18 грудня 2024 року м. Київ № 320/7191/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши клопотання відповідача про залучення третьої особи та розгляд справи в судовому засіданні у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 6 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.03.2022 №33, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Крім того, вказаною ухвалою суд запропонував відповідачам подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснено, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Міністерства оборони України, у якому відповідачем заявлено клопотання залучити в якості третьої особи військову частину НОМЕР_1 та про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши вказане клопотання про залучення в якості третьої особи військову частину НОМЕР_1 , суд зазначає таке.
Обгрунтовуючи вказане клопотання, відповідач вказує про необхідність з'ясування чи було складено протокол про військове адміністративне правопорушення передбачене ст.172-11 КУпАП та ст. 172-20 КУпАП, за наслідками проведення службового розслідування та видання наказу командиром військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2018 №1297, що на думку відповідача, неможливо без залучення військової частини НОМЕР_1 до участі у цій справи в якості третьої особи на стороні відповідача.
Водночас, суд зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021 у по справі №640/16362/20 встановлено, що обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Тобто, саме на відповідача покладений обов'язок перевірки обставин настання інвалідності позивача, а тому Міністерство оборони України мало встановити чи дійсно обставини, які стали підставою для звернення за призначенням допомоги пов'язані з вчиненням позивачем адміністративного правопорушення та які докази такий факт підтверджують.
В силу ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України ці обставини не потребують доказування.
Крім того, предметом розгляду цієї справи є визнання протиправним та скасування протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.03.2022 №33, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання Міністерство оборони України призначити та виплатити таку допомогу.
Відтак, оскільки відповідач має перевірити обставини настання інвалідності позивачем, суд не вбачає підстав для залучення військової частини НОМЕР_1 . Отже, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з часиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи викладене та з урахуванням тієї обставини, що предметом позову є рішення відповідача-1 про зупинення реєстрації податкової накладної, суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання, що також підтверджується приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Крім того, відповідач не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування яка має визначатися судом як вирішальна обставина для призначення розгляду справи у судовому засіданні з огляду на закріплений у статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відтак відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про здійснення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомлення сторін.
Керуючись статтями 52, 181, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залучення в якості третьої особи військової частини НОМЕР_1 та про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.