про повернення позовної заяви
м. Вінниця
18 грудня 2024 р. Справа № 120/16685/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії
13.12.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вимогами якої позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача про ухвалення рішення щодо відмови в оформленні йому від 15 листопада 2024 року відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв?язку із наявністю у нього матері члена сім?ї першого ступеня споріднення, котрий зайнятий постійним доглядом за нею;
- зобов?язати відповідача оформити йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у зв?язку із наявністю у нього матері члена сім?ї першого ступеня споріднення, котрий зайнятий постійним доглядом за нею.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника. І від того, у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення і підписання позовної заяви.
Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, обов'язковим елементом позовної заяви та засвідченням факту волевиявлення учасника судового процесу є його особистий підпис.
Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).
Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом.
Тобто, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
Аналізуючи процитовані норми процесуального закону суд зауважує, що у випадку якщо позивачем подається позов особисто (тобто від власного імені), то така позовна заява має бути скріплена власноручним підписом позивача.
Однак, якщо позов оформлено та подається представником від імені позивача, то, відповідно, позовна заява підписується представником із зазначенням про це в реквізитах підпису на позовній заяві, що дає можливість ідентифікувати особу підписанта позовної заяви саме як представника.
Так, судом встановлено, що на останній сторінці позовної заяви (після основного тексту позовної заяви та відомостей про додатки) міститься рукописний підпис особи, яка подала позовну заяву, та зазначені її реквізити як «М.Р. Чілінгаров».
Із цього напрошується висновок, що така позовна заява мала бути підписана особисто позивачем ОСОБА_1 .
Втім, ознайомившись із відображеним на такій позовній заяві підписом, неозброєним оком видно, що такий підпис вочевидь не є особистим підписом ОСОБА_1 , оскільки не відповідає зразкам особистого підпису останнього, що міститься на інших офіційних документах, долучених до позовної заяви (підписам що відображені в паспорті позивача, в довідці ВЛК, в примірнику договору про надання правничої допомоги, тощо).
Дана невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань (зокрема спеціаліста чи експерта), з огляду на що суд доходить до переконання про те, що така позовна заява від імені позивача підписана явно не позивачем, а іншою особою.
Дійсно, суд не виключає того, що відображений в позовній заяві підпис від імені позивача може належати представнику позивача - адвокату Салмановій-Похилі Ф.А. Однак, суд вкотре наголошує, що в такому випадку реквізити підпису мали би містити дійсні відомості про підписанта цієї заяви (наприклад «представник позивача» чи «адвокат», його прізвище та ініціали).
Натомість, остання сторінка позовної заяви, на якій розміщений відповідний підпис, свідчить про те, що цей документ замість позивача ОСОБА_1 підписано не особисто позивачем, а іншою особою, яка в цьому випадку видає свій підпис за підпис позивача, що є неприпустимим, оскільки не дає можливості суду переконатися у власному волевиявлені особи (позивача) на звернення до суду.
Підсумовуючи, суд зазначає, що оскільки рукописний підпис на позовній заяві від імені позивача ОСОБА_1 вчинений не самим ОСОБА_1 , а іншою особою, яка себе не ідентифікувала, тобто не зазначила біля цього підпису свого власного імені та/чи процесуального статусу (наприклад як представник позивача П.І.Б., тощо), тому суд доходить висновку про неналежне підписання цієї позовної заяви, що фактично розцінюється як непідписання позовної заяви позивачем, від імені якого вона подана особисто.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України регламентовано, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов не підписано або підписано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки подана до суду позовна заява від імені позивача ОСОБА_1 не підписана належним чином, а тому підлягає поверненню.
За правилами, передбаченими частинами п'ятою та шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, як позивач особисто так і представник позивача, діючи в інтересах позивача, вправі повторно звернутися до суду з відповідним позовом, підписавши його належним чином, тобто або власне самим позивачем (якщо позов подається ним особисто), або ж представником позивача, який в цьому випадку має себе ідентифікувати як особа, яка підписує позовну заяву в інтересах позивача.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути позивачеві.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович