Справа № 489/9943/24
Провадження № 2/489/3315/24
Ухвала
Іменем України
19 грудня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Костюченко Г.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди
встановив:
17 грудня 2024 року звернулася до суду адвокат Гоцуляк Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 з позовом, відповідно до якого просила зобов'язати Херсонську обласну прокуратуру (ідентифікаційний код юридичної особи: 04851120, місцезнаходження юридичної особи: 73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) спростувати неправдиву інформацію розповсюджену нею на офіційному сайті Херсонської обласної прокуратури відноснопро вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, опублікувавши таке письмове спростування та вибачення перед ОСОБА_1 на офіційному сайті Херсонської обласної прокуратури.
Стягнути з Херсонської обласної прокуратури(ідентифікаційний код юридичної особи: 04851120) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
Стягнути з Херсонської обласної прокуратури(ідентифікаційний код юридичної особи: 04851120, місцезнаходження юридичної особи: 73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 42 422,40 грн, з яких: 2 422,40 грн. - судовий збір, сплачений за подачу позову та 40 000,00 грн. - гонорар адвоката.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалась на ст. 23 ЦК України.
Представник позивачка в позовній заяві зазначає місцезнаходження юридичної особи - відповідача за адресою: 73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33 що відноситься до територіальної юрисдикції Херсонського міського суду Херсонської області.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.
Представник позивача помилково тлумачить зміст зазначеної норми процесуального права, посилаючись на наявність підстав для звернення до суду за місцем реєстрації позивача, оскільки будь - яких доказів вчинення кримінального правопорушення з боку відповідача суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, вказана позовна заява територіально не підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва, оскільки місцезнаходження юридичної особи - відповідача Херсонської обласної прокуратури розташоване поза межами Інгульського району м. Миколаєва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, вирішення спору має здійснюватись за переконанням судді в суді замісцезнаходження юридичної особи. Оскільки суд не вправі застосовувати альтернативну підсудність самостійно, то застосовує загальні правила підсудності за місцезнаходження юридичної особи.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне передати вказану справу на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області за місцезнаходження юридичної особи - відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32 260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди - передати на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області за місцезнаходження юридичної особи за територіальною підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст. 354 ЦПК України.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 19.12.2024 року.
Суддя Г.С. Костюченко