Справа № 953/11440/24
н/п 2-н/953/2994/24
про відмову у видачі судового наказу
19 грудня 2024 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу,-
12 грудня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» із вимогою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу у сумі 904,04 гривень за період з 01.08.2023 по 31.10.2024, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2024 вказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Лисиченко С.М.
Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
На виконання вказаних вимог, судом було сформовано запит щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника, а також сформовано запит щодо перевірки реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.
Згідно з даними, які містяться у відповіді №969045 від 16.12.2024 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особу ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито та номер паспорта знято з обліку, у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому відповідно до положень ст.ст.25, 30 ЦК України, ст.46-48 ЦПК України, заява про видачу судового наказу може бути подана лише до особи (боржника), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність. З моменту смерті фізичної особи цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність припиняються. При цьому якщо фізична особа боржник у справі помер до подання заяви про видачу судового наказу, а права та обов'язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, заявник повинен подати заяву про видачу судового наказу безпосередньо щодо його спадкоємців чи іншої особи.
Як встановлено судом, боржник ОСОБА_1 померла до пред'явлення заяви про видачу судового наказу, в момент смерті боржника припинилася її цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність, тому зобов'язання між ним та заявником припинилися.
Питання щодо процесуального правонаступництва, яке передбачене ст.55 ЦПК України на стадії вирішення питання про видачу судового наказу не підлягає застосуванню, оскільки вказана норма закону може бути застосована лише у разі, коли боржник на момент звернення до суду мав цивільну процесуальну дієздатність та помер в процесі розгляду справи.
Таким чином, за вказаних обставин неможливо видати судовий наказ по справі оскільки боржник помер, відомостей щодо спадкоємців в матеріалах справи відсутні, а тому суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.165, 186, 260, 261 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.М. Лисиченко