Справа № 466/9614/18
Провадження № 1-кп/466/48/24
18 грудня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140000000233 від 01.08.2018 року про змінене обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жидачева, Львівської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є ні адвокатом, ні депутатом ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
обвинувачений підполковник поліції ОСОБА_4 , відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції України у Львівській області №704о/с від 08.09.2017 призначений на посаду начальника відділу персонально-довідкового обліку УІАП ГУНП у Львівській області, яку останній обіймає по теперішній час.
У силу здійснення ОСОБА_4 функцій представника влади відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364, п.2 Примітки до ст.368 та ч. 3 ст. 18 КК України, він є працівником правоохоронного органу, службовою особою, яка займає відповідальне становище та представником влади.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов'язаний діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Відповідно до ст. ст. 1,8,19 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, поліція діє виключно на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальні, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно положень ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , як службовій особі, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. «з» ч.1 ст.3, ч.1 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є поліцейські, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу персонально- довідкового обліку УІАП ГУ НП у Львівській області,маючи спеціальне звання підполковник поліції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу,здійснюючи функції представника влади, в силу свого службового становища зобов'язаний відповідно до ст. ст. 3, 7, 18, 23, 64 Закону України «Про національну поліцію», неухильно дотримуватись присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини та відповідно до покладених завдань, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 повинен дотримуватись Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом Міністра внутрішніх справ України №326 від 28.04.2016, та закріплених ними принципів етики працівників МВС.
Відповідно до посадової інструкції, затвердженої 08.09.2017 року начальником УІАП ГУНП у Львівській області, ОСОБА_4 в своїй роботі керується вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», здійснює керівництво відділом, підбір і навчання особового складу, контролює належне виконання поставлених перед відділом завдань, а також особисто видаляє з бази даних АІС «Картотека» об'єкти обліку, які підлягають видаленню.
Також, ОСОБА_4 відповідно до п.7.2 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (затвердженої спільним наказом МВС України та ДДУзПВП №823/188 від 23.08.2002), як працівнику картотеки забороняється робити перевірки і надавати інформацію в письмовій або усній формі за неофіційними запитами посадових і приватних осіб. Крім цього, згідно п.7.4 вищевказаної інструкції працівникам картотеки забороняється розголошувати особам, що перевіряються, та іншим стороннім особам відомості про джерело одержання інформації про притягнення до кримінальної відповідальності та дані про наявність чи відсутність судимості.
Разом з цим, ОСОБА_4 , діючи в порушення наведених вище вимог нормативно-правових актів, як службова особа - поліцейський, з метою протиправного збагачення став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.
Так, приблизно в травні-червні 2018 року, близько 14.00 годин, ОСОБА_6 звернувся в Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Липинського, 44 для отримання довідки про наявність/відсутність судимостей щодо нього. Так, зайшовши на перший поверх вказаної установи, він звернувся в приймальному вікні до чергового працівника та запитав хто може йому допомогти з довідкою про судимість, на що до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_4 , представився, та повідомив, що він є начальником відділу Управління інформаційно- аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області. ОСОБА_7 запитав в ОСОБА_4 , чи буде у нього в довідці про наявність/відсутність судимостей зазначена його погашена судимість, яку він отримав близько 10 років тому, на що останній запитав його установчі дані. Після цього, ОСОБА_4 зайшов, до свого робочого місця та повернувшись, повідомив ОСОБА_6 про те, що у відповідних базах даних наявна інформація про судимість останнього. Разом з тим, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 за певну грошову винагороду у сумі 600 доларів США видалити інформацію з вищевказаних баз даних. При цьому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , що йому необхідно це обдумати. В подальшому, ОСОБА_4 неодноразово повторював вищевказану пропозицію ОСОБА_6 , як в ході особистої зустрічі, так і під час телефонних розмов.
При цьому ОСОБА_6 будучи поставленим в умови,за яких відмова від виконання указаних незаконних вимог може заподіяти шкоди його законним правам та інтересам, вимушений був погодитись на указану протиправну вимогу ОСОБА_4
13 серпня 2018, близько 11:45 год., ОСОБА_4 , продовжуючи діяти з єдиним умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , в ході особистої зустрічі на території поблизу приміщення будівлі Управління інформаційної-аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області, що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Липинського, 44, отримав від останнього 600 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 13.08.2018 - 16 347 грн.), за видалення відомостей про наявність судимості у ОСОБА_6 , які помістив у праву кишеню своїх штанів.
Цього ж дня, в ході проведення слідчих дій працівниками Служби безпеки України ОСОБА_4 затримано, а предмет неправомірної вигоди виявлено та вилучено.
За результатами проведеного досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, поєднане з вимаганням.
Разом з тим, під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження судом досліджено письмові матеріали, в тому числі і матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, речові докази, допитано свідків та обвинуваченого, за результатами яких встановлено нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у зв'язку з чим виникла необхідність у зміні правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Так, в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що відповідно до Посадової інструкції від 08.09.2017, ОСОБА_4 не мав повноважень на видачу Довідки про відсутність/наявність судимості.
Вказане також підтверджується Наказом МВС «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» від 29.11.2016 № 1256 (пункти 3, 4, 10, 12, Розділу V).
Отже, станом на 13.08.2018 (дата події) повноваження щодо видачі довідок про відсутність/наявність судимості були лише у Департаменті інформаційних технологій МВС та територіальних сервісних центрах МВС. Відповідно ОСОБА_4 не мав ні повноважень на видачу довідки, ні технічної можливості.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка (заявник) ОСОБА_6 повідомив, що в серпні місяці 2018 року він прийшов до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області з метою отримання довідки про відсутність/наявність судимостей, де зустрів ОСОБА_4 , який повідомив що є начальником відділу і може зробити так, що його попередня судимість буде відсутня у довідці, при цьому повідомив, що за це йому необхідно надати 600 доларів США, за які він вплине на службових осіб у м. Києві, проте яким чином ОСОБА_4 мав це зробити він не пояснював.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що дійсно знає ОСОБА_6 , оскільки останній звернувся до нього та попросив посприяти йому в одержанні чистої довідки про відсутність судимості. Однак, станом на 13.08.2018 повноважень щодо видачі довідок про відсутність/наявність судимостей були лише у Департаменті інформаційних технологій МВС та територіальних сервісних центрах МВС, про що він інформував ОСОБА_6 .
При дослідженні безпосередньо судом письмових доказів сторони обвинувачення, у тому числі матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що на виконання раніше досягнутої домовленості з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , узгодивши час та дату зустрічі, надав, а ОСОБА_4 одержав від останнього неправомірну вигоду в сумі 600 доларів США, без обговорення буд-яких деталей вчинення ОСОБА_4 дій щодо сприяння ОСОБА_6 в отриманні довідки про наявність/відсутність судимостей.
Отже, із вказаних протоколів НСРД вбачається, що ОСОБА_4 не мав наміру та не обіцяв ОСОБА_6 видати довідку. В свою чергу, ОСОБА_6 розумів, що довідку йому потрібно буде отримувати в іншому місці.
Окрім цього, в ході судового розгляду не підтверджено наявність ознак вимагання в діях ОСОБА_4 виходячи з наступного.
Так, відповідно до п. 5 примітки до ст. 354 КК України, у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Водночас в ході судового розгляду провадження не встановлено ознак висловлення вимог та погроз зі сторони ОСОБА_4 , що у разі ненадання неправомірної вигоди будуть порушені будь-яким чином законні права та інтереси ОСОБА_6 .
Більше того, як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_6 був безпосередньо зацікавлений в наданні неправомірної вигоди ОСОБА_4 , оскільки це б дало змогу заявнику отримати довідку про відсутність судимостей, у котрій були б відсутні відомості про його судимості.
Диспозиція ч. 2 ст. 369-2 КК України визначає як кримінально каране діяння прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.
Визначення конкретних осіб, на яких мав бути здійснений вплив, та реальність здійснення такого впливу не є обов'язковою ознакою складу вказаного кримінального правопорушення.
Спосіб здійснення впливу і те, чи мав місце такий вплив, перебувають поза межами об'єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення, а тому безпосередньо сам вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, значення для кваліфікації за ч. 2 ст. 369-2 КК України не мають, а перебувають поза межами складу згаданого злочину. Фактично у ст. 369-2 КК України йдеться про поведінку, що передує впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави (постанова ККС ВС від 21.11.2022 у справі за № 991/492/19).
Зміст поняття «вплив» законодавець жодним чином не обмежує лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (не підпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв'язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою (постанова ОП ККС ВС від 29.03.2021 у справі № 554/5090/16-к).
Суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, є будь-яка фізична осудна особа, що досягла віку кримінальної відповідальності на момент його вчинення, яка, за усвідомленням того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (Постанова ОП ККС BC від 29.03.2021 у справі № 554/5090/16-к).
У зв'язку з викладеним, відповідно до ст. ст. 338, 341 КПК України, обвинувальний акт у кримінальному № 42018140000000233 від 01.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слід викласти в наступній редакції.
Фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 .
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції України у Львівській області №704о/с від 08.09.2017, підполковника поліції ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу персонально - довідкового обліку УІАП ГУ НП у Львівській області.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов'язаний діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Відповідно до ст. ст. 1,8,19 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, поліція діє виключно на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальні, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно положень ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , як службовій особі, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. «з» ч.1 ст.3, ч.1 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є поліцейські, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу персонально - довідкового обліку УІАП ГУ НП у Львівській області, маючи спеціальне звання підполковник поліції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, в силу свого службового становища зобов'язаний відповідно до ст. ст. 3, 7, 18, 23, 64 Закону України «Про національну поліцію», неухильно дотримуватись присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини та відповідно до покладених завдань, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 повинен дотримуватись Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом Міністра внутрішніх справ України №326 від 28.04.2016, та закріплених ними принципів етики працівників МВС.
Відповідно до посадової інструкції, затвердженої 08.09.2017 начальником УІАП ГУНП у Львівській області, ОСОБА_4 в своїй роботі керується вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», здійснює керівництво відділом, підбір і навчання особового складу, контролює належне виконання поставлених перед відділом завдань, а також особисто видаляє з бази даних АІС «Картотека» об'єкти обліку, які підлягають видаленню.
Також, ОСОБА_4 відповідно до п.7.2 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (затвердженої спільним наказом МВС України та ДДУЗПВП №823/188 від 23.08.2002), як працівнику картотеки забороняється робити перевірки і надавати інформацію в письмовій або усній формі за неофіційними запитами посадових і приватних осіб. Крім цього, згідно п.7.4 вищевказаної інструкції працівникам картотеки забороняється розголошувати особам, що перевіряються, та іншим стороннім особам відомості про джерело одержання інформації про притягнення до кримінальної відповідальності та дані про наявність чи відсутність судимості.
Разом з цим, ОСОБА_4 , діючи в порушення наведених вище вимог, з метою протиправного збагачення став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.
Так, приблизно в травні-червні 2018 року, близько 14.00 годин, ОСОБА_6 звернувся в Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Липинського, 44, для отримання довідки про наявність/відсутність судимостей щодо нього. Так, зайшовши на перший поверх вказаної установи, він звернувся в приймальному вікні до чергового працівника та запитав хто може йому допомогти з довідкою про судимість, на що до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_4 та представився начальником відділу Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області. ОСОБА_7 запитав в ОСОБА_4 , чи буде у нього в довідці про наявність/відсутність судимостей зазначена його погашена судимість, яку він отримав близько 10 років тому, на що останній запитав його установчі дані. Після цього, ОСОБА_4 зайшов, до свого робочого місця та повернувшись, повідомив ОСОБА_6 про те, що у відповідних базах даних наявна інформація про судимість останнього. Разом з тим, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 за певну грошову винагороду у сумі 600 доларів США вплинути на службових осіб Департаменту інформаційних технологій МВС з метою видачі довідки, у якій були б відсутні відомості про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. При цьому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , що йому необхідно це обдумати.
В подальшому, ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_4 , однак усвідомлюючи його протиправний характер, звернувся до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їх контролем.
Так, 13.08.2018, близько 11.45 год., ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, перебуваючи поблизу приміщення будівлі Управління інформаційної - аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області, що розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, 44, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США (що, згідно курсу НБУ станом на 13.08.2018, становило 16 347 грн.) за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб Департаменту інформаційних технологій МВС за видалення останніми відомостей про наявність судимості у ОСОБА_6 та видачу довідки про наявність/відсутність судимостей без зазначення цих відомостей.
Цього ж дня, в ході проведення слідчих дій працівниками Служби безпеки України ОСОБА_4 затримано, а предмет неправомірної вигоди виявлено та вилучено.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він будучи працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду начальника відділу персонально-довідкового обліку УІАП ГУ НП у Львівській області, 13.08.2018, близько 11.45 год., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, перебуваючи поблизу приміщення будівлі Управління інформаційної-аналітичної підтримки ГУ НП у Львівській області, що розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, 44, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США (що, згідно курсу НБУ станом на 13.08.2018, становило 16 347 грн.) за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб Департаменту інформаційних технологій МВС за видалення останніми відомостей про наявність судимості у ОСОБА_6 та видачу довідки про наявність/відсутність судимостей без зазначення цих відомостей.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 , який представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а саме у зв'язку із закінченням строку давності та закриття у зв'язку з цим зміненого кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.
Обвинуваченому судом роз'яснені суть зміненого обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також обвинуваченому роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав, не звільняє його від цивільно-правових наслідків вчинення кримінального правопорушення та від відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.
Обвинувачений пояснив, що він зрозумів суть пред'явленого органом досудового розслідування зміненого обвинувачення. Він розуміє, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. Не звільняє його від цивільно-правових наслідків вчинення кримінального правопорушення та від відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. Не заперечував проти закриття даного зміненого кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити дане кримінальне провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України (в редакції, чинній на дату вчинення кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 285 ч. 1 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції, чинній на дату вчинення кримінального правопорушення), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України (в редакції, чинній на дату вчинення кримінального правопорушення) віднесено до злочину середньої тяжкості.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 369-2 КК України (в редакції, чинній на дату вчинення кримінального правопорушення) передбачено покарання у виді штрафу від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Із зміненого обвинувального акту вбачається, що з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тобто з травня-червня 2018 року минуло більше п'яти років за злочин середньої тяжкості.
Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст.49 КК України.
На час розгляду клопотання судом не встановлено та сторонами провадження не надано доказів про ухилення обвинуваченого від слідства, вчинення ним інших проступків, нетяжких злочинів, тяжких або особливо тяжких злочинів, а так само відомостей про переривання чи зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 2 ст. 49 КК України.
Після роз'яснення судом обвинуваченому ОСОБА_4 підстав та наслідків звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, а також права заперечувати проти цього і вимагати продовження судового розгляду на підставі обвинувального акту, останній не заперечив проти звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав і проти закриття у зв'язку з цим кримінального провадження.
Таким чином, є всі законні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та для закриття кримінального провадження з цих підстав.
За змістом ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17 (провадження №51-4251 кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Вказане підтверджується також постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 766/6976/21 (провадження №51 - 2889 км 24), постановою об'єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2024 року у справі №686/1699/20 (провадження №51-2680кмо23).
Оскільки у цьому кримінальному провадженні обвинувальний вирок не ухвалювався, а постановлено ухвалу, якою закрито кримінальне провадження, судові витрати на проведення експертиз друкарських форм та криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у загальному розмірі 8580 гривень 00 копійок у даному кримінальному провадженні слід віднести за рахунок держави.
Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США в кількості 6 (шести) купюр по 100 (сто) доларів США, а саме: KG41009191B, KD21572679B, AB09956433Y, HB64460596G, KB37939056B, KF40456798B, які згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнані речовими доказами, слід повернути законному володільцю ОСОБА_6 ;
мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору з сім-карткою, який згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнаний речовим доказом, слід повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;
диск фільтрувального паперу із змивами з правої руки ОСОБА_4 , диск фільтрувального паперу із змивами з лівої руки ОСОБА_4 , диск фільтрувального паперу із зразком спеціальної хімічної речовини, резинові рукавички, які застосовувались при проведенні огляду місця ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів, які згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнані речовими доказами, слід знищити.
штани сіро-білого кольору, які згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнані речовим доказом, слід повернути законному володільцю ОСОБА_4 .
Арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Галицького районного суду м. Львова від 15.08.2018 року, 14.09.2018 року та 17.08.2018 року, а саме: на грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США в кількості 6 (шести) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, а саме: KG41009191B, KD21572679B, AB09956433Y, HB64460596G, KB37939056B, KF40456798B, змиви з правої руки ОСОБА_4 , змиви з лівої руки ОСОБА_4 , мобільний телефон марки Нокіа чорного кольору з сім- карткою; штани білого кольору; 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 ; земельну ділянку, площею 0,1214 га, що розташована в с. Старе Село Дрогобицького району Львівської області (держаний акт № ЯД 465872); земельну ділянку, площею 0,0410 га, що розташована в с. Залужани Дрогобицького району Львівської області (держаний акт № ЯД 497351); земельну ділянку, площею 0,2100 га, що розташована в с. Воля Якубова Дрогобицького району Львівської області (держаний акт № ЛВ 394), що належать ОСОБА_4 , слід скасувати.
Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.08.2018 у справі №461/5968/18 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 147 280,00 грн.
16.08.2018 ОСОБА_10 було внесено заставу за ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, тому запобіжний захід у виді застави слід скасувати до набрання даною ухвалою законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_10 після набрання ухвалою законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284, 286, 288 КПК України, суд -
постановив :
закрити кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140000000233 від 01.08.2018 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Судові витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні - віднести за рахунок держави.
Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США в кількості 6 (шести) купюр по 100 (сто) доларів США, а саме: KG41009191B, KD21572679B, AB09956433Y, HB64460596G, KB37939056B, KF40456798B, які згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнані речовими доказами - повернути законному володільцю ОСОБА_6 ;
мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору з сім-карткою, який згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнаний речовим доказом - повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;
диск фільтрувального паперу із змивами з правої руки ОСОБА_4 , диск фільтрувального паперу із змивами з лівої руки ОСОБА_4 , диск фільтрувального паперу із зразком спеціальної хімічної речовини, резинові рукавички, які застосовувались при проведенні огляду місця ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів, які згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнані речовими доказами - знищити.
штани сіро-білого кольору, які згідно постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 від 13.08.2018 визнані речовим доказом - повернути законному володільцю ОСОБА_4 .
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Галицького районного суду м. Львова від 15.08.2018 року, 14.09.2018 року та 17.08.2018 року, а саме: на грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США в кількості 6 (шести) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, а саме: KG41009191B, KD21572679B, AB09956433Y, HB64460596G, KB37939056B, KF40456798B; змиви з правої руки ОСОБА_4 , змиви з лівої руки ОСОБА_4 , мобільний телефон марки Нокіа чорного кольору з сім- карткою; штани білого кольору; 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 ; земельну ділянку, площею 0,1214 га, що розташована в с. Старе Село Дрогобицького району Львівської області (держаний акт № ЯД 465872); земельну ділянку, площею 0,0410 га, що розташована в с. Залужани Дрогобицького району Львівської області (держаний акт № ЯД 497351); земельну ділянку, площею 0,2100 га, що розташована в с. Воля Якубова Дрогобицького району Львівської області (держаний акт № ЛВ 394), що належать ОСОБА_4 .
Повернути ОСОБА_10 заставу у розмірі 147 280 (сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят) грн., 00 коп., внесену за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст ухвали складено 19 грудня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1