Справа № 646/12810/24
№ провадження 1-в/646/565/2024
18 грудня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали клопотання ОСОБА_3 про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2024 по кримінальному провадженню № 12022221220000613 з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
представника ДУ
«Диканівська виправна колонія « 12» - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_3 ,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироків Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2024, Московського районного суду м. Харкова від 14.12.2022 та Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2022.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 підтримав клопотання, яке просив суд задовольнити.
В судовому засіданні прокурор та представник ДУ «Диканівська виправна колонія № 12» не заперечували проти часткового задоволення клопотання.
Заслухавши засудженого, з'ясувавши думку прокурора та представник ДУ «Диканівська виправна колонія № 12», дослідивши клопотання та надані до нього матеріали суд приходить до наступного висновку.
Так за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання за даним вироком, більш суровим за вироком Октябрського районного сулу м. Полтави від 19.10.2023, призначивши ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років.
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 19.10.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання за даним вироком, більш суровим за вироком Краснокутського районного сулу Харківської області від 10.05.2023, призначивши ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років.
Вироком Краснокутського районного сулу Харківської області від 10.05.2023, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за шляхом поглинання менш сурового покарання за даним вироком, більш суровим за вироком Московського районного суду м.Харкова від 14.12.2022, який в подальшому було змінено ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.03.2023, остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років.
Вироком Московського районного суду м.Харкова 14.12.2022, який в подальшому було змінено ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.03.2023, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Вироком Київськогорайонного суду м.Харкова 18.11.2022 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м.Харкова 13.05.2021 та остаточно призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частина 1 ст.2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..
Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
У 2021 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 1135 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» слідує, що у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 р. на рівні 2270 грн.
Згідно з вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, за вчинення 01.08.2021 шахрайства на загальну суму 1290 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи наведені норми закону, суд встановив, що застосовуючи зворотну дію закону у часі на момент вчинення ОСОБА_3 злочину, за які він був засуджений, слід дійти висновку, що особа, яка вчинила крадіжку, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення правопорушення перевищує 2270 гривень (у 2021 році). В даному випадку сума є нижчою, що свідчить про відсутність підстав притягнення до кримінальної відповідальності.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2024 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
З огляду на викладене, за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 19.10.2023 ОСОБА_3 вважається засудженим за ч. 2 ст. 190, 70 ч.4 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Що стосується клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироків Московського районного суду м.Харккова від 14.12.2022 та Київського районного суду м.Харкова від 18.11.2022, суд зазначає, що суд звільняє засуджену особу від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання, у зв'язку з чим клопотання засудженого в даній частині не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 5, КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд,
Клопотання ОСОБА_3 - задовольнити частково.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2024 за ч.2 ст.190 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_3 таким, що засуджений вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 19.10.2023 за ч.2 ст.190 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
В іншій частині, клопотання залишити без задоволення.
Роз'яснити засудженому, що від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаного вироку суду до декриміналізації злочину, він не може бути звільнений, а понесені особою право обмеження у цьому разі не підлягають відшкодуванню чи компенсації.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1