19 грудня 2024 року м.Київ № 320/25414/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України, третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним звільнення та поновлення на посаді,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України, третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції, в якому просить суд визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору кібербезпеки та захисту інформації (самостійний) Державної інспекції ядерного регулювання України, скасувати наказ Державної інспекції ядерного регулювання України від 02.05.2024 року № 73-о та поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору кібербезпеки та захисту інформації (самостійний) Державної інспекції ядерного регулювання України з відновленням 5 (п'ятого) рангу державного службовця, встановленого наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 04.10.2023 року № 228-о та поновленням допуску до державної таємниці ступеня секретності «цілком таємно» (форма 2), з відновленням надбавки до посадового окладу у розмірі 15 відсотків, встановленої наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 11.01.2024 року № 3-о/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, приймаючи наказ про звільнення від 02.05.2024 року № 73-о, діяв не в межах власних повноважень, оскільки не мав правових підстав для його звільнення. Зауважує, що відповідач фактично самостійно, замість НАЗК, провів спеціальну перевірку достовірності і повноти відомостей, зазначених позивачем у декларації, тобто не у законний спосіб. Крім того, на переконання позивача, спірний наказ про звільнення є нікчемним, оскільки підписаний не уповноваженою особою. Позивач додатково зазначає, що у розділі 3 "Об'єкти нерухомості" декларації за 2022 рік були допущені ним помилки з технічних причин неможливості відображення такої інформації. Водночас зауважує, що у розділах 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби", 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації за 2022 рік ним не було допущено відображення недостовірних відомостей.
Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що Держатомрегулювання при прийнятті рішення про звільнення позивача діяла в межах своїх повноважень, оскільки позивач не пройшов спеціальну перевірку. Крім того, зауважує, що організація проведення спеціальної перевірки стосовно позивача Держатомрегулюванням була проведена з суворим дотриманням процедури, передбаченої законодавством. Вказує також, що під час надання письмових пояснень позивач не долучив жодних підтвердних документів всупереч встановленому законодавством порядку. Додатково вказує, що спірний наказ про звільнення є чинним, оскільки в період дії воєнного стану службові повноваження Голови Держатомрегулювання не припиняються під час відпусток або відряджень вказаної особи.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких акцентовано увагу на помилковості доводів відповідача щодо правомірності прийнятих рішень, оскарження яких є предметом спірних правовідносин.
Відповідачем надано суду заперечення та додаткові пояснення, в якому вказує, що позивач виходить поза межі підстав, обставин та обґрунтувань, викладених ним у позовній заяві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.07.2024.
05.11.2024 протокольною ухвалою підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2024.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Наказом Держатомрегулювання від 01.09.2023 № 201-о позивача 04.09.2023 було призначено на посаду завідувача Сектору кібербезпеки та захисту інформації (самостійний) строково, до призначення переможця конкурсного відбору, але не більше дванадцятимісячного строку з дня припинення чи скасування воєнного стану.
30.10.2023 позивачем подано щорічну декларацію за 2022 рік.
02.11.2023 позивачем подано Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
З метою організації проведення спеціальних перевірок та перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади» в Держатомрегулюванні видано окреме доручення виконуючого обов'язки Голови - Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України (далі - виконуючий обов'язки Голови) від 27.10.2023 № ОРК-9/08 із списком працівників, які підлягають спеціальним перевіркам.
Згода від Позивача була отримана 03.11.2023.
Після одержання від ОСОБА_1 документів, зазначених у підпунктах 1-8 пункту 2 Порядку проведення спеціальної перевірки та у відповідності до пункту 2 зазначеного Порядку, Держатомрегулюванням у встановлені законодавством строки підготовлено та наступним робочим днем 06.11.2023 направлено запити про проведення спеціальної перевірки до Державної судової адміністрації України, Національної поліції України Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Служби безпеки України, а також до Національного агентства з питань запобігання корупції (копія листа Держатомрегулювання від 06.11.2023 № 08-38/13142 міститься у матеріалах справи).
