"19" грудня 2024 р.
Справа № 642/7551/24
Провадження № 2/642/1983/24
19 грудня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Гримайло А.М.,
за участю секретаря Антонян А.М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з вищезазначеною позовною заявою про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 21 жовтня 2010 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у відділі РАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1708.
Від шлюбу подружжя має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя з відповідачем не склалося, проходило в постійних суперечках і скандалах, шлюбні відносини припинились з 2023 року. Формальне існування сім?ї не відповідає інтересам сторін та спонукає ставити питання про розірвання шлюбу.
Спору про місце проживання дитини та про участь відповідача у її забезпеченні на час подання позову між подружжям немає. Майнових спорів між нами немає.
Позивачка просить строк на примирення не надавати, оскільки наміру зберегти сім'ю подружжя не має. Прізвище після розірвання шлюбу просить залишити " ОСОБА_4 ".
Враховуючи викладене просить позов задовольнити, а шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.03 грудня травня 2024 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін. Призначено судове засідання.
Позивачка в судове засідання з'явилися, просила позов задовольнити, шлюб розірвати. Проти надання строку для примирення заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 до суду прибув, проти розірвання шлюбу не заперечував.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню на підставі наступного.
21 жовтня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали шлюб, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, про що складений актовий запис №1708. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.10.2010.
Від спільного шлюбу у сторін, народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис №506.
Шлюбні стосунки між подружжям припинені, оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Сторони не створили міцної сім'ї, внаслідок відсутності взаєморозуміння, конфліктів, припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і тоді суд відповідно ст. 112 СК України з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. При встановлені таких обставин, при яких подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак на даний час не проживають разом та не підтримують сімейних відносин. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, про, що однозначно і категорично ствердила у судовому засіданні, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Таким чином причини розірвання шлюбу об'єктивні, подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Оскільки позивачка в позовній заяві вказала, що бажає після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище, тому суд вважає за необхідне залишити заявниці прізвище « ОСОБА_4 ».
Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, небажання позивача надалі підтримувати сімейні взаємовідносини, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 142, 209, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 21 жовтня 2010 року Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1708.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище - « ОСОБА_4 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судові витрати по сплаті судового збору - 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.
Суддя А.М. Гримайло