Справа №: 148/1677/24
18 грудня 2024 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріал, що надійшов з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , працюючий різноробочим у ВАТ «Тульчинський м'ясокомбінат», за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 102060 від 14.07.2024, ОСОБА_1 14.07.2024 о 01:30 год., по вул. Визволення, м. Тульчин, Вінницька область, керував автомобілем «ВАЗ 2105» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер 6810», результат огляду - 1,56 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що керував автомобілем, оскільки його дружина важко хвора та прийшовши того дня додому, він побачив, що їй стало погано, швидку допомогу викликати не міг, тому прийшлось самостійно відвезти дружину в лікарню в м. Тульчин.
В м. Тульчин зупинили працівники поліції та вже на місці зупинки була викликана швидка допомога. Дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, однак вчинив це з крайньої необхідності.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що вночі з 13.07.2024 на 14.07.2024 їй стало погано, оскільки має хворе серце, почала втрачати свідомість. Чоловік ОСОБА_1 з дочкою посадили її в автомобіль та везли в лікарню. Дочка будучи вдома викликала швидку допомогу, однак в неї не вийшло, оскільки дитина також хворіє та в неї почались приступи. У подальшому, їх зупинили в м. Тульчин працівники поліції, які не пропонували супроводити їх до лікарні, та не пропонували того, що інший екіпаж доставить її в лікарню. Працівниками поліції була викликана швидка допомога, після чого лікарі на місці зупинки надали їй медичну допомогу і відпустили додому, автомобіль працівники поліції вилучили та чоловіка відсторонили від керування ним.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Пріщенко С.С. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, у зв'язку із вчиненням правопорушення з крайньої необхідності.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), результат огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер 6810», - 1,56 % проміле (а.с. 3), пояснення (а.с. 4), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 5), направлення на огляд водія на стан сп'яніння у медичному закладі (а.с. 6), оптичний диск з відеозаписом (а.с. 9), суд встановив наступне.
Частиною 1 статті 130 КУпАП, встановлено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Пункт 1.3 ПДР України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 ПДР України, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі статтею 18 КУпАП крайня необхідність - це стан, в якому була вчинена дія, передбачена цим Кодексом або іншими законами України, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, і який виключає можливість кваліфікації цієї дії як адміністративного правопорушення.
Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління; 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами; 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Лише за наявності усіх трьох наведених вище умов особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 18 цього Кодексу, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції пропонували надати першу допомогу дружині ОСОБА_1 , пропонували викликати швидку допомогу та доставити її до лікарні, однак дружина відмовлялась від надання допомоги, та просила щоб працівники поліції їх відпустили, оскільки вони самі доїдуть до лікарні, тому суд дійшов до висновку, що не доведено крайньої необхідності, що спонукала б ОСОБА_1 сісти за кермо в стані сп'яніння, а саме: не надано доказів на підтвердження того, що в нього була відсутня можливість залучити іншого водія.
До того ж, ОСОБА_1 після зупинки його автомобіля не повідомив поліцейським, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, а також про те, що він діяв у стані крайньої необхідності через потребу його дружини у медичній допомозі, тому суд вважає, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 130 на підставі статей 17 (обставини, що виключають адміністративну відповідальність) та 18 (крайня необхідність) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За наслідком досліджених доказів, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер 6810», - 1,56 % проміле (а.с. 3), поясненням (а.с. 4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 5), направленням на огляд водія на стан сп'яніння у медичному закладі (а.с. 6), та відеозаписом (а.с. 9), доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому з врахуванням вимог ст. 33 - 35 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та його майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, (Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 418999980313080149000002001), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на користь держави суму судового збору 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільного протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: