Справа № 459/3089/24
Провадження № 1-кп/459/227/2024
18 грудня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника відділу у справах дітей ОСОБА_7 ,
представника сектору ювенальної превенції ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шептицької окружної прокуратури у кримінальному провадженні за №12024142150000245 від 06.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України про застосування примусових заходів виховного характеру, в порядку ч. 1 ст. 497 КПК України, відносно неповнолітньої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Сокаль, Львівської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, студентки 2-го курсу Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею, зареєстрованої та проживаючої за адресою; АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
Неповнолітня ОСОБА_4 05.10.2024 близько 23 години 50 хвилин, перебуваючи біля під'їзду №1, по вулиці Стуса, 29, в місті Шептицький, Шептицького району, Львівської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинила словесний конфлікт з ОСОБА_9 , під час якого усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких для здоров'я останнього, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесла удари по руках та тулубу, вкусила за живіт з лівої сторони ОСОБА_9 .
Внаслідок своїх неправомірних дій, ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді двох ран на грудях зліва та садна на лівому передпліччі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Продовжуючи свій протиправний умисел, неповнолітня ОСОБА_4 перебуваючи за вищезазначеною адресою, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинила словесний конфлікт з ОСОБА_10 , під час якого усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких для здоров'я останньої, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесла удари кулаками по спині, а також невідомим предметом нанесла удари по обличчю та голові ОСОБА_10 .
Внаслідок своїх неправомірних дій, ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів: в навколо-орбітальній ділянці зліва, в поперековій ділянці спини, на лівому стегні, на правій сідниці, на лівому колінні, подряпин: на передньо-бічній поверхні шиї справа з переходом на груди, травматичної екстракції нігтя п?ятого пальця правої кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
За згодою сторін згідно із ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи по даному провадженні допитом неповнолітньої ОСОБА_4 та дослідженням характеризуючих даних на особу. ОСОБА_4 та її законному представнику роз'яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до неповнолітньої примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 вину визнала повністю, підтвердила обставини, вказані у клопотанні. Додатково пояснила, що у вчиненому щиро кається. Щодо застосування примусових заходів виховного характеру не заперечила.
Законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 не заперечив щодо застосування заходу виховного характеру у виді застереження.
Представник відділу у справах дітей та представник сектору ювенальної превенції клопотання підтримали, не заперечили щодо застосування до неповнолітньої примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
Потерпілі у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання у їх відсутності, зазначили, що при вирішенні судом клопотання по суті, покладаються на думку суду.
Таким чином вина ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодженя.
Як передбачено приписами ч. 3 ст. 497 КПК України, під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 97 КК України неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Суд, ухвалюючи судове рішення у цій справі, керується принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу ХІ КК України.
Оскільки, неповнолітня ОСОБА_4 вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, вона та її законний представник дализгоду на застосування примусового заходу виховного характеру,враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння та особу неповнолітньої, суд дійшов висновку про застосування стосовно неї примусового заходу виховного характеру у виді застереження.
Керуючись ст.ст. 497, 498, 501, 372 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1