Номер провадження 2-зз/754/53/24
Справа № 754/3771/21
Іменем України
18 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м.Києва Саламон О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначено про те, що в провадженні Деснянського районного суду м.Києва перебувала цивільна справа № 754/3771/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним та визнання майна особистою власністю. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2021 накладено арешт на 1/6 частину кв. АДРЕСА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 03.05.2024 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовлено. Вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним та визнання майна особистою власністю - задоволено. Вказане рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03.05.2024 не оскаржувалось та набрало законної сили. Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16.09.2024 скасовано заходи зебезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 12.03.2021, однак з моменту набрання законної сили ухвалою суду від 16.09.2024 заявник ОСОБА_1 являється боржником. Просить скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті на виконання ухвали від 12.03.2021.
Дослідивши письмові докази по справі, матеріали, що додані до заяви суд вважає, що заява підлягає залишеню без розгляду з огляду на наступне.
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 754/3771/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним та визнання майна особистою власністю.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року накладено арешт на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовлено.
Вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним та визнання майна особистою власністю - задоволено.
Визнано дійсним договір дарування грошових коштів у сумі 110 000 дол. США, укладений 17 січня 2007 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 особистою приватною власністю ОСОБА_3 .
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16 вересня 2024 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 12 березня 2021 року у вигляді накладення арешту на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 .
Вказана ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 318/89/18.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи підстави заявленого ОСОБА_1 клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які є аналогічними вирішеному клопотанню ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заявлення такого клопотання є очевидно недобросовісною поведінкою та визнається судом зловживанням своїми процесуальними правами, що відповідно до ст. 44 ЦПК України є підставою для залишення клопотання без розгляду.
Керуючись ст.ст. 44, 260 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним та визнання майна особистою власністю - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду черезДеснянський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 18.12.2024.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон