Справа №: 634/1126/24
Провадження № 3/634/513/24
Категорія 331
16.12.2024 року, суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвисоке Борівського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст.185 КУпАП, -
встановив:
28.10.2024 року до Сахновщинського районного суду Харківської області надійшли матеріали справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №257785 від 19.09.2024 року вбачається, що 19.09.2024 року близько 15 год. 20 хв., ОСОБА_1 , на вул. Шевченка в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області висловлювався нецензурною лайкою відносно громадян та на законну вимогу поліцейського офіцера громади Красноградського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Греш А.Ю. припинити протиправну поведінку, а саме висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці, не реагував та продовжив висловлюватися нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
У судовому засіданні 18.11.2024 року ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення розмовляв без дозволу судді, перешкоджав судді вести судове засідання, на зауваження не реагував, внаслідок чого суддею було повідомлено ОСОБА_1 про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП, після чого останній покинув залу судового засідання.
В зв'язку з викладеним, 18.11.2024 року, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-3 КУпАП.
Під час продовження розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, ОСОБА_1 до зали судового засідання не повернувся, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з чим, постановою суду від 18.11.2024 року ОСОБА_1 було піддано приводу у наступне судове засідання на 28.11.2024 року.
В судове засідання призначене на 28.11.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Постанова суду щодо його приводу в судове засідання не виконана.
Згідно наданої ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області інформації від 28.11.2024 року №5570/119-89/01-2024, здійснити привід ОСОБА_1 в судове засідання не виявилося можливим, оскільки останній відсутній за місцем мешкання та його місцезнаходження не встановлено.
Постановою суду від 28.11.2024 року ОСОБА_1 було піддано приводу у наступне судове засідання, яке призначено на 05.12.2024 року.
05.12.2024 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Постанова суду щодо його приводу не виконана.
Відповідно до наданої інформації ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області інформації від 05.12.2024 року №5705/119-89/01-2024 здійснити привід ОСОБА_1 в судове засідання не виявилося можливим, оскільки останній зачинився у себе вдома та на вимоги поліцейських з'явитися до суду не реагував. До зазначеної інформації додано диск з відеозаписом, під час дослідження його в судовому засіданні встановлено, що поліцейським було оголошено ОСОБА_1 та його співмешканці ОСОБА_2 про необхідність явки ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 05.12.2024 року о 15 год., згідно постанови Сахновщинського районного суду Харківської області про привід ОСОБА_1 .
У зв'язку з викладеним, постановою суду від 05.12.2024 року ОСОБА_1 було піддано приводу у наступне судове засідання, яке призначено на 16.12.2024 року.
У судове засідання призначене на 16.12.2024 року ОСОБА_1 також не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Постанова суду щодо його приводу не виконана.
Згідно інформації ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області інформації від 16.12.2024 року №5874/119-89/01-2024, здійснити привід ОСОБА_1 в судове засідання не виявилося можливим, оскільки останній відсутній за місцем мешкання. До зазначеної інформації додано диск з відеозаписом. Під час дослідження його в судовому засіданні встановлено, що поліцейським було оголошено ОСОБА_2 , яка є співмешканкою ОСОБА_1 про необхідність явки ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 16.12.2024 року о 15 год., згідно постанови Сахновщинського районного суду Харківської області про привід ОСОБА_1 від 05.12.2024 року.
Крім того, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справиОСОБА_1 був повідомлений про необхідність явки до Сахновщинського районного суду Харківської області в судове засідання призначене на 16.12.2024 року о 15 год. на номер телефону НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 зазначив в заяві про ознайомлення з матеріалами справи. Відповідно до звіту про доставку, текст повідомлення доставлено останньому 05.12.2024 року.
На підставі викладено суд вважає, що ОСОБА_1 , був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та йому були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя.
Тому приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що працює дільничним офіцером громади ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області. 19.09.2024 року він разом дільничними офіцерами поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювали відпрацювання території перебуваючи в с. Гришівка Берестинського району, йому зателефонував ОСОБА_6 , який працює директором комунального підприємства Сахновщинської селищної ради та повідомив, що невідома особа порушує правила благоустрою населених пунктів на вул. Шевченко, сел. Сахновщина. По приїзду на місце він помітив мотоблок синього кольору та поряд вивантажені побутові відходи, біля якого перебував ОСОБА_1 . На вимогу поліцейського пред'явити документи, які посвідчують особу, ОСОБА_1 відмовився та почав виражатись нецензурною лайкою, та зухвало себе поводити. Поліцейський вимагав залишатись на місці та припинити правопорушення - висловлювання нецензурною лайкою в бік працівників поліції та присутніх осіб та пред'явити документи, які засвідчують особу. На його вимоги невідомий не реагував та продовжував ігнорувати його законні вимоги, як працівника поліції, продовжував ображати присутніх та поліцейських, зухвало себе поводити, зближувати дистанцію. На пропозицію співпрацювати з поліцією не реагував. Після чого, до ОСОБА_1 було застосовано спеціальний засіб «кайданки» згідно п.п. “г» п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України про Національну поліцію , оскільки він своїми небезпечними діями міг завдати шкоду оточуючим або собі. В подальшому відносно нього було складено протокол за ст. 185 КУпАП.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали, суд приходить наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частинами 2, 4, 6 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Так, відповідальність за ст.185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків.
Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок та діють від імені держави.
Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за статтею 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівника поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №257785 від 19.09.2024 року, поясненнями потерпілого, рапортом помічника чергового ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Чуприна Е.О. від 19.09.2024 року, письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 19.09.2024 року, відеозаписом з бодікамери долученим до протоколу.
Позиція ж самого ОСОБА_1 , судом сприймається як спрямована на самозахист та намагання уникнути відповідальності.
Положеннями ч.1ст.11Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1ст.14-1КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Пленум Верховного Суду України у п.7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз'яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
З об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Суд визнає зазначені докази допустимими, при цьому, враховує й положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП відсутні.
Обставин, що обтяжують відповідальність за правопорушення не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 , суд вважає, що достатнім і необхідним для його виправлення, а також для припинення нових правопорушень є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп. на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ст.185, 276, 279, 280, 283- 285 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень).
Реквізити для сплати штрафу: одержувач ГУК Харків обл/СТГ Сахновщ/21081100, код ЄДРПОУ 37874947, банк Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок UA418999980314000542000020627.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП): рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: «судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 »
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в десятиденний строк, після її винесення, апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 19.12.2024 року.
Суддя: