19 грудня 2024 року м.Київ № 320/33460/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №71829415.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» добровільно виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження, у зв'язку із чим відсутні підстави для накладення штрафу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі. Також, ухвалою суду витребувано від відповідача копію виконавчого провадження №71829415.
На виконання ухвали суду відповідач надіслав копію виконавчого провадження №71829415.
Однак, відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Протокольною ухвалою суду від 27.10.2023 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2022 у справі № 753/16392/21 визнано дії КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з нарахування ОСОБА_1 заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води по квартирі АДРЕСА_1 на суму 3 495,85 грн станом на 01.07.2021 такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг; скасовано нарахування КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за послугу з централізованого постачання гарячої води на суму 3 495,85 грн станом на 01.07.2021; зобов'язано КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» провести перерахунок заборгованості з послуги постачання теплової енергії за опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/10, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року упродовж десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили; стягнуто з КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" на користь держави судового збору 908,00 грн. за подання позовної заяви.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2023 апеляційну скаргу КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задоволено частково, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24червня 2022 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до «КИІВТЕПЛОЕНЕРГО» про визнання такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг дій з нарахування заборгованості за послугу з централізованого постачай гарячої води на суму 3495,85 грн. станом на 01 липня 2021 року та її скасування.
Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «КИІВТЕПЛОЕНЕРГО» про визнання такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг дій з нарахування заборгованості станом на 01 липня 2021 року за послугу постачання гарячої води на суму 3495,85 грн. та її скасування - залишено без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року в частині зобов'язання КП «КИІВТЕПЛОЕНЕРГО» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізовані опалення - змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: зобов'язано КП «КИІВТЕПЛОЕНЕРГО» провести перерахунок вартості наданих послу централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міс Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої вол та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а таксі провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітеї 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року.
КП «Київтеплоенерго» повідомило стягувача ОСОБА_1 про виконання рішень Печерського районного суду м. Києва у справі №753/16392/21 довідкою про виконання рішення суду від 12.05.2023 №30/5/4/7360.
17.05.2023 заступником начальника Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71829415 про примусове виконання виконавчого листа №753/16392/21, виданого 10.05.2023 Дарницьким районним судом м. Києва на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 24.06.2022 у справі № 753/163892/21.
Постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача надійшла 25.05.2023 та зареєстрована за вх.№ 12АУ/5591, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі до постанови.
19.07.2023 заступником начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Диких О.О. винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/16392/21 та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
19.07.2023 за №ЗПР/706/23 позивач направив до Печерського відділу державі виконавчої служби у м. Києві заяву про закінчення виконавчого провадження №71829415 у зв'язку з повним та добровільним виконанням рішення суду, станом на 12.05.2023.
Проте, постановою заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби Києві Диких О.О. від 11.09.2023 накладено штрафу на користь держави у poзмірі 10200 грн за невиконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2022 по справі №753/16392/21 та постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі №753/16392/21 з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у cпpaві 910/9855/19 та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами другою та третьою статті 14 КАС України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений статтею 14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ч.1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною 2 ст. 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У свою чергу, стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч.1 ст. 75 Закону №1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст. 75 Закону №1404-VIII).
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Отже, державний виконавець зобов'язаний та мав провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, Дарницьким районним судом м. Києва розглядалась справа №753/16392/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, про проведення перерахунку за централізоване теплопостачання.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2022 у справі № 753/16392/21 позов задоволено та зобов'язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок заборгованості з послуги постачання теплової енергії за опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/10, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року упродовж десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2023 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2022 скасовано у частині та зобов'язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено перерахунок нарахувань послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_2 , а саме у травні 2023 по особовому рахунку № НОМЕР_1 (відкритий на ім'я ОСОБА_1 ) здійснено перерахунок послуги постачання теплової енергії на опалення кв. АДРЕСА_2 окремо від послуги постачання гарячої води за період листопад 2018 - квітень 2019 та жовтень 2019 - квітень 2020 у бік зменшення на суму 2135,63 грн, відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі №753/16392/21. Даний перерахунок виконаний з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/10.
Інформація щодо проведеного коригування буде відображена в рахунку-повідомленні на сплату комунальних послуг за червень 2023 року.
Починаючи з опалювального періоду 2020/2021 нарахування за послугу з централізованого опалення для мешканців будинку на АДРЕСА_3 проводяться відповідно до фактичного спожитого обсягу теплової енергії безпосередньо на потреби опалення будинку відповідно до показань будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії №70211289 який у листопаді 2020 було встановлено на системі опалення будинку та прийнято на комерційний облік до КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО". Обсяг споживання гарячої води визначається окремим вузлом комерційного обліку №61174862, який встановлено на системі постачання гарячої води перед водопідігрівачем з березня 2017 року.
Суд звертає увагу, що КП «Київтеплоенерго» повідомило стягувача ОСОБА_1 про виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2022 та постанови Київського апеляційного суду від 16.03.2023 у справі №753/16392/21 довідкою про виконання рішення суду від 12.05.2023 за № 30/5/4/7360.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження позивач неодноразово направляв відповідачу свої заяви про закриття виконавчого провадження у зв'язку із повним виконанням рішення суду.
З вищевикладеного вбачається, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2022 та постанова Київського апеляційного суду від 16.03.2023 в частині зобов'язання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року, було фактично та в добровільному порядку виконано станом на травень 2023 року до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №71829415 від 17.05.2023, про що стягувача було належним чином повідомлено.
Отже, суд дійшов висновку про те, що державний виконавець в порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження» не провів перевірку виконання судового рішення боржником та не встановив факту його невиконання, що свідчить про передчасність висновків про накладення штрафу за невиконання такого рішення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. протиправними в частині накладення штрафу суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві не конкретизував, які саме дії заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. у виконавчому провадженні є протиправними та становлять окремий предмет оскарження в адміністративному суді.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 925/1265/16).
У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Суд вважає, що ефективним та необхідним способом поновлення прав позивача буде визнання протиправними та скасування постанов заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. від 19.07.2023, від 11.09.2023 про накладення штрафу на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» у виконавчому провадженні №71829415.
У свою чергу, дії заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. в частині накладення штрафів в розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн. не мають жодного юридичного значення для позивача, оскільки правові наслідки щодо зміни обсягу суб'єктивних прав позивача спричиняє лише сама оскаржувана постанова про накладення штрафу, якій й була надана оцінка судом у межах цієї справи.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку винесено постанову про накладення штрафу, яка визнана судом протиправною.
Тому в частині позовних вимог про визнання протиправними дій заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. в частині накладення штрафів у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів, а тому позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 27.09.2023 № 10727.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь позивача у повному обсязі.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. від 19.07.2023 про накладення штрафу на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» у виконавчому провадженні №71829415.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. від 11.09.2023 про накладення штрафу на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» у виконавчому провадженні №71829415.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34979022, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. Франка, 5) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Лисенко В.І.