Справа № 629/7689/24
Провадження № 1-кс/629/1888/24
19 грудня 2024 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Усть-Куйга Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
встановив:
Слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області звернувся до суду з зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час та місці у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут наркотичних засобів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 всупереч вимогам статей 7, 8, 12, 13, 27, 36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.11.2024, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбав наркотичний засіб - метадон, який відповідно до Списку № 1 Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, з метою його подальшого збуту іншим особам.
12.11.2024 ОСОБА_4 близько 11:10 перебував у будинку за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , зберігаючи при собі вказаний наркотичний засіб, з метою його подальшого незаконного збуту.
Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_5 , який виступав під вигаданими анкетними даними під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, та прийняв від нього замовлення на придбання наркотичного засобу - метадон.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаному місці, отримав від ОСОБА_5 гроші в сумі 200 гривень, як плату за наркотичний засіб, та передав йому фрагмент блістеру з двома таблетками наркотичного засобу - метадон.
Таким чином, ОСОБА_4 за 200 гривень продав ОСОБА_5 , тобто незаконно збув, наркотичний засіб - метадон, масою, в перерахунку на масу таблеток, - 0,0497 грам.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, враховуючи встановленим існування ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний свою вину визнав, розкаявся, заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що має цивільну дружину, яка є особою з інвалідністю 3 групи, та дитину, 2018 року народження.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників справи, дослідивши докази, надані в обґрунтування клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність обвинуваченого до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам необхідно враховувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Дослідивши у судовому засіданні докази, надані в обґрунтування доводів клопотання, суд вважає, що наявні ризики, передбачені п. 5 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Однак, прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що підозрюваний має постійне місце реєстрації та проживання, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню та з врахуванням ст.178 КПК України застосовує до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю на строк до двох місяців, тобто до 19.02.2024, заборонивши на цей період цілодобово залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) Прибувати за викликом, до слідчого, прокурора або суду;
2) Не відлучатися за межі м. Лозова Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
4) Утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
5) Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на в'їзд в Україну та виїзд з України.
6) Носити електронний засіб контролю
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, Лозівському окружному прокурору Харківської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_6