Вирок від 19.12.2024 по справі 490/5502/22

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5502/22

Провадження № 1-кп/490/337/2024

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 62022150010000344 про обвинувачення

ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Петрівка Петрівського району Кіровоградської області, є українкою, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Обвинувачена просить про її звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного в обвинувальному акті злочину з огляду на те, що повернулась на військову службу та бажає продовжити службу, але - в іншій військовій частині.

2. Прокурор у суді проти задоволення заявленого клопотання не заперечував.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

1. Органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням ОСОБА_4 звинувачена у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

вона 14.05.2022 у період з 08:00 год. по 13:00 год., більш точного часу проведеним досудовим розслідуванням не встановлено, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді кухара їдальні взводу забезпечення групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебувала поза її межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, до 09.11.2022.

.

Вказані дії органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України - як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем.

2. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ), від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ), від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 07 листопада 2023 року № 3429-IX), від 05 лютого 2024 року № 49/2024 (затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ), від 06 травня 2024 року № 271/2024 (затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ), від 23 липня 2024 року № 469/2024 (затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ), від 28 жовтня 2024 року (затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

1. Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального Кодексу України

Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

2. Відповідно до частини 3 статті 288 Кримінального Процесуального Кодексу України

суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

І......Наведені норми статті 401 Кримінального Кодексу України доводять, що звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності є можливим за одночасної наявності таких умов

1)вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407 або 408 Кримінального Кодексу України;

2)вчинення ним такого правопорушення під час дії воєнного стану;

3)військовослужбовець вчинив таке кримінальне правопорушення вперше;

4)подання військовослужбовцем клопотання про намір повернутись до воєнної служби;

5)згода командира на продовження проходження таким військовослужбовцем воєнної служби

ІІ……Вирішуючи питання про наявність таких умов в обставинах цього кримінального провадження, суд враховує таке.

1. Норма статті 401 Кримінального Кодексу України на відміну від норм, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності з інших підстав, не пов'язує звільнення особи від кримінальної відповідальності із визнанням цією особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Норми §2 глави 24 Кримінального Процесуального Кодексу України, що регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за цією обставиною, не передбачають, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією обставиною необхідними є встановлення внаслідок досудового розслідування або судового розгляду як самого факту вчинення кримінального правопорушення, так й усіх обставин його вчинення. При цьому відповідно до частини 1 статті 17 Кримінального Процесуального Кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, діюче законодавство не пов'язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й з встановленням часу та характеру вчиненого особою кримінального правопорушення внаслідок кримінального провадження.

В той же час, у частині 2 статті 285 Кримінального Кодексу України зазначається про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, як розтлумачив Верховний Суд України у пункті 3 своєї Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16, системно-структурний аналіз норм Кримінального Процесуального Кодексу доводить, що обвинувачення особи пов'язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таке доводить, що при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, слід визначати, на підставі версії державного обвинувачення про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що викладена в обвинувальному акті.

З огляду на таке суд відзначає, що відповідно до наданого суду обвинувального акту ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 Кримінального Кодексу України тим, що

14 травня .05.2022 року самовільно залишила віськову службу та не з'являвся на службу протягом періоду з цієї дати й до 09 листопада 2022 року.

За такого при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з підстав, зазначених у частині 5 статті 401 Кримінального Кодексу України, сутність вчиненого ним діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд визначає на підставі версії державного обвинувачення, за якою

під час воєнного стану вчиняла дії, що містять склад злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України.

2. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що раніше обвинувачена злочинів, зокрема - передбачених статтями 407 або 408 Кримінального Кодексу України - не вчиняла.

3. У суді обвинувачена недвозначно та вільно висловила своє бажання повернутись на військову службу та проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Окрім того, наразі обвинувачена виконує обов'язки військової служби /по що свідчать, окрім іншого, позначки в обвинувальному акті/, що доводить наявність в неї бажання проходити військову службу.

4. Окрім того, обвинувачена надала згоду ТВО командира військової частини НОМЕР_2 на проходження нею військової служби у цій частині.

Отже, в цьому випадку наявні усі передбачені у частині 5 статті 401 Кримінального Кодексу України обставини, що є необхідними для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

За такого клопотання обвинуваченого про таке звільнення підлягає задоволенню.

Відповідно до процитованих приписів частини 3 статті 288 Кримінального Процесуального Кодексу України за таких обставин провадження у цій справі підлягає закриттю.

ІІІ……Відповідно до процитованих приписів частини 3 статті 288 Кримінального Процесуального Кодексу України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 401 Кримінального Процесуального Кодексу України суд має зобов'язати командира частини, що висловив згоду на проходження військовослужбовцем військової служби - поновити таку особу на військову службі, а звільнену особу - прибути для продовження військової служби.

При цьому закон не містить приписів про те, щоб військовослужбовець в обов'язковому порядку повернувся саме до тієї частини, проходячи службу у якій вчинив правопорушення.

Отже, в обставинах цього кримінального провадження ОСОБА_7 слід зобов'язати повернутись на службу до обраної нею частини - військової частини НОМЕР_2 , а командира цієї частини - зобов'язати прийняти її /обвинувачену/ на військову службу.

Керуючись статтями 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченої - задовольнити.

1.Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України - закрити.

2.Зобов'язати ОСОБА_8 протягом 72 годин з моменту набрання чинності цієї ухвали прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, а командира військової частини НОМЕР_2 - поновити ОСОБА_4 на військовій службі /або - прийняти її для подальшого проходження військової служби/

Ухвала може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 днів.

Головуючий суддя = ОСОБА_9 =

Попередній документ
123895520
Наступний документ
123895522
Інформація про рішення:
№ рішення: 123895521
№ справи: 490/5502/22
Дата рішення: 19.12.2024
Дата публікації: 23.12.2024
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (16.12.2024)
Дата надходження: 29.11.2022
Розклад засідань:
13.06.2023 12:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
21.08.2023 12:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
19.10.2023 12:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
15.01.2024 12:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
19.03.2024 12:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
18.06.2024 12:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
01.10.2024 12:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
16.12.2024 12:00 Центральний районний суд м. Миколаєва