19 грудня 2024 рокуСправа № 280/9985/23 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дії або бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 280/9985/23 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною дії або бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено, суд вирішив:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не підготовки та не видачі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі щодо ОСОБА_1 ненарахування та не виплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна за період його служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі щодо ОСОБА_1 , за формою, яка наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 у збільшеному до 100 000 грн розмірі за період лікування: 08.02.2023 по 22.02.2023, з 28.02.2023 по 20.03.2023, з 15.05.2023 по 26.05.2023, з 26.05.2023 по 06.07.2023 та з 05.08.2023 по 23.08.2023, додаткової винагороди у розмірі до 30 000 грн за періоди проходження служби: з 23.02.2023 по 27.02.2023, з 21.03.2023 по 27.03.2023 та з 04.04.2023 по 10.04.2023, нарахування не в повному обсязі грошового забезпечення за період перебування ОСОБА_1 в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , а саме з 10.06.2023 по 02.08.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у збільшеному до 100 000 грн розмірі за період лікування: з 08.02.2023 по 22.02.2023, з 28.02.2023 по 20.03.2023, з 15.05.2023 по 26.05.2023, з 26.05.2023 по 06.07.2023 та з 05.08.2023 по 23.08.2023, додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн розмірі, за 01.02.2023 та 07.02.2023, додаткову винагороду у розмірі до 30 000 грн за період проходження служби: з 23.02.2023 по 27.02.2023, з 21.03.2023 по 27.03.2023 та з 04.04.2023 по 10.04.2023, грошове забезпечення в повному обсязі за останньою обійманою посадою до виведення у розпорядження командира частини за період з 10.06.2023 по 02.08.2023.
29 квітня 2024 року рішення набрало законної сили.
12 листопада 2024 до суду надійшла заява, у якій позивач, просить суд в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень - Військову частину НОМЕР_1 подати до суду у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/9985/23.
В обґрунтування заяви позивач повідомляє, що незважаючи на звернення судового рішення до виконання, обов'язковість його виконання та обізнаність, незважаючи на імперативні приписи законодавства України щодо обов'язковості рішень суду, відповідачем вказане рішення суду невиконане в повному обсязі, рішення суду вказує на обов'язок не тільки нарахувати певні кошти, а й виплатити їх. Відповідачем вжито мінімальний формальний обсяг дій, а саме лише документально видано накази, проте не вжито заходів реального виконання рішення - виплати коштів (відсутні звернення щодо виділення додаткових коштів на виконання рішення суду, тощо).
Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року встановлений судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 280/9985/23. Зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частину НОМЕР_1 , подати у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 280/9985/23.
10 грудня 2024 року до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 , про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/9985/23, викладений у заяві від 10.12.2024 про виконання ухвали суду, у якій Військова частина НОМЕР_1 повідомляє, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 280/9985/23 Командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 06.06.2024 № 304 «Про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 », а також розрахункову відомість на виплату ОСОБА_1 недоплаченого грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, яку направлено до Військової частини НОМЕР_2 для здійснення виплат. До Військової частини НОМЕР_2 направлено лист про необхідність підготувати та видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 за формою, яка наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. Військова частина НОМЕР_1 підпорядкована військовій частині НОМЕР_2 та знаходиться на повному її забезпеченні, у тому числі фінансовому. Питання безпосередньої виплати ОСОБА_1 грошових коштів за вищевказаним рішенням суду, тобто фактичне його виконання, знаходиться в компетенції Військової частини НОМЕР_2 .
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для його прийняття, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Отже, з вказаних законодавчих положень встановлено, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, виконання обов'язку виплатити нараховані кошти залежить від виділення відповідачу (боржнику) іншим органом бюджетних призначень на такі цілі. Водночас, виділення відповідних коштів не залежить від Військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що на виконання судового рішення відповідачем виданий наказ від 06.06.2024 № 304 «Про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 », сформовано розрахункову відомість на виплату ОСОБА_1 недоплаченого грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, та лист про необхідність підготувати та видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 і нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, які направлено до Військової частини НОМЕР_2 для здійснення виплат.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення. Такий же висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2022 року по справі № 160/13013/19.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Верховний Суд також неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Проте судом не встановлено умислу Військової частини НОМЕР_1 , спрямованого на невиконання рішення суду, відповідачем вчинені дії на виконання судового рішення та надіслані, в межах повноважень, відповідні документи та листи до Військової частини НОМЕР_2 якій відповідач підпорядкований та знаходиться на повному її фінансовому забезпеченні.
З огляду на зазначене, суд вважає, можливим прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду викладений у заяві від 10.12.2024 про виконання ухвали суду та приходить до висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 , про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/9985/23, викладений у заяві від 10.12.2024 про виконання ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено та підписано 19.12.2024.
Суддя Б.В. Богатинський