Справа №: 148/2758/24
18 грудня 2024 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріал, що надійшов з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , студент 2 курсу ВСП "Ладижинський фаховий коледж ВНАУ", за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 290868, 290869 від 29.11.2024, ОСОБА_1 29.11.2024 о 19:13 год., по вул. Б. Хмельницького, 62, с. Богданівка, Тульчинський район Вінницька область, керував автомобілем «Opel Vectra» державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом. Крім того, ОСОБА_1 був не пристібнутий ремнем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.1 (а), 2.3 (в) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень.
Мати ОСОБА_1 - у судовому засіданні зазначила, що бесіду з сином провела зобов?язалась контролювати сина, щоб не вчиняв правопорушення та не керував транспортним засобом без посвідчення водія.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про вчинення адміністративних правопорушень (а.с. 2, 3), інформацію із бази ІКС ІПНП щодо транспортного засобу (а.с. 5), оптичний диск з відеозаписом (а.с. 6), суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на права керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.3 «в» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Частинами 5 статті 121 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Частиною 2 статті 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно паспорту громадянина України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на 29.11.2024 - момент вчинення правопорушень, не досяг вісімнадцятирічного віку (а.с. 4).
Статтею 24-1 КУпАП, встановлено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Таким чином, в судовому засіданні, наявними матеріалами справи, визнанням вини доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, тому з врахуванням вимог ст. 33-35 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчинених правопорушень та особу порушника, суд приходить до висновку про необхідність застосування заходу впливу у відповідності до ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн.).
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, у розумінні ст. 23 КУпАП, не є адміністративними стягненнями, мають альтернативний характер і можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24-1, 33, 40-1, 121, 126, 283, 287, 289 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: