18.12.2024
Справа № 642/7527/23
Провадження №2-п/642/59/24
про залишення заяви без руху
18 грудня 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., ознайомившись із клопотанням представника Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати при розгляді заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про зняття арешту з майна, -
До Ленінського районного суду м. Харкова надійшла заява представника Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17.09.2024 у цивільній справі №642/7527/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про зняття арешту з майна.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року вказана заява Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2024 року залишена без руху та заявнику наданий строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
17.12.2024 через підсистему «Електронний суд» представником Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) подано клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в обґрунтування якого зазначено, що Державна виконавча служба України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, а законодавством передбачені стислі строки подачі скарг(заяв) на судові рішення.
Вивчивши подане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України "Про судовий збір", що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України "Про судовий збір", застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду судом питання про звільнення Державної виконвчої служби України від сплати судового збору немає.
Отже, наведена норма взагалі не передбачає звільнення юридичних осіб від сплати судового збору. У зв'язку із цим посилання представника Державної виконавчої служби на те, що Державна виконавча служба є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, а законодавством передбачені стислі строки подачі скарг(заяв) на судові рішення - не є передбаченою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Щодо клопотання представника Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, то слід зазначити наступне.
Так, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, але лише до ухвалення рішення.
Проте, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд також має встановити майновий стан сторони.
А враховуючи те, що представником Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, та не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Обставини, зазначені клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, як такі, що перешкоджають Державній виконавчій службі у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої заяви про перегляд заочного рішення судовим збором.
Відповідно до ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й державних органів.
Відхиляючи клопотання Державної виконавчої служби суд керується практикою ЄСПЛ, який неодноразово вказував, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання особі права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Надання необгрунтованих переваг одній стороні перед іншою, в тому числі щодо сплати судового збору, буде порушувати принципи змагальності та рівності сторін перед законом та судом, встановлені ч.3 ст.2 ЦПК України.
Також суд азначає, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір. Такий висновок суду узгоджується з висновками, які Верховний Суд виклав в ухвалах від 24 січня 2024 року у справі №420/21178/23, від 01 червня 2023 року у справі №520/23674/21, від 08травня 2023року у справі №420/114/22, від 21 лютого 2024 року у справі 420/12847/23.
Оскільки відповідач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, то він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, представнику відповідачу за подання заяви про перегляд заочного рішення суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, зазначений в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору слід продовжити та додатково роз'яснити заявнику, що учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 285 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 127,136,185,285,353 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати при розгляді заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) про зняття арешту з майна - відмовити.
Продовжити Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) строк для усунення недоліків,зазначених в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Пашнєв