на купівлю матеріалів для подальшого перепродажу за період 01.07.2017-31.12.2019.
Деталізована інформація які саме матеріали використовувались при пошитті кожної партії виробництва зазначено в Звіті про використані матеріали, а в Реєстрі документів по надходженню матеріалів, використаних у виробництві, зазначено матеріали, з яких саме прибуткових документів використовувались в кожному конкретному виробництві.
Заробітна плата працівників з урахуванням податків підтверджується відповідними поданими звітами.
Інформацію по загальногосподарським витратам, які забезпечують діяльність, але не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість готової продукції деталізовано у довідках-розрахунках по загальногосподарським витратам і підтверджено прибутковими документами з Реєстру документів щодо підтвердження загальновиробничих витрат.
Витрати на амортизацію основних засобів (за прямолінійним методом або за методом 100% списання в періоді придбання) - деталізовано розрахунком по амортизації основних засобів по роках в розрізі кожного матеріального активу з Реєстру документів щодо обліку основних засобів і матеріальних активів.
Вказані документи прийнято податковим органом в повному обсязі при перевірці, що відображено в Акті від 24.04.2024.
За таких обставин, проаналізувавши у сукупності докази по справі, суд приходить до висновку про безпідставність висновків акта перевірки щодо порушення позивачем п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 ПК України та протиправність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2024 року № 42678240207.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 640/16942/20.
Суд при розгляді позовної заяви вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 42673240207 відповідачем за результатами перевірки було встановлено, що з врахуванням допущених порушень, які зазначені вище, ФОП ОСОБА_1 занижено військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування, на суму 241 276,59 грн.
Оскільки суд дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 42678240207, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 42673240207 є також протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 42670240207 суд звертає увагу на наступне.
Відповідач в Акті перевірки від 24.04.2024 встановив, що в порушення п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов'язання у сумі 4 470 019,00 грн по операціях з придбання товарів (тканини, фурнітура, яка використовується у пошитті), які станом на 31.12.2019 не використовувались платником податків в господарських операціях та були відсутні в залишках товару, у зв'язку з чим встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на вказану суму.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування, визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов'язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 360/4169/21, від 10 жовтня 2024 року у справі № 814/476/18.
При цьому використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень п. 198.5 ст. 198 ПК України.
Відповідно до п. 199.4 ст. 199 ПК України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПК України).
ФОП ОСОБА_1 було надано до Головного управління ДПС у м. Києві документи щодо виготовлення готової продукції, а саме:
- звіт про використання матеріалів у виробництві з зазначенням кількості кожної номенклатури сировини;
- накладні на передачу готової продукції на склад щодо підтвердження кількості виготовленої продукції, прибуткові документи на закупівлю матеріалів, з яких виготовлялись готові вироби;
- документи по придбанню готової продукції і матеріалів для перепродажу - оскільки вироби не лише виготовлялись самостійно, але й закупались у партнерів;
- реєстр видаткових накладних по реалізації готової продукції і матеріалів - для підрахунку, що всі виготовлені вироби були реалізовані;
- документи щодо послуг пошиття виробів з давальницької сировини, оскільки використовувались в тому числі і послуги підрядників для своєчасного виготовлення замовлень;
- акти приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, накази про закупівлю основних засобів і матеріальних активів, які забезпечували процес виробництва, розрахунок амортизації основних засобів, для підтвердження наявності засобів для власного пошиття виробів, та права на витрати, пов'язані з закупівлею та використанням основних засобів;
- загальновиробничі витрати в розрізі кожного платежу з зазначенням дати акту і суми витрати по роках за період 01.07.2017-31.12.2019.
Так, за період, що перевірявся, податковий кредит утворився за рахунок отриманих від постачальників послуг, придбаних товарно-матеріальні цінностей, малоцінних швидкозношуваних предметів, основних засобів, інших малоцінних необоротних активів, що були використані в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 в оподатковуваних ПДВ операціях, а також з метою їх реалізації та здійснення діяльності з виготовлення трикотажних виробів для їх подальшої реалізації.