До Державної інспекції ядерного регулювання України було надіслано адвокатський запит від 28.05.2024 року № 28/05-24/2 про надання запиту Державної інспекції ядерного регулювання України від 06.11.2023 року № 08-38/13142 та згоди ОСОБА_1 на проведення спеціальної перевірки.
Держатомрегулювання надала відповідь листом від 30.05.2024 № 08- 38/7058пд, копія якого міститься в матеріалах справи.
22.04.2024 Держатомрегулюванням одержано лист НАЗК від 17.04.2024 № 49-01/26554-24 (вхідний № 6405 від 22.04.2024, копія міститься у матеріалах справи), яким було надано «Результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік» щодо ОСОБА_1 , в яких зазначено інформацію про факт встановлення розбіжностей у поданих претендентом відомостей, а саме: за результатами спеціальної перевірки декларації встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону.
Надалі відповідальним структурним підрозділом було повідомлено позивача про такий факт та про можливість протягом п'яти робочих днів надати Голові Держатомрегулювання - Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України (далі - Голова Держатомрегулювання) письмове пояснення за таким фактом.
У зв'язку з тим, що позивач з 15 по 29 квітня 2024 року перебував у відпустці, його було повідомлено про зазначений факт в телефонному режимі, що передбачено статтею 91 Закону України «Про державну службу, та запропоновано подати письмові пояснення (копія протоколу про доведення інформації міститься у матеріалах справи).
25.04.2024 письмові пояснення були надані позивачем на розгляд Голові Держатомрегулювання, але без підтвердних документів до них додано не було.
З метою всебічного з'ясування та уточнення обставин про факт встановлення розбіжностей щодо достовірності відомостей, вказаних ОСОБА_1 у декларації, Головою Держатомрегулювання було проведено з ним співбесіду та заслухано додаткову аргументацію щодо вищезазначеного факту.
01.05.2024 відповідальними структурними підрозділами Держатомрегулювання підготовлено та підписано довідку про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 за встановленою формою у відповідності до пункту 9 Порядку, на основі одержаної інформації від державних органів, які проводили перевірку відомостей стосовно позивача.
02.05.2024 позивач був ознайомлений із зазначеною довідкою, проте жодних письмових зауважень до неї не надав.
В той же день відповідачем прийнято наказ № 73-о про звільнення із займаної посади у зв'язку з непроходженням спеціальної перевірки.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 363, Державна інспекція ядерного регулювання України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії.
Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що Держатомрегулювання у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до абз. 1 ч. 5, ч. 7 та 8 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (в редакції Закону, яка діяла на момент призначення ОСОБА_1 ) у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб'єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.
Особи, призначені у період дії воєнного стану на політичні посади, а також відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України "Про запобігання корупції", документ про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, у разі якщо такі документи не були подані ними раніше.
Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті, оголошується конкурс. Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади", стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), під час дії воєнного стану не проводяться.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2023 р. № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 3384-ІХ), яким відновлено процедуру подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують/призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада позивача, як керівника структурного підрозділу Держатомрегулювання відноситься до категорії «Б».
Відповідно до абз. 1 ч. 1 та примітки статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» для посад державної служби категорії «Б» проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Законом № 3384-ІХ також внесені зміни і до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» особи, призначені на посади у період дії воєнного стану, для забезпечення проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", а також перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", подають документи, передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про запобігання корупції", не пізніше 31 січня 2024 року, у разі якщо такі декларації та/або документи не були подані ними раніше, або протягом 90 календарних днів з дня припинення обставин, визначених абзацами другим і третім частини восьмої цієї статті, а саме, у разі:
- знаходження органу, який відповідає за організацію спеціальної перевірки або перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях України, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку;
- виконання особами, які призначені на відповідну посаду у період дії воєнного стану, завдань в інтересах національної безпеки і оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, перебування у районі проведення воєнних (бойових) дій та отримання додаткової винагороди, призначеної для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських на період дії воєнного стану, та/або на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», а також перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, призначених у період дії воєнного стану, щодо яких такі перевірки у цей період не проводилися, здійснюється протягом 30 днів з дня завершення строку для подання документів, необхідних для проведення спеціальної перевірки, крім випадків звільнення такої особи до набрання чинності Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ.
Разом з тим, ч. 9 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено підстави, за яких особи, призначені на посади, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або на посади з підвищеним корупційним ризиком, підлягають звільненню із займаної посади протягом трьох робочих днів, а саме:
- неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до пунктів 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону (якщо таку декларацію не подано раніше);
- неподання документів, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції», крім декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після завершення встановлених частиною сьомою цієї статті строків;
- непроходження або відмова від проходження спеціальної перевірки, передбаченої статтями 56, 57 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
Особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.
Відповідно до п. 10 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 (далі - Порядок проведення спеціальної перевірки), відомості щодо претендента на посаду є такими, що не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки фактів, зокрема щодо:
1) подання підроблених документів або неправдивих відомостей;
2) відображення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.
Згідно з положеннями ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що організація проведення спеціальної перевірки полягає у направленні органом, на посаду в якому претендує особа, відповідних запитів до державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених Законом, не пізніше наступного дня з моменту отримання згоди особи на проведення щодо неї перевірки. В тому числі запит направляється до Національного агентства з питань запобігання корупції- щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Відповідно до п. 71 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» саме до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції відноситься здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду надсилається до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки не пізніше наступного робочого дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу на зайняття посади в якому претендує особа. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу може визначити відповідальний структурний підрозділ. У Держатомрегулювання такі функції покладені на Відділ роботи з персоналом (самостійний) та Сектор з питань запобігання та виявлення корупції (самостійний) (копії положення про Відділ та наказу про визначення відповідальних містяться в матеріалах справи).
Пунктом 7 Порядку проведення спеціальної перевірки визначено, що у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік претендентові на посаду повідомляється про такий факт та надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити такі розбіжності.
Письмові пояснення претендента на посаду подаються посадовій особі (органу), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, та повинні стосуватися обставин, які призвели до виявлених розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. До таких пояснень додаються копії підтвердних документів.
Абзацами 1 та 4 п. 9 вказаного Порядку визначено, що орган, на посаду в якому претендує особа, або НАДС відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 56 Закону України “Про запобігання корупції» на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3.
Претенденти на посади, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати такої перевірки та в разі незгоди з її результатами можуть подати відповідному органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 та 5 статті 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
На державних службовців поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Так, статтею 58 вказаного Закону визначено, що претенденту може бути відмовлено у призначенні (обранні) на посаду у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади.
Відповідно до п. 11 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 363 Держатомрегулювання очолює Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.
Згідно з п.п. 5 п. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану.
Відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 17 Закону України «Про державну службу» та пп. 12 п. 12 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 363, Голова Держатомрегулювання призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держатомрегулювання.
Стосовно законності проведеної спеціальної перевірки щодо позивача суд вказує наступне.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2023 р. № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено процедуру подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують/призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія "Б" - посади:
- керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;
- керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;
- керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.
Судом встановлено, що наказом Держатомрегулювання від 01.09.2023 № 201-о позивача 04.09.2023 було призначено на посаду завідувача Сектору кібербезпеки та захисту інформації (самостійний) (категорії «Б» ) та 30.10.2023 подано щорічну декларацію за 2022 рік.
Абзацем 1 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Суд вказує, що, оскільки посада позивача належить до категорії «Б», то, відповідно до примітки ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» для посад державної служби категорії «Б» проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
З метою організації проведення спеціальних перевірок та перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади» в Держатомрегулюванні видано окреме доручення виконуючого обов'язки Голови - Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України від 27.10.2023 № ОРК-9/08 (копія міститься в матеріалах справи) із списком працівників, які підлягають спеціальній перевірці та відповідними дорученнями щодо їх проведення, зокрема, позивача.
Згода від позивача була отримана 03.11.2023, що підтверджується документом “згода на проведення перевірки», копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що після одержання всіх документів від позивача Держатомрегулювання 06.11.2023 направлено запити про проведення спеціальної перевірки до Державної судової адміністрації України, Національної поліції України Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Служби безпеки України, а також до Національного агентства з питань запобігання корупції, копії яких містяться в матеріалах справи. (копія листа Держатомрегулювання від 06.11.2023 № 08-38/13142 міститься в матеріалах справи).
Суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність у НАЗК права на оформлення результатів спеціальної перевірки на підставі вищевказаного запиту відповідача та необхідність повернення цього запиту без розгляду на доопрацювання, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що наявні підстави для повернення запиту від 06.11.2023 № 08/38/13142 без розгляду, передбачені п. 5 Порядку проведення спеціальної перевірки.
Водночас судом встановлено, що Держатомрегулюванням подано повний пакет документів з дотриманням вимог п. 2 Порядку проведення спеціальної перевірки та дотриманням строків їх подання, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для повернення запиту без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано проведення спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 із дотриманням вимог чинного законодавства.
Стосовно доводів позивача щодо неврахування його пояснень, наданих за результатами спеціальної перевірки та прийняття рішення про звільнення суд, не приймає їх до уваги та вказує наступне.
Судом встановлено, що 22.04.2024 Держатомрегулюванням одержано лист НАЗК від 17.04.2024 № 49-01/26554-24, копія якого, зокрема, міститься в матеріалах справи, та, яким було надано «Результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік» щодо ОСОБА_1 , в яких зазначено інформацію про факт встановлення розбіжностей у поданих претендентом відомостей, а саме: за результатами спеціальної перевірки декларації встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до частини другої статті 58 Закону.
Надалі відповідальним структурним підрозділом було повідомлено позивача про такий факт та про можливість протягом п'яти робочих днів надати Голові Держатомрегулювання - Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України письмове пояснення за таким фактом. Вказані обставини не заперечуються позивачем.
Оскільки позивач з 15 по 29 квітня 2024 року перебував у відпустці (копія наказу про відпустки від 03.04.2024 № 24 - В/1 міститься в матеріалах справи), його було повідомлено про зазначений факт в телефонному режимі, що передбачено статтею 91 Закону України «Про державну службу, та запропоновано подати письмові пояснення. Вказані обставини підтверджуються протоколом про доведення інформації від 22.04.2024 № б/н, копія якої долучена до матеріалах справи. Зокрема, доведення інформації до відома позивачем не заперечується.
Відповідно до абз. 2 п. 7 Порядку проведення спеціальної перевірки письмові пояснення претендента на посаду подаються посадовій особі (органу), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, та повинні стосуватися обставин, які призвели до виявлених розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. До таких пояснень додаються копії підтвердних документів.
Судом встановлено, що 25.04.2024 письмові пояснення були надані позивачем на розгляд Голові Держатомрегулювання, проте без жодних підтвердних документів, як того вимагають положення абз. 2 п. 7 Порядку проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до абз. 1, 4 п. 9 Порядку проведення спеціальної перевірки, орган, на посаду в якому претендує особа, або НАДС відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 56 Закону України “Про запобігання корупції» на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3.
Претенденти на посади, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати такої перевірки та в разі незгоди з її результатами можуть подати відповідному органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі.
Так, відповідальними структурними підрозділами Держатомрегулювання 01.05.2024 підготовлено та підписано Довідку про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 від 02.05.2024 за встановленою формою, копія якої міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що позивач був ознайомлений із зазначеною Довідкою 02.05.2024, при цьому жодних письмових зауважень до неї не надав, право на яке передбачено абз. 4 п. 9 Порядку проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказом Держатомрегулювання від 02.05.2024 №73-о позивача було звільнено з посади завідувача Сектору кібербезпеки та захисту інформації (самостійний) 02 травня 2024 року, з дотриманням вимог чинного законодавства.
