19.12.2024
Справа № 489/7606/24
Провадження №2/489/2672/24
19 грудня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив.
Представник ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 496342-КС-001 від 14.04.2024 в розмірі 19360,22 грн. та судові витрати. В обґрунтування зазначає, що 14.04.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 496342-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію». На виконання вказаного договору позивачем надано відповідачці грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку. Сторони визначили, що за користування кредитними коштами встановлено фіксовану відсоткову ставку 1,1669107 % за кожен день користування кредитом. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в порядку і строки, передбачені договором. Натомість відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконувала. В зв'язую з цим станом на 14.09.2024 утворилась заборгованість розмірі 19360,22 грн., яка складається з: 6000,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 12460,22 грн. сума прострочених платежів по процентам, 900,00 сума прострочених платежі за комісією.
Ухвалою суду від 03.10.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
При подачі позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
14.04.2024 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 496342-КС-001 про надання кредиту. Відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.
14.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 496342-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов договору строк кредиту 16 тижнів; процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована; комісія за надання кредиту 900,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту 6000,00 грн.; строк дії договору до 04.08.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 12640,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 12412,89 процентів.
ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, котрий було повідомлено боржником.
В зв'язку з тим, що відповідачка не здійснювала операції з погашення кредиту та відсотків за його використання, виникла заборгованість, яка станом на 14.04.2024 складає 19360,22 грн., яка складається з: 6000,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 12460,22 грн. сума прострочених платежів по процентам, 900,00 сума прострочених платежі за комісією.
Отже у справі, що розглядається, предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв'язку з укладенням кредитного договору, однією із форм якого є онлайн кредит.
Наведене свідчить про належне укладення між сторонами кредитного договору, в тому числі погодження основних умов шляхом одноразового ідентифікатора, умови якого позивачем були виконані. Відповідачка належним чином свої зобов'язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконала.
Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже з огляду на положення вище вказаного законодавства можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що Банком використовується електронний договір та застосування цифрового підпису. Попередня ідентифікація особи відбувалася за допомогою завантаження копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) в мобільний додаток, а видача платіжної картки - після верифікації фізичної особи.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого позивачем були виконані. Однак відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів виконувала неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість згідно розрахунку позивача, а також сумам, отриманим відповідачем.
Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку, матеріали справи не містять.
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, згідно статей 526, 1054ЦКУкраїни з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 19360,22 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 496342-КС-001 про надання кредиту від 14.04.2024 в сумі 19360,22 грн., що складається з: 6000,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 12460,22 грн. сума прострочених платежів по процентам, 900,00 сума прострочених платежів за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено «19» грудня 2024.
Суддя Н.О. Рум'янцева