19 грудня 2024 року Справа № 280/10438/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови,
11 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (далі - позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гостіщевої Тетяни Миколаївни від 30.10.2024 винесену у виконавчому провадженні №76413398 (щодо стягнення суми виконавчого збору 218188,46 грн.) з примусового виконання виконавчого листа №908/982/23, виданого Господарським судом Запорізької області 06.10.2023 про стягнення з боржника АТ «МОТОР СІЧ» (ідентифікаційний код 14307794) на користь ТОВ «Курс-СВВ» (ідентифікаційний код 37648761), заборгованості.
Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику/повідомлення представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.10.2023 ТОВ «Курс-СВВ» подано до відповідача заяву про прийняття до виконання виконавчого документу виконавчого листа №908/982/23, виданого Господарським судом Запорізької області 06.10.2023 про стягнення з боржника АТ «МОТОР СІЧ» заборгованості. На підставі чого відповідач відкрив виконавче провадження №73094242 від 20.10.2023 та цього ж дня 20.10.2023 відповідач прийняв постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому, представник позивача зазначає, що 20.10.2023 відповідачем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв'язку з чим жодних виконавчих дій в межах виконавчого провадження не відбувалося. Також, 08.08.2024 відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувача. Позивач зазначає, що оскільки державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження жодних дій спрямованих на стягнення заборгованості не вчинялося, та не було досягнуто цілей виконавчого провадження, то відповідно стягнення виконавчого збору є протиправним, а спірна постанова підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного у позовній заяві представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 20.10.2023 головним державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та ознайомлення. В постанові про відкриття виконавчого провадження пунктом 3 зазначено, «Стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 218188,46 грн. Представник відповідача зазначає, що позивачем не оскаржувалась постанова про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 218188,46 грн., а відповідно прийняття спірної постанови є правомірним. Відповідач зазначає, що відповідно до частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, частини статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. 30.10.2024 головним державним виконавцем на підставі постанови про стягнення виконавчого збору винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76413398 про стягнення з ПАТ «МОТОР СІЧ» на користь держави 218188,46 грн. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 20.10.2023 головним державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжя прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №73094242 щодо виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області №908/982/23 від 06.10.2023 стосовно стягнення з ПАТ «Мотор Січ» на користь ТОВ «Курс-СВВ» - основний борг у сумі 2116612,80 грн., інфляційні витрати у сумі 26543,80 грн., 3% річних у сумі 6483,41 грн., судовий збір у розмірі 32244,62 грн.
Крім того, 20.10.2023 головним державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжя прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №73094242, відповідно до якої з боржника - ПАТ «Мотор Січ» стягнуто виконавчий збір в розмірі 218188,46 грн.
Також, 20.10.2023 головним державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжя прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №73094242, у зв'язку із тим, що: «…вчинення виконавчих дій зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ» (код ЄДРПОУ 14307794) включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану…».
08.08.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжя прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №73094242, на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з надходженням до Відділу заяви Стягувача.
30.10.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжя прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76413398 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 218188,46 грн., яка була прийнята в межах виконавчого провадження ВП №73094242.
Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №76413398 щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 218188,46 грн., звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої, частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання (частини 6 статті 27 №1404-VIII).
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (ч.9 ст.27 Закону №1404-VIII).
З матеріалів справи судом встановлено, що виконавче провадження №73094242 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII, у зв'язку із поверненням виконавчого документу стягувачу за його заявою.
При цьому, доказів того, що з позивача було стягнуто виконавчий збір матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
За пунктами 20, 22 розділу ІІІ Інструкції №512/5, відповідно до яких повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Отже, з наведеного вбачається що після повернення виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, у якому наводить суму стягнутої та залишок нестягненої суми виконавчого збору задля того, щоб відкоригувати послідуюче стягнення виконавчого збору, у разі повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання. Водночас, така сума стягнення аж ніяк не впливає на розмір виконавчого збору, який після внесення змін до статті 27 Закону № 1404-VIII стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Таким чином, у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов'язком, а не правом державного виконавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ від 02.06.2021 по справі №160/4481/20, від 26.01.2022 по справі №460/5748/21 яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.
Також, суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірною і з тієї підстави, що позивачем не оскаржувалась постанова про стягнення виконавчого збору, яка на даний час підлягає примусовому виконанню в межах виконавчого провадження №76413398.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що державний виконавець під час прийняття спірної постанови діяв обґрунтовано, у межах наданих повноважень та з метою вжиття у межах компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати вимоги виконавчого документу.
Зазначені обставини зумовлюють висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Мотор Січ».
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (69068, м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, буд.15, код ЄДРПОУ 14307794) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69068, м.Запоріжжя, вул.Брюллова, 5, код ЄДРПОУ 44993352) про скасування постанови - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова