Справа № 523/13534/24
Провадження №2/523/5450/24
(заочне)
"10" грудня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання: Орлова В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/13534/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 24.03.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» було укладено Договір № 97512523000 про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування, відповідно до умов якого відповідачка отримала у кредит грошові кошти з визначенням кредитного ліміту у розмірі 40000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 72 % річних строком на 24 місяці. 25.01.2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» було укладено Договір факторингу № 237, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Договором № 97512523000 про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 24.03.2021 року, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Верра Фінанс». Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року ТОВ «Верра Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 63774,52 грн., з яких: 38633,69 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25105,83 грн. - сума заборгованості за відсотками; 35,00 грн. - заборгованість за комісіями. Позивач зазначає, що в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Верра Фінанс» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.01.2023 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. У зв'язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за Договором № 97512523000 від 24.03.2021 року у розмірі 63774,52 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 04.09.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомленням та участю сторін.
Представник позивача Зімірьова О.О. в судове засідання не з'явилася. Однак, у позовній заяві просить суд провести розгляд даної справи за відсутності представника позивача, у разі неявки відповідача, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася без поважних. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
По справі встановлено, що 24.03.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» було укладено Договір № 97512523000 про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування, відповідно до умов якого відповідачка отримала у кредит грошові кошти з визначенням кредитного ліміту у розмірі 40000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 72 % річних строком на 24 місяці, що підтвердження наявною в матеріалах справи копією вказаного договору.
Суд зазначає, що умовами п. 2 та 2.2. вказаного Договору сторони узгодили всі умови кредитування, а саме:
?Ліміт кредитування - 40000,00 грн.;
?Строк дії ліміту кредитування - 20.04.2023 року;
?Умови обслуговування ліміту кредитування, в тому числі і пільговий період, який складає до 56 днів;
?Орієнтовної загальної вартості ліміту кредитування;
?Формулу розрахунку мінімальної суми поповнення карткового рахунку та дату сплати (10 число кожного місяця);
?Умови кредиту «плати частинами»;
?Загальні умови використання та погашення ліміту кредитування та «кредиту «плата частинами».
За п. 1.4 Договору, повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами.
25.01.2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» було укладено Договір факторингу № 237, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Договором № 97512523000 про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 24.03.2021 року, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Верра Фінанс».
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року ТОВ «Верра Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 63774,52 грн., з яких: 38633,69 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25105,83 грн. - сума заборгованості за відсотками; 35,00 грн. - заборгованість за комісіями.
Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року та додатками до нього.
Згідно приписів ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Таким чином, ТОВ «Верра Фінанс» набувши статусу нового кредитора у Договорі № 97512523000 про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 24.03.2021 року, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Верра Фінанс» у розмірі 63774,52 грн., з яких: 38633,69 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25105,83 грн. - сума заборгованості за відсотками; 35,00 грн. - заборгованість за комісіями.
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем спростовано не було.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Так як своїх зобов'язань за договором позики ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення коштів отриманих у кредит, а також процентів за користування кредитом.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволення позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 63774,52 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 651, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» суму заборгованості за Договором 9751252300 від 24.03.2021 року у розмірі 63774 /шістдесят три тисячі сімсот сімдесят чотири/грн. 52 коп., з яких:
?38633 /тридцять вісім тисяч шістсот тридцять три/ грн. 69 коп. - заборгованість за основною сумою боргу;
?25105 /двадцять п'ять тисяч сто п'ять/ грн. 83 коп. - заборгованість за процентами;
?35 /тридцять п'ять/грн. 00 коп. - заборгованість за комісіями.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. 00 коп.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс», код за ЄДРПОУ 42633165, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Гімназична, буд. № 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
У зв'язку з періодичною та довготривалою відсутністю електроенергії в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер