м. Вінниця
18 грудня 2024 р. Справа № 120/11343/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що її довірителю з 03 вересня 2019 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 11 липня 2024 року - він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте під час призначення пенсії з 11 липня 2024 року застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Не погоджуючись із застосуванням такого показника середньої заробітної плати, представниця позивача звернувся до відповідача із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки відповідно до положень статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте листом від 02 серпня 2023 року відповідач повідомив, що застосування середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (відповідно до статті 40 Закону), при перерахунку пенсії законодавством не передбачено.
Представниця позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування при призначенні 11 липня 2024 року пенсії середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021 - 2023 роки, у зв'язку із чим звернулася з цим позовом до суду з вимогою зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 11 липня 2024 року із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021 - 2023 роки.
Ухвалою від 02 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
10 вересня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, а з 11 липня 2024 року - пенсію за віком. Відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Разом із тим, як зазначає представник відповідача, органами Пенсійного фонду не приймалося рішення про відмову в застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки, а тому відсутні докази порушення його прав. За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
З 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Починаючи з 11 липня 2024 року, ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте під час призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний орган застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
23 липня 2024 року представниця позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із запитом, у якому просила застосувати показник середньої заробітної плати по Україні її довірителю за 2021-2023 роки.
Відповідач листом від 02 серпня 2024 року повідомив заявницю, що застосування середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (відповідно до статті 40 Закону), при перерахунку пенсії законодавством не передбачено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Отже, враховуючи те, що позивачу з 03 вересня 2019 року призначено пенсію за вислугу років відповідно статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відбулося вперше 11 липня 2024 року.
Відтак відповідачеві при призначенні позивачу пенсії слід було врахувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
Вирішуючи даний спір, суд враховує правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 428/450/17, а також неодноразово підтримані в ряді інших рішень, згідно з якими, якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку, була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше призначена.
З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування при обчисленні розміру пенсії позивача за віком з 11 липня 2024 року показника середньої заробітної плати в Україні за 2021, 2022 та 2023 роки.
З огляду на задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу щодо незастосування при обчисленні розміру пенсії позивача за віком з 11 липня 2024 року показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022 та 2023 роки, тому задоволенню підлягає і вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити з 11 липня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представницею позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 26 серпня 2024 року.
А тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94,139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незастосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021, 2022 та 2023 роки при обчисленні з 11 липня 2024 року розміру пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 11 липня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Рішення суду в повному обсязі складено 18.12.2024
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович