19 грудня 2024 року Справа № 280/10579/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд.38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
14.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - ТОВ «Мототехімпорт», позивач) до Тернопільської митниці (далі - митниця, відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000174/2 від 24.06.2024;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі;
- призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Ухвалою суду від 15.11.2024 відкрито провадження у справі №280/10579/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/10579/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві (вх.№52207 від 14.11.2024). Зокрема зазначено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Вказано, що відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - Митний кодекс України), а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№54796 від 28.11.2024). Мотивуючи правомірність прийнятого рішення, відповідачем зазначено, що під час подання митної декларації для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зазначено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Мототехімпорт» (код ЄДРПОУ 44830259) зареєстровано юридичною особою 07.11.2022. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства (а.с.61 зворотній бік-66).
29.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № HL/3 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною контракту (а.с.25-27).
За умовами пункту 2.1 Контракту № HL/3 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені і ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № HL/3).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № HL/3 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
23.04.2024 сторонами контракту підписано Специфікацію №2023-12.2.2, якою погоджено поставку товарів (грунтофрези, мульчувачі, шестерні, штанги задньої кришки, ножі, кришки підшипника осі, вали тощо в асортименті) у загальній кількості 1289 шт. на загальну суму 68285,62 доларів США. Строк поставки травень-червень 2024; виробник товару WEIFANG AISIWO MACHINERY CO., LTD., Китай; умови поставки - FOB Чонгкінг, Китай, на умовах згідно з правилами Incoterms 2010; оплата - 180 днів від моменту фактичного отримання товару (а.с.27 зворотній бік - 28).
В подальшому, відповідно до умов Контракту № HL/3, Специфікації №2023-12.2.2 від 23.04.2024, рахунку-фактури (інвойсу) №2023-12.2.2 від 23.04.2024 було здійснено поставку товарів загальною вартістю 68285,62 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару 20.06.2024 позивачем через електронну систему до Тернопільської митниці було подано митну декларацію типу ІМ40АА №24UA403070005171U9 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації (а.с.18 зворотній бік-21):
Товар 1: «Машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту (в розібраному стані для зручності транспортування). Грунтофрези, застосовуються для інтенсивної обробки ґрунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів ґрунту, закладення добрив і вирівнювання поверхні поля: Грунтофреза ФН-1,1 - 24 шт. Грунтофреза ФН-1,25 - 16шт. Грунтофреза ФН-1,4Л - 41 шт. Грунтофреза ФН-1,6У - 8 шт. Грунтофреза ФН-1,8 - 7 шт. Грунтофреза ФН-2,0 - 9 шт. Грунтофреза ФН-2,2 - 6 шт. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG AISIWO MACHINERY CO., LTD.»;
Товар 2: «Тракторний навісний різальний механізм без двигуна. Призначений для обробітку ґрунту з одночасним подрібненням рослинних залишків на поверхні та у верхньому шарі землі. Не містить у своєму складі передавачів та отримувачів сигналу. Мульчувач МН-1,2 - 3 шт. Мульчувач МН-1,3 - 9 шт. Мульчувач МН-1,4 - 25 шт. Мульчувач МН-1,5 - 5 шт. Мульчувач МН-1,6 - 4шт. Мульчувач МН-1,8 - 4 шт. Мульчувач МН-2,4 - 4шт. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG AISIWO MACHINERY CO., LTD.»;
Товар 3: «Зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Шестерня проміжна нижня D95xZ17, d32*8шлицов Грунтофреза 1GN-125 - 3.00 шт. Шестерня проміжна верхня Z26*D140,d80 1GQN-125/140 - 3.00 шт. Шестерня редуктора конічна мала (z-14/6шл) МН-1.0-1.6 - 4.00 шт. Шестерня редуктора конічна велика (z-31/8шл) МН-1.0-1.6 - 4.00 шт. Шестірня редуктора конічна мала (z-13/6шл) МН-1.8 - 2.00 шт. Шестірня редуктора конічна велика (z-32/8шл) МН-1.8 - 2.00 шт.»;
Товар 4: «Вироби з чорних металів інші, виготовлені методами токарної та фрезерної обробки, запасні частини до сільськогосподарської техніки. Не військового призначення: Штанга задньої кришки із пружиною 1GQN125/140 - 5.00 шт. Кришка підшипника осі зовнішнього Грунтофреза 1GN-140 - 14.00 шт. Ковзанка вирівнююча МН 1,4 - 2.00 шт. Кришка підшипника осі зовнішнього Грунтофреза 1GN-100 - 2.00 шт. Планка фіксації причіпного пристрою ліва МН1,2-1,4 - 2.00 шт. Корпус підшипника напівосі зовнішній ҐРУНОФРЕЗА 1GN-140 - 20шт. Кріплення ножа ґрунтофрези - 1,000шт. Кришка підшипника вихідного валу 1GQN125/140 - 20шт.»;
Товар 5: «Ножі та різальні леза для машин або механічних пристроїв, що використовуються у сільському господарстві. Ножі для грунтофрез тракторів та мотоблоків, косарок, мотокультиваторів: Ніж центральний ґрунтофрези ФН 1,1-1,6 - 20.00 шт.»;
Товар 6: «Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Вісь ґрунтофрези 16н, L-66 1GQN-140 - 3.00 шт. Вал редуктора передавальний МН-1.0-1.6 - 4.00 шт. Вал редуктора передавальний МН-1.8 - 2.00 шт. Вал редуктора вихідний МН-1.0-1.6 - 4.00 шт. Вал редуктора вихідний МН-1.8 - 2.00 шт. Вісь ґрунтофрези 16н, L-66 1GQN-100 - 4шт.»;
Товар 7: «Зубчасті механізми та передачі. Черв'ячна передача (редуктор), призначена для передачі обертання від валу відбору потужності мотоблока до грунтофрези: Редуктор ґрунтофрези 1GQN-125/140 - 2шт.».
Для підтвердження митної вартості товарів, як вбачається із інформації, що міститься в графі 44 Митної декларації, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 23.02.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 2023-12.2.2 від 23.04.2024; рахунок-фактура (інвойс) № НХ2023-19/20 від 23.02.2024; коносамент №BW24030382 від 09.04.2024; накладна УМВС № 535278 від 05.06.2024; накладна УМВС № 535286 від 05.06.2024; сертифікат про походження товару № C24MA3QDNPD50004 від 24.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L71376 від 10.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 17.06.2024; Довідка про транспортні витрати від 10.06.2024; Заявка на перевезення №89 від 02.04.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № HL/3 від 29.12.2022; специфікація №2023-12.2.2 від 23.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 2712/917/2022 від 27.12.2022; листування щодо зміни контракту від 16.04.2024; технічні характеристики від 23.02.2024.
20.06.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України слід надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. (а.с.15).
На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «Мототехімпорт» листом №21064 від 21.06.2024 надало відповідачу наявні додаткові документи, а саме: комерційну пропозицію виробника та прайс-лист виробника від 23.01.2024, а також повідомило митницю, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть (а.с.15 зворотній бік - 17).
24.06.2024 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000174/2 (а.с.11), в обґрунтування якого, зокрема вказано, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару у зв'язку із тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні:
- оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 29.12.2022 № HL/3. До митного оформлення надано договір про перевезення від 27.12.2022 №2712/917/2022, де перевізником зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», хоча у накладних УМВС від 05.06.2024 №535278 та №535286 наявна інформація щодо перевізника «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» до перевезення залізничним транспортом, окрім накладних УМВС, відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;
- прайс-лист № б/н від 24.11.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність;
- комерційна пропозиція від 24.11.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.
Водночас зазначено, що митницею за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 10.06.2024 №UA204060/2024/003751на рівні 2,25 доларів США за кг (494 USD/шт.). (Навісне обладнання для сільськогосподарської техніки призначене для обробки ґрунту: Soil cutter/Грунтофрез. Виробник: DEEPAK INTERNATIONAL LTD., Умови поставки CPT , Країна виробництва: Китай). За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №2 згідно з ЕМД від 13.04.2024 №UA205030/2024/002682 на рівні 3,27 доларів США за кг. (Садові котки ручні для ущільнення грунту; Виробник: Faworyt, Умови поставки FCA , Країна виробництва: Китай). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403070/2024/000273 (а.с.17 зворотній бік - 18).
Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію №24UA403070005249U5 від 25.06.2024. Загальна різниця митних платежів (ввізного мита та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 234 988,01 грн (а.с.12 - 14).
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000174/2 від 24.06.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.
При цьому, митницею в електронному повідомленні про витребовування додаткових документів взагалі не зазначено наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії та будь-якого обґрунтування витребування від позивача додаткових документів.
Так, щодо посилань відповідача у спірному рішення про коригування митної вартості товарів на те, що до митного оформлення надано договір про перевезення №2712/917/2022 від 27.12.2022, де перевізником зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», хоча у накладних УМВС від 05.06.2024 №535278 та №535286 наявна інформація, щодо перевізника «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» до перевезення залізничним транспортом, окрім накладних УМВС, відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.», що на думку митниці, може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент №BW24030382 від 09.04.2024, рахунок (інвойс) №L71376 від 10.06.2024, Акт виконаних послуг від 17.06.2024, Довідка про транспортні витрати від 10.06.2024, Заявка на перевезення №89 від 02.04.2024, залізничні накладні №535278 та №535286 від 05.06.05.2024.
В даному випадку перевезення вантажу здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022 між ТОВ «Мототехімпорт», як Замовником, та компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником.
Пунктом 1.2. Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 визначено, що на час воєнного стану в Україні виконавець може здійснити перевезення (фрахт) та наземну доставку до території України зовнішньоторговельних вантажів за маршрутами та інструкціями зазначеними замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами.
У разі потреби та на прохання замовника виконавець зобов'язується надати в користування останньому обладнання для перевезення вантажів морським та наземним транспортом.
Відповідно до пункту 1.3. Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 детальні умови морського та/або наземного перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід'ємною частиною цього Договору.
В Заявці на перевезення №89 від 02.04.2024 сторонами був узгоджений маршрут перевезення товару від Qingdao (Китай) до Тернопіль (Україна).
Надані митному органу транспортні документи підтверджують, що комбіноване перевезення контейнерів було здійснене одним перевізником «Global Container Lines Latvija SIА» на підставі одного договору фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022 за наступним маршрутом: від порту Qingdao (Китай) до порту Гданськ (Польща) морським транспортом, далі наземним транспортом від порту Гданськ (Польща) до станцій переходу Gitvbckm (Польща) Мостиська (Україна) та до кінцевої точки маршруту Тернопіль (Україна).
Транспортні витрати до кордону з Україною складаються з витрат на здійснення міжнародного морського перевезення (фрахту) та витрат перевезення залізницею і становлять 7360,00 доларів США.
Позивачем надається платіжна інструкція №909 від 15.07.2024, з відмітками банку, що підтверджує оплату рахунку № L71376 від 10.06.2024, тобто поза межами процесу митного оформлення спірної товарної партії, тому платіжна інструкція щодо здійснення оплати за товар не могла бути надана митниці декларантом товариства.
З наведеного вбачається, що використовуючи надані товариством зазначені вище документи, митниця мала можливість здійснити перевірку заявленої товариством вартості транспортних витрат, як складової митної вартості задекларованого товару, тому її твердження є необґрунтованим.
Також суд зауважує, що як вбачається з наданих позивачем документів перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.
За приписами статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про мультимодальні перевезення», розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Отже, договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA».
При цьому, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між компанією «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» та позивачем не укладались. Також позивач не є стороною будь-яких договорів між компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» та компаніями «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.», що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.
Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA», відповідно до укладеного з позивачем умов Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 виставлений останньому загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, який і був оплачений останнім, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими експедиторами, що залучались ним до перевезення вантажу до позивача не мають жодного відношення.
З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».
З урахуванням викладеного вище, зауваження митниці про не повноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України є безпідставними.
Покликання відповідача на те, що прайс-лист № б/н від 24.11.2023 та комерційна пропозиція від 24.11.2023 № б/н містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність, суд зазначає, що такі документи не визначено Митним кодексом України, як документи, які підтверджують митну вартість.
Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Надані листом № 21064 від 21.06.2024 прайс-лист та комерційна пропозиція у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшли своє підтвердження у первинних документах: специфікації №2023-12.2.2 від 23.04.2024, рахунку-фактурі №2023-12.2.2 від 23.04.2024 та пакувальному листі до нього, також містять інформацію стосовно продавця.
Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу, не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.
Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України слід надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Суд зауважує, що витребовуючи цей перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Так, зі змісту графи 33 оскарженого рішення про коригування митної вартості вбачається, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували від 10.06.2024 №UA204060/2024/003751 на рівні 2,25 доларів США за кг (494 USD/шт.) (товар №1) та ЕМД від 13.04.2024 №UA205030/2024/002682 на рівні 3,27 доларів США за кг (товар №2). Проте, в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000174/2 від 24.06.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для ухвалення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3524,82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №37287986 від 13.11.2024 (а.с.10).
За таких обставин, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3524,82 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Тернопільської митниці.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000174/2 від 24.06.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд.38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 3524,82 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 82 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.12.2024.
Суддя І.В.Садовий