19 грудня 2024 року м.Київ № 320/19172/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 23.02.2024.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 23.02.2024.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що 23.02.2024 вона вперше звернулась до відповідача про призначення їй пенсії за віком. Відтак відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) при обрахунку пенсії за віком позивача відповідач повинен був застосувати розмір заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2021-2023 роки, а не за 2014-2016 роки, як було ним вчинено.
Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив аргументовано тим, що з 23.02.2024 позивачу було не призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а переведено його з одного виду пенсії (пенсії за вислугу років) на інший вид (пенсія за віком); при цьому пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону;
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданим 10.06.1999 Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області.
З матеріалами справи вбачається, що 07.02.2005 позивачці призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 23.02.2024 позивачці було змінено вид пенсії, зокрема, на пенсію за віком, призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058- IV (надалі - Закон № 1058-ІУ).
На підставі вказаної заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ.
Водночас, відповідач листом від 17.04.2024 1000-0202-8/67193 вказав, що при обчисленні розміру пенсії врахований показник середньої заробітної плати 7189,67 грн. Розмір пенсійної виплати розраховано відповідно до чинного пенсійного законодавства, порушень не виявлено.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 1 частини першої статті 73 Закону № 1058-IV встановлено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 21 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Законом України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» 11.10.2017.
Отже, пенсія за вислугу років і пенсія за віком є різними видами пенсійних виплат:
пенсія за вислугу років фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та призначається з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»;
пенсія за віком фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду та призначається відповідно до Закону № 1058-IV.
Відповідно до абзаців першого-шостого частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інших здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страхових стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону№ 1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Однак у випадку, коли особі було призначено пенсію відповідно до іншого Закону, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, при звернені такої особи щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.
Тому особі, якій було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», при призначенні пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а та постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 та від 27.02.2020 у справі № 513/298/17.
Суд встановив, що первинно позивачеві було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV вона звернулась 23.02.2024.
Відтак позивач мав право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки.
Відповідно, твердження відповідача про те, що у спірних правовідносинах мало місце переведення позивача з одного виду пенсії (пенсії за вислугу років) на інший вид (пенсія за віком), а не призначення йому пенсії за віком, є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству.
Відтак, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 23.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 23.02.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул. Саєнка Андрія, буд. №10, м. Фастів, Київська обл.) на користь ОСОБА_1 понесені ( АДРЕСА_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.