Судом також встановлено, що на лист НАЗК від 17.04.2024 № 49-01/26554-24 відповідачем листом від 03.05.2024 №08-38/6056пд (копія листа міститься в матеріалах справи) надана інформація про результати проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 , та у відповідності до п. 11 ч. 1, ч. 8 ст. 12, абз. 2 ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» копія письмових пояснень позивача та копія наказу про його звільнення була направлена до НАЗК з дотриманням 10-денного терміну встановленого законодавством.
Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи позивача про самостійне проведення відповідачем перевірки достовірності і повноти відомостей, зазначених ним у декларації за 2022 рік з огляду на наступне.
Відповідно до п. 71 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» саме до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції відноситься здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Водночас суд враховує, що до повноважень Держатомрегулювання не належить здійснення перевірки та аналізу поданих в декларації суб'єктом декларування даних, а також оцінка їх достовірності, тому при прийнятті рішення щодо звільнення позивача з посади відповідач діяв виключно у спосіб та у межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, з використанням отриманих від уповноваженого органу - Національного агентства з питань запобігання корупції результатів спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених ОСОБА_1 у декларації за 2022 рік.
Крім того, суд вказує, що посилання позивача на ч. 3 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», якою передбачено проведення службового розслідування за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції є необґрунтованим та не належить до предмету спору, оскільки норми цієї статті застосовуються з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб.
Стосовно доводів позивача про те, що непроходження або відмова від проходження спеціальної перевірки, передбаченої ст.ст. 56 і 57 Закону України «Про запобігання корупції» не є підставою для припинення державної служби в розумінні Закону України «Про державну службу» є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", а саме ст. 58 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що претенденту може бути відмовлено у призначенні (обранні) на посаду у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади.
Щодо доводів позивача про відсутність повноважень у Голови Держатомрегулювання на підписання наказу про звільнення, суд вказує про їх необґрунтованість з огляду на наступне.
Абзацем 1 ст. 45 Конституції України визначено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Відповідно до статті 74 Кодексу законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Відпустка - це час відпочинку, який передбачає тимчасове оплачуване або безоплатне звільнення роботодавцем працівника від виконання трудових обов'язків протягом встановленої законом або за угодою сторін кількості календарних днів із збереженням за ним місця роботи на цей період.
Суд зауважує, на період відпустки правовий зв'язок працівника та роботодавця не припиняється, а трудова функція обмежується виключно в частині обов'язковості її виконання.
При цьому суд звертає увагу на те, що ані Кодекс законів про працю України, ані Закон України “Про відпустки» не містить заборон та обмежень щодо здійснення працівником під час перебування у відпустці, чи в інший період відпочинку передбачених трудовим договором функцій за власною ініціативою.
Виконання трудових функцій поза робочий час, а також і вихід на роботу під час відпустки з власної ініціативи, по-перше, вимогами закону не заборонені, по-друге, додатково не обліковуються.
Таким чином, суд дійшов висновку, що хоча виконання працівником, який перебуває у відпустці, окремих трудових обов'язків не відповідає змісту та меті відпустки, самі по собі такі обставини не можуть свідчити про дефектність первинного документа та спростовувати засвідчені ними обставини.
Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 320/5654/18 та від 19.11.2018 по справі 810/3765/18.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що листом Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 17.10.2014 року № 8361, було надано роз'яснення, що факт надання відпустки керівнику, крім випадку, коли його повноваження передаються іншому працівникові у порядку тимчасового заміщення, припиняє и?ого посадових повноважень.
Водночас суд не приймає до уваги посилання позивача на лист Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 17.10.2014 року № 8361, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, за своєю природою має інформаційний та рекомендаційний характер.
Отже, суд дійшов висновку, що прийнятий наказ про звільнення ОСОБА_1 від 02.05.2024 року №73-о є чинним, що не спростовано позивачем.
Позовні вимоги щодо поновлення рангу та допуску до державної таємниці також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За визначенням ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , - відмовити .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.