Номер провадження 2/754/460/24
Справа №754/10663/23
Іменем України
16 грудня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря с/з Шклярської К.Ю.,
за участю сторін
представника позивача Гавриш Є.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, як організація, яка надає послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій виконує покладені законом обов'язки належним чином, тобто своєчасно та якісно. Проте, відповідачі, всупереч чинному законодавству України, протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх обов'язків зі сплати коштів за послугу, яку надає КП «Керуюча компанія». У зв'язку з чим, станом на 01.06.2023 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 перед виконавцем послуг, а саме КП «Керуюча компанія», виникла заборгованість по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2023 року в розмірі 13 208,64 грн. КП «Керуюча компанія» в судовому порядку намагалася стягнути зазначену вище заборгованість, проте це не надало бажаного результату. Відповідачі скасували судовий наказ Деснянського районного суду міста Києва по справі №754/1976/23 про стягнення заборгованості.Таким чином, про наявність заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій боржник, відповідачі знають та свідомо не платять, про що свідчать написи у рахунках-повідомленнях та претензіях від КП «Керуюча компанія» щодо сплати заборгованості за послуги.
Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 04 серпня 2023 року провадження у справі було відкрито, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25.09.2023 року відповідачем ОСОБА_2 було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву та 05.10.2023 року від сторони позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
10.11.2023 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшли додаткові пояснення на позов. В яких остання просила суд закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю належних доказів. Відсутні докази про взяття позивачем їх будинку на баланс та про передачу позивачу будунку у господарське відання, а саме в повне господарське відання чи лише частково та у якій саме частині. Крім того, зазначено, що відповідачі не повноцінно користувались житлом, оскільки згідно Акту 163/53 від 19.08.2009 р., складеного КП «Київжитлоексплуатація» Будівельної лабораторії, житло у кв. АДРЕСА_1 не придатне для проживання, а також відповідачам не зрозуміло, чим керується підприємство при формуванні тарифів. У позовній заяві, представник позивача вказує на розпорядження КМДА №442 та №668, а також у відповіді на відзив на закон від 09.11.2017 #2189-VІІІ, згідно якого, з 10.06.2018 КП «Керуюча компанія» складає ціну. Встановлення цін/тарифів на житлово - комунальні послуги відносились до повноважень органів місцевого самоврядування до 01.05.2019 року. Оскільки закон №1875-VІ втратив чинність 01.05.2019 року на підставі закону №2189- VІІІ, який введено в дію в повному обсязі з 01.05.2019 року. Також, у сторони відповідача виникали сумніви щодо повноважень представника позивача, оскільки відсутні докази права вимоги у позивача, а також відсутня уповноважена особа для представництва інтересів підприємства. Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач також посилається на ч. 2 ст. 215 ЦК України, вказуючи на те, що Територіальна громада Деснянського району м. Києва та Територіальна громада м. Києва не є засновниками Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та позивача і як власники усього майна, що знаходиться на території громади, не передавали своєї приватної власності, у тому числі їх будинку, адміністрації чи позивачу. Відтак, на її думку, передача приватної власності Територіальної громади м.Києва без відома громади є грубим порушенням ст. 203 ЦК України, що дає підстави вважати, що передача приватної власності громади позивачу є нікчемним правочином.
Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м. Києва №391 у зв'язку з прийняттям 31 жовтня 2023 року Вищою радою правосуддя рішення № 1016/0/15-23 про звільнення судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_8 відповідно до пункту п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року (зі змінами), п.2.3.40 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду міста Києва (зі змінами) призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2023 року справу було передано для розгляду судді Буша Н.Д. підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи «звільнення з посади». Враховуючи норми цивільного процесуального законодавства, суддя вважає за можливе прийняти дану справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року прийнято до провадження вказану цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
15.11.2023 року від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі, оскільки позовна заява подана з недодержанням вимог чинного законодавства, відсутні повноважень особи, яка підписала та подала вказану позовну заяву.
29.02.2024 року відповідачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про витребування письмових доказів.
Протокольною ухвалою суду від 14.03.2024 року клопотання відповідача ОСОБА_1 було задоволено.
25.03.2024 року від представника позивача на виконання ухвали суду надійшла копія технічного паспорту житлового будинку АДРЕСА_2 .
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд ухвалити рішення про його задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову, просила суд ухвалити рішення про відмову у його задоволенні.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без їх присутності, позовні вимоги не визнають, підтримують поданий відзив на позов.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку відповідачів такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без їх участі.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 та в минулих засіданнях відповідача ОСОБА_2 , оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні
Згідно з рішенням Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» № 270/270 від 09.10.2014 року було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (надалі - КП «Керуюча компанія») з метою надання у Деснянському районі м. Києва послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Відповідно п. 2.1. Статуту підприємство створено з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій та об'єктів.
На підставі розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 року № 48 майно комунальної власності, що перебуває в управлінні Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації було передано в господарське відання КП «Керуюча компанія».
КП «Керуюча компанія» розроблено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання. Вказаний договір було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору, опублікованого в газеті «Хрещатик», розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячно системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Тариф на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій був затверджений розпорядженнями Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» № 442 та № 668 (п. 402).
На підставі п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зважаючи на те, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 не визначилися з формою управління КП «Керуюча компанія» продовжує надавати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за ціною, яка тотожна тарифу, затвердженому розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 668.
Відповідачі зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель;3) виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц (провадження № 61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Статтею 66 ЖК України визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (ст. 68 ЖК України).
За приписами статей 526, 525, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи слідує, що відповідачі тривалий час не виконували належним чином зобов'язання щодо оплати спожитих комунальних послуг, у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість перед позивачем. Доказів того, що відповідачі звертався до позивача з повідомленнями щодо того, що вони не користуються наданими позивачем послугами або щодо проведення звірки розрахунків матеріали справи не містять. Заперечення відповідачів на позов, фактично не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Належних доказів своїх заперечень щодо боргу перед позивачем за житлово-комунальні послуги, відповідачами не надано.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01 серпня 2020 року по 01 червня 2023 року в розмірі 13 208,64 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачі прострочили виконання зобов'язання з оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню за період по 01 лютого 2022 року інфляційні втрати в розмірі 499,27 грн. та 3 % річних в розмірі 151,47 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 526, 525, 610, 612, 625, 634 ЦК України, Житловим Кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП платник податків не зареєстрований), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), які зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», код ЄДРПОУ 39605452, р/р НОМЕР_8 , в ТВБВ №10026/006 АТ "Ощадбанк", МФО322669
сумму 14 336 грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП платник податків не зареєстрований), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), які зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» - судовий збір в розмірі 383 грн. 43 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Деснянський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.
Повний текст рішення суду складено 19.12.2024 року.
Суддя Н.Д.Буша