Пунктом 11 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16 «Витрати»), встановлено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
Пунктом 12 встановлено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Національного положення (стандарту).
Згідно з пунктом 14 П(С)БО 16 «Витрати» до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.
Відповідно до пункту 16 П(С)БО 16 «Витрати» загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
Суд звертає увагу, що правомірність користування податковим кредитом згідно зареєстрованих від постачальників податкових накладних по використаних в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 придбаних товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), основних засобів, малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП), а також отриманих послуг за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 підтверджується первинними документами з придбання ТМЦ, основних засобів, МШП, отримання послуг, що вказуються в реєстрах, що надаються, а саме: договорами, прибутковими накладними, видатковими накладними, актами надання/отримання послуг, банківськими виписками, звітами про використання матеріалів у виробництві та оприбуткування готової продукції, документами з введення в експлуатацію основних засобів та нарахування амортизації.
Суд також звертає увагу, що станом на 31.12.2019 ФОП ОСОБА_1 було проведено інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей та готової продукції, основних засобів, в ході якої не було виявлено нестачу придбаних таким платником товарів.
Враховуючи наведене, операції з придбання товарів (тканини, фурнітура, яка використовується у пошитті) використовувались ФОП ОСОБА_1 у процесі господарської діяльності та відповідно у позивача відсутній обов'язок щодо нарахування на її вартість податкових зобов'зань з податку на додану вартість відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 ПК України.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 42670240207 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо рішення від 21.02.2024 № 11666240207 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2024 № ф-11662, суд зазначає наступне.
Контролюючим органом за результатами перевірки встановлено не нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 334 626,16 грн, а саме за 2017 рік на суму 42 790,00грн, за 2018 рік на суму 137 602,08 грн, за 2019 рік на суму 154 234,08 грн, чим порушено пункт 1 частини другої статті 6, абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи -підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно зі ст. 7 Закону № 2464-VI база нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 і частини першої статті 4 цього Закону, - сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно п. 3 ст. 7 Закону № 2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Суд звертає увагу, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює: за період з 01.10.2011 по 31.12.2015 - сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід, з 01.01.2016 по 31.12.2017 - двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід, з 01.01.2018 - п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно пункту 3 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкуція № 449) для платників, зазначених у підпункту 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), підпункту 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.
У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Як вбачається з Акта перевірки та встановлено судом, знявши собівартість виробництва у 2017-2019 роках перевіряючі завищили дохід ФОП ОСОБА_1 за цей період і від вказаного завищення доходу зробили відповідне донарахування єдиного внеску.
Так, при розрахунку ЄСВ у 2017 році (ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування з 01.07.2017) дохід від продажу готової продукції був отриманий лише в грудні 2017 року (в липні - листопаді чистого оподатковуваного доходу не було), у звязку з чим розрахунок ЄСВ помісячно проводився з урахуванням вимог абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI відповідно до якого у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При розрахунку зобов'язань з єдиного соціального внеску за період липень-листопад 2017 року ЄСВ було розраховано з розміру мінімальної страхового внеску. У грудні 2017 року дохід перевищив розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, у зв'язку чим ЄСВ було розраховано з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом - 44 050,00 грн.
У 2018 і 2019 роках чистий оподатковуваний дохід за рік становив менше мінімального страхового внеску, тому ФОП ОСОБА_1 . ЄСВ було розраховано від мінімального страхового внеску.
За вказаних обставин суд доходить висновку, що податковий орган неправомірно нарахував ЄСВ на максимальну величину, оскільки доходи ФОП ОСОБА_1 у зазначені періоди не перевищували максимальну величину нарахування ЄСВ.
Враховуючи викладене, оскаржувані рішення від 21.02.2024 № 11666240207 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2024 № ф-11662 прийнято без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства не надав, а тому суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу прийнято протиправно та необґрунтовано.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, становить 12112,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21 травня 2024 року № 42678240207, № 42673240207, № 42670240207.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21 лютого 2024 року № 11666240207.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2024 року № ф-11662.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.