Справа № 307/1458/20
Закарпатський апеляційний суд
04.12.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
захисника засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Хустського районного суду від 11 грудня 2024 року у справі про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -
Вироком апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року ОСОБА_6 визнано винним та засуджено:
- за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.152 КК України до покарання у вигляді 13 років позбавлення волі,
- за п. 1, 2, 9 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі,
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Верховного суду України від 24 липня 2003 року даний вирок залишено без змін.
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 звернулися до суду першої інстанції із заявою про перегляд вироку апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами.
Свою заяву мотивували тим, що органом досудового слідства та прокуратурою Тячівського району було штучно створено і підроблено докази, на яких ґрунтується обвинувальний вирок (явка з повинною, висновки експертиз, постанови винесені слідчим та прокурором, пояснення та протоколи допиту свідків, протокол огляду місця події та інші документи, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи відносно ОСОБА_6 ) Крім того, під час проведення слідчих дій був порушений порядок їх проведення, що встановлений КПК України (в редакції 1960 року). Саме ці порушення не було встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції. Просять скасувати вирок апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами та призначити судове засідання справи по суті.
Ухвалою Хустського районного суду від 11 грудня 2023 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишено без задоволення.
На цю ухвалу засуджений ОСОБА_6 подав апеляційні скарги. Зазначає, що нововиявлені обставини стали відомі засудженому ОСОБА_6 лише після укладення ним угоди з адвокатом ОСОБА_8 , зокрема, після ознайомлення адвоката з матеріалами справи. Обізнаність про фальсифікацію доказів по справі могло вплинути на судове рішення по суті справи, оскільки ОСОБА_6 міг би побудувати свій захист з посиланням на неналежність доказів. Єдиним доказом вини ОСОБА_6 є явка з повинною, надана після тортур (зламаних ребер та ключиці). З матеріалами досудового розслідування засуджений не був ознайомлений, про що свідчить відсутність його підпису у матеріалах кримінального провадження. З огляду на це апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, пояснення адвоката ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 , які у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності потерпілого ОСОБА_9 , неявка якого, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності потерпілого апеляційний суд бере до уваги, що останній належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день від потерпілого не надходило.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
З аналізу глави 34 КПК України, загальних засад та принципів кримінального провадження слідує, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним переглядом і виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень, що набрали законної сили.
Згідно з ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно з практикою Верховного Суду, системне тлумачення положень статей 459, 462 КПК України, вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути (постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2024 року, справа ЄУН 389/766/20).
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані в заяві обставини не можна вважати ново виявленими в контексті п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК України, тобто такими, які існували на час розгляду справи та не були відомі сторонам кримінального провадження та які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Колегія суддів також погоджується з твердженням судді про те, що доводи ОСОБА_6 та його захисника спрямовані на нове дослідження та оцінку всіх без виключення доказів для доведення обставин подій, які мали місце 27 вересня 2002 року, суперечать загальним засадам кримінального провадження, передбаченим ч.1 ст.7 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 467 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Хустського районного суду від 11 